
- •Оцінка м'ясних і забійних якостей худоби
- •114. Вимоги до категорій вгодованості великої рогатої худоби
- •Воли і корови
- •Молодняк
- •117. Морфологічний склад туш великої рогатої худоби залежно від її вгодованості
- •119. Торговий розруб туші великої рогатої худоби
- •122. Контрольні виходи обладнювання і жилуванні яловичини
- •123. Середній хімічний склад м’яса, % до маси
- •124. Амінокислотний склад м’яса, в % до маси
117. Морфологічний склад туш великої рогатої худоби залежно від її вгодованості
Вгодованість тварин |
Вміст тканин, % маси туші |
|||
М’язової |
Жиру |
Сполучно–тканинної |
Кісткової і хрящової |
|
Вища |
59 |
17 |
11 |
15 |
Середня |
59 |
11 |
12 |
17 |
Нижчесередня |
60 |
3 |
14 |
22 |
119. Торговий розруб туші великої рогатої худоби
Частини туші |
До маси туші, % |
Частини туші |
До маси туші, % |
І сорт |
ІІ сорт |
||
Спинна |
9,0 |
Лопаткова