2.3.1 Азот і застосування азотних добрив

Азот входить до складу амінокислот, білків, вітамінів, нуклеїнових кислот, хлорофілу, ростових речовин, багатьох ферментів. При недостатній забезпеченості азотом затримується ріст рослин, зменшується урожай і погіршується його якість.

Характерним показником вмісту азоту в ґрунті, який використовується рослинами, є азот, що легко гідролізується.

Групування ґрунтів за цим показником, визначеним за методом Корнфілда наведено в таблиці 6.

Таблиця 6 - Групування ґрунтів за вмістом азоту (метод Корнфілда)

Вміст азоту, що легко гідролізується	мг/кг ґрунту
Дуже низький	менше 100
Низький	101 – 150
Середній	151 –200
Підвищений	більше 200

Оптимальний вміст азоту в ґрунті становить понад 200 мг на 1 кг ґрунту за Корнфілдом.

Застосування азотних добрив повинно бути тісно узгоджено з індивідуальним розвитком рослин. Вносити азотні добрива під сільськогосподарські культури слід в такі періоди їх росту, коли вони найбільш його потребують, здебільшого під час інтенсивного росту, тобто формування вегетативної маси.

Азот помітно підвищує вміст азотних речовин у врожаї всіх культур, впливає на поліпшення якості зерна. Однак надмірне внесення азотних добрив під цукрові буряки знижує вміст цукру в коренеплодах, а під соняшник – вміст олії, азот може погіршити якість і іншої сільськогосподарської продукції.

Надлишок азоту приводить до непродуктивних втрат: 10-20% його вимивається з грунту, близько 20% складають втрати внаслідок денітрифікації, 10-15% фіксується мікроорганізмами грунту. В значній мірі цього можна не допустити, вносячи азотні добрива за даними грунтової та рослинної діагностики – шляхом визначення вмісту мінерального азоту в грунті і забезпеченості ним рослин. Це також допоможе запобігти забрудненню сільськогосподарської продукції та навколишнього середовища надлишком нітратів.

Максимально допустимі дози азотних добрив під основні сільськогосподарські культури наведено в таблиці 7.

Таблиця 7 - Максимально допустимі дози азотних добрив під основні сільськогосподарські культури, кг/га

Культура	Полісся	Лісостеп
Озима пшениця	140	130
Озиме жито	100	100
Ячмінь	100	100
Овес	100	100
Просо	70	70
Гречка	70	70
Кукурудза (зерно)	130	120
Кукурудза (силос)	140	120
Картопля	110	110
Цукрові буряки	-	160
Однорічні трави: злакові бобові	110	90
	60	60

Особливо високої ефективності азотних добрив можна досягти, маючи в ґрунті достатню кількість фосфору і калію. Внесення азоту на полях добре забезпечених рухомим фосфором і обмінним калієм гарантує значно більшу прибавку врожаїв, ніж на полях, де грунт відчуває нестачу цих елементів живлення. Найбільш ефективне використання азотних добрив – підживлення озимих весною аміачною селітрою. Слаборозвинені посіви, а також дещо зріджені слід підживити в першу чергу, але після сходу талих вод, на вирівняних площах – можна по таломерзлому грунті. Нормально розвинені посіви доцільно підживити через 10-15 днів після відновлення вегетації, коли припиниться низхідний тік грунтової вологи.

Середня доза азоту – 30-40 кг/га. Саме такі дози, внесені в ранньовесняний період, забезпечують найвищу окупність добрив Для підживлення кращими формами є аміачна селітра та сечовина..

Недоцільно вносити азотні добрива на кислих ґрунтах та по снігу.

На лужних і нейтральних ґрунтах доцільніше застосовувати аміачну селітру. На сильнокислих ґрунтах її можна використовувати лише після вапнування.