5. Право концесійного землекористування.

Норми статті 94 ЗКУ регулюють відносини щодо надання  в оренду земельної ділянки концесіонеру, якщо це потрібно для здійснення концесійної діяльності. Визначення поняття «концесіонер», «концесія» дається у Законі України «Про концесії» від 16 липня 1999 р. Концесіонер — це суб'єкт підприємницької діяльності, який відповідно до цього Закону на підставі договору отримав концесію. Концесія — це надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб'єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії (строкове платне володіння), за умови взяття суб'єктом підприємницької діяльнос­ті (концесіонером) на себе зобов'язань зі створення (будівництва) та (або) управління (експлуатації) об'єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику.

    У ч. 2 ст.3 Закону України «Про концесії» визначено пере­лік сфер господарської діяльності, для здійснення яких об'єк­ти права державної чи комунальної власності можуть надава­лись у концесію. Це, зокрема, водопостачання; відведення та очищення стічних вод; надання послуг міським громадським транспортом; збирання та утилізація сміття; надання послуг, пов'язаних із постачанням споживачам тепла; будівництво та експлуатація автомобільних доріг, об'єктів дорожнього гос­подарства, інших дорожніх споруд; будівництво та експлуата­ція шляхів сполучення; будівництво та експлуатація вантаж­них і пасажирських портів; будівництво та експлуатація ае­ропортів; надання послуг у сфері кабельного телебачення; надання послуг зв'язку; транспортування та розподіл природ­ного газу; виробництво та (або) транспортування електроенер­гії; будівництво жилих будинків; використання об'єктів соціально-культурного призначення; створення комунальних служб паркування автомобілів тощо.

     Об'єктами права державної чи комунальної власності, які надаються у концесію, може бути майно підприємств, які є цілісними майновими комплексами або системою цілісних майнових комплексів, що забезпечують комплексне надання послуг у зазначених сферах будівництва та законсервовані об'єкти, які можуть бути добудовані з метою їх використання для надання послуг із задоволення громадських потреб тощо. У таких випадках, якщо для здійснення концесійної діяльно­сті необхідні земельні ділянки, вони надаються на умовах оренди на термін дії концесійного договору.

    Відповідно до ч. 1 ст. 94 ЗК України порядок надання кон­цесіонеру в оренду земельної ділянки встановлений саме нор­мами ЗК України. Відповідно до п. 1 ст. 124 ЗК України пе­редача в оренду земельних ділянок, що перебувають у держав­ній або комунальній власності, здійснюється на підставі рі­шення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

    У ч. 2 ст. 94 ЗК України встановлено, що саме на рівні законів мають визначатися види господарської діяльності, для яких земельні ділянки можуть надаватись у концесію, тобто об'єктом концесії виступає власне земельна ділянка. Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про концесії» такими видами діяльності можуть бути, зокрема, будівництво та експлуатація автомобільних доріг, об'єктів дорожнього господарства, інших дорожніх споруд; будівництво та експлуатація шляхів сполучення; будівництво та експлуатація вантажних пасажирських портів; будівництво та експлуатація аеропортів тощо. Об'єктами концесії в цих випадках виступають землі транспорту. Спеціальним законом у цій частині є Закон України «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг» від 14 грудня 1999 р. зі змінами і доповненнями, відповідно до ст. 1 якого об'єктом концесії виступає автомобільна (позаміська) дорога загального користування, що перебуває у державній власності.