4. Режим дня як фактор здорового способу життя студента

Одним з найважливіших факторів ведення здорового способу життя є дотримання студентами режиму дня, який встановлює для студента певний порядок поведінки протягом доби. Встановлення режиму дня дозволяє студенту встановити рамки своєї поведінки.

Психологи рекомендують, встановлювати студентам режим дня, бо чітке виконання хоча б протягом декількох тижнів заздалегідь продуманого і розумно складеного розпорядку дня допоможе студенту виробити в собі динамічний стереотип. Його фізіологічна основа - формування в корі великих півкуль певній послідовності процесів збудження і гальмування, необхідних для ефективної діяльності.

Організація раціонального режиму дня повинна проводитися з урахуванням особливостей роботи конкретного вищого навчального закладу (розкладу занятті), оптимального використання наявних умов, розуміння своїх індивідуальних особливостей, у тому числі і біоритмів.

У кожному з нас закладено своєрідні біологічні годинники - лічильники часу, згідно з якими організм періодично і в певних параметрах змінює свою життєдіяльність. Всі біоритми класифікуються на декілька груп. Особливе значення серед них мають добові, або циркадні, ритми.

Відомо, що перехід від дня до ночі супроводжується низкою фізичних змін. Знижується температура повітря, збільшується його вологість, змінюється атмосферний тиск, інтенсивність космічного випромінювання. Ці природні явища в процесі еволюції людини сприяли виробленню відповідних адаптаційних змін у фізіологічних функціях. У більшої частини функцій організму підвищується рівень діяльності в денні години, досягаючи максимуму до 16 - 20 год, і знижується вночі.

Наприклад, у більшості людей найменша біоелектрична активність головного мозку фіксується в 2-4 години ночі. Це є однією з причин збільшення кількості помилок при розумовому праці пізно увечері і особливо вночі, різкого погіршення сприйняття та освоєння інформації в ці години.

Добові біоритми відбиваються на роботі системи травлення, залоз внутрішньої секреції, на складі крові, на обміні речовин. Так, найнижча температура тіла у людини спостерігається рано вранці, найвища - в 17-18 ч. Добові ритми відрізняються високою стабільністю. Знаючи розглянуті закономірності, людина може правильніше побудувати свій режим дня.

Слід також враховувати, що далеко не у всіх людей добові біоритми проходять в однакових часових параметрах. У «сов», наприклад, протікання психічних процесів поліпшується до вечора. З'являється бажання займатися. Вранці ж вони ніяк не можуть «розгойдатися», хочеться подовше поспати, «Жайворонки» ж люблять раніше лягти спати. Зате рано вранці вони вже на ногах і готові до активної розумової роботи.

Однак за допомогою вольових зусиль людина в стані поступово кілька перебудувати свої добові біоритми. Це необхідно при зміні зміни навчання, зміні часового поясу. У таких випадках включаються потужні адаптивні механізми організму.

Першорядне значення для кожного з нас мають наявність певних цілей, потреб, цікавою і корисною для суспільства діяльності, уміння налагодити правильний, раціональний режим дня.

Важливо дотримуватися наступного розпорядок дня:

Вставати щодня в один і той же час, займатися регулярно ранковою гімнастикою, є у встановлені години, чергувати розумову працю з фізичними вправами, дотримуватися правил особистої гігієни, стежити за чистотою тіла, одягу, взуття, працювати і спати в добре провітрюваному приміщенні, лягати спати в один і той же час!

Висновок

Отже, тепер, здоров'я виступає однією з найбільш значущих засад людського щастя, радості та благополуччя, тому проблема здоров'я - кардинальна для всього людства. Вона завжди була і залишається в центрі уваги пізнає і творчою людської діяльності.

Особливу увагу в даний час слід приділяти формуванню здорового способу життя студентів. Зокрема здоровий спосіб життя - це спосіб життя, заснований на принципах моральності, раціонально організований, активний, трудовий, що гартує і, в той же час, що захищає від несприятливих впливів навколишнього середовища, що дозволяє до глибокої старості зберігати моральне, психічне і фізичне здоров'я.

Ми з'ясували, що на здоровіше впливають багато факторів, серед яких виділяють: правильне харчування, здоровий сон, загартовування організму і інше.

