8. Структурний елемент норми права, що містить умови, за яких норма права вступає в дію — це:

   1. гіпотеза;

   2. диспозиція;

   3. санкція;

   4. гіпотеза та диспозиція.

9. Частина норми права, що містить вказівку на лінію поведінки – це:

   1. Гіпотеза;

   2. диспозиція;

   3. санкція;

   4. санкція та диспозиція.

10. Частина норми права, що передбачає негативні наслідки – це:

    1. Гіпотеза;

    2. диспозиція;

    3. санкція;

    4. санкція та гіпотеза.

11. До компонентів правової системи не відноситься:

    1. нормативний блок;

    2. функціональний блок;

    3. організаційний блок;

    4. ідеологічний блок.

12. Правосуб'єктність юридичної особи виникає:

    1. з досягненням повноліття;

    2. з моменту її організації;

    3. з моменту державної реєстрації;

    4. немає правильної відповіді.

13. Правоздатність фізичної особи виникає:

    1. з моменту народження;

    2. з досягненням повноліття;

    3. з моменту реєстрації новонародженого в органах РАЦС;

    4. всі відповіді вірні.

14. За загальним правилом повна дієздатність фізичної особи настає:

    1. З моменту народження;

    2. з досягненням повноліття;

    3. з 16 років;

    4. з 21 року.

15. З яких структурних елементів складаються правовідносини:

    1. суб’єкти;

    2. об’єкти;

    3. зміст;

    4. всі відповіді вірні.

16. Об'єктом правовідносин є:

    1. людина;

    2. дієздатність;

    3. реальне благо;

    4. правоздатність.

17. Юридичні акти — це:

    1. правомірні дії особи, що спрямовані на досягнення певних юридичних наслідків;

    2. неправомірні дії особи, що спрямовані на досягнення певних юридичних наслідків;

    3. життєві обставини, що не залежать від волі особи, проте тягнуть за собою правові наслідки;

    4. немає правильної відповіді.

18. Юридичні факти, які не залежать від волі особи:

    1. юридичні акти;

    2. юридичні поступки;

    3. події;

    4. дії.

19. Прийом на роботу відноситься до:

    1. правозмінюючих фактів;

    2. правостворюючих фактів;

    3. правоприпиняючих фактів;

    4. немає правильної відповіді.

20. Розірвання шлюбу відноситься до:

    1. Правозмінюючих фактів;

    2. правостворюючих фактів;

    3. правоприпиняючих фактів;

    4. немає правильної відповіді.

21. Вид правомірної поведінки, мотивом якої є наслідування своєму оточенню:

    1. маргінальна;

    2. звичайна;

    3. конформістська;

    4. принципова.

22. Вид правомірної поведінки, мотивом якої є побоювання перед покаранням:

    1. Маргінальна;

    2. свідомо-активна;

    3. принципова;

    4. конформістська.

23. Фактична підстава юридичної відповідальності:

    1. склад правопорушення та санкція правової норми;

    2. система елементів (склад) правопорушення;

    3. правопорушення та доведення вини правопорушника;

    4. склад правопорушення та диспозиція правової норми.

24. Вид відповідальності, який настає за заподіяння майнової шкоди:

    1. адміністративна;

    2. цивільно-правова;

    3. фінансова;

    4. дисциплінарна.

25. Яка функція не відноситься до юридичної відповідальності:

    1. Охоронна;

    2. регулятивна;

    3. профілактична;

    4. виховна.

26. Здатність особи мати суб’єктивні права і юридичні обов’язки:

    1. Правоздатність;

    2. дієздатність;

    3. деліктоздатність;

    4. правосуб’єктність.

27. Створення нового логічно цілісного нормативно-правового акта на основі попередніх актів, з частковою чи повною зміною їхнього змісту та тексту, усуненням вад і суперечностей:

    1. інкорпорація;

    2. кодифікація;

    3. консолідація;

    4. систематизація.

28. Об’єднання нормативно-правових актів без зміни їхнього змісту та тексту в збірник за алфавітним, тематичним або хронологічним критерієм:

    1. інкорпорація;

    2. кодифікація;

    3. консолідація;

    4. систематизація.

29. Прийняття укрупненого уніфікованого акта на основі об’єднання норм розрізнених актів:

    1. інкорпорація;

    2. кодифікація;

    3. консолідація;

    4. систематизація.

30. До основних форм систематизації правових актів відноситься:

    1. інкорпорація;

    2. кодифікація;

    3. консолідація;

    4. всі відповіді правильні.

Змістовний модуль 2

ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ

1. Яка теорія пояснює походження держави і права божественним втручанням?

   1. теологічна;

   2. патріархальна;

   3. природно-правова;

   4. органічна.

2. Яка теорія вбачає причину походження в природній еволюції?

   1. органічна;

   2. природно-правова;

   3. класова;

   4. психологічна.

3. Жан-Жак Руссо був прибічником наступної теорії походження держави і права:

   1. органічна;

   2. географічна;

   3. природно-правова;

   4. патріархальна.

4. У чому сутність договірної теорії походження держави і права:

   1. розростання та розвиток людини;

   2. крім права, встановленого державою, існують вічні, розумні правила поведінки, що випливають із самої природи людини;

   3. вплив природно-кліматичних умов на розвиток суспільства;

   4. наслідок еволюції природи.

5. У чому сутність патріархальної теорії походження держави і права:

   1. Розростання та розвиток людини;

   2. крім права, встановленого державою, існують вічні, розумні правила поведінки, що випливають із самої природи людини;

   3. вплив природно-кліматичних умов на розвиток суспільства;

   4. наслідок еволюції природи.

6. Ознаки держави — це сукупність наступних явищ:

   1. територія, народ, публічна організована влада, право, суверенітет, система збирання коштів;

   2. народ, символіка, громадянство, територія, правова система;

   3. народ, територія, символіка, суверенітет, податки;

   4. територія, суверенітет, символіка, громадянство, правова система, система збирання коштів.

7. До якої функції держави належить забезпечення гідного рівня життя людини:

   1. економічної функції;

   2. соціальної функції;

   3. функції захисту прав та свобод людини і громадянина;

   4. функції фінансового контролю.

8. Яка функція держави не належить до внутрішніх функцій держави:

   1. економічна функція;

   2. соціальна функція;

   3. функція захисту прав та свобод людини і громадянина;

   4. забезпечення безпеки держави.

9. До ознак державної влади належить:

   1. ієрархія;

   2. єдність;

   3. наявність одноосібного глави держави;

   4. немає правильної відповіді.