Істотне значення для формування здорового способу життя студентів має режим дня. Режим має не тільки оздоровче, а й виховне значення. Суворе його дотримання виховує такі якості, як дисциплінованість, акуратність, організованість, цілеспрямованість.

Режим дозволяє людині раціонально використовувати кожну годину, кожну хвилину свого часу, що значно розширює можливість різнобічної і змістовного життя. Кожній людині слід виробити режим, виходячи з конкретних умов свого життя.

З цього випливає найважливіша роль виховання у студентів в освітньому процесі ставлення до здоров'я як головної людської цінності.

Вирішення цього завдання можливе за поєднаної роботі за наступними напрямками:

- Необхідно спонукати студентів до збереження та зміцнення здоров'я, пропагувати і підтримувати культуру здорового способу життя серед молоді, культивувати свого роду «моду» на здоров'я, іншими словами, назріла гостра необхідність у створенні національної програми, яка планується і забезпечується державою, чого поки що немає;

- Впроваджувати в освітній процес знання, спрямовані на формування здорового способу життя починаючи з самого раннього віку;

- Самовиховання особистості - створи сам себе.

Таким чином, тільки добре організована пропаганда медичних та гігієнічних знань сприяє зниженню захворювань, допомагає виховувати здорове, фізично міцне покоління. У формуванні здорового способу життя пріоритетною повинна стати роль освітніх програм, спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я студентів, формування активної мотивації піклування про власне здоров'я і здоров'я оточуючих.

Література

1. Брехман І.І. Валеологія - наука про здоров'я. М., 1999 р.

2. Васильєв В.М. «Стомлення і відновлення сил»; М., 1994.

3. Коробков А.В., Головін В.А., Масляков В.А. Фізичне виховання. М.: Вищ. школа, 1983р.

4. Маркова В. Здоровий спосіб життя студентів М., 1998 р.

5. Сухов С. Альконскій В. Режим дня, як фактор здоров'я / / Фізкультура і спорт 1991 № 3.

Біоритми – періодичні зміни інтенсивності перебігу фізіологічних і психічних процесів протягом певного часу.

Середній ритм – середня величина фізіологічної функції, яка розглядається, протягом одного біологічного циклу.

Період ритму – відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється.

Акрофаза – час, на який припадає максимальний рівень функції.

Амплітуда біоритму це – різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного

Крива ритму – параболоподібна.

Для характеристики циркадіанного ритму людини ритму – температура тiла та частота серцевих скорочень.

Дослідження ритмів проводять у середині тижня впродовж 2–3 днів з чотирьохгодинним iнтервалом відповідно о 8, 12, 16 та 20 годині.

Десинхроноз – вид хронопатології, який є передвісником та супутником найрізноманітніших проявів неблагополуччя організму, в тому числі і багатьох захворювань. Його причини зміна часових поясів; неузгодженість за фазою із місцевими датчиками часу ритму "сон–пильнування"; виключення географічних синхронізаторів часу; вплив шкідливих агентів та стресових факторів.

Довжина періоду ультрадіанних ритмів дорівнює: від 0,5 до 20 годин; ціркадіанного – від 20 до 28 годин.

Біоритмологічні принципи раціональної організації повсякденної діяльності людини – поєднання часу трудової діяльності (навчальних занять) з часом оптимуму фізіологічних функцій організму; використання рухової активності раціональна організація вільного часу.

Фізичний цикл біоритмів відбувається з наступним періодом : 28 днів;

Емоційний цикл біоритмів відбувається з наступним періодом : 28 днів;

Інтелектуальний цикл біоритмів відбувається з наступним періодом : 33 дні.

Найважчі за перебігом напади бронхіальної астми спостерігаються: уночі;.

Найвища смертність від стенокардії, ІХС, інфаркту міокарда реєструється в період: між 8-ю та 9-ю годинами ранку.

Захворювання частіше реєструються улітку – холера, дизентирія, паратифи.

Захворювання частіше реєструються взимку – грип та пневмонія.

В нормі співвідношення ритму серцевих скорочень і ритму дихання у здорової людини такі: 4:1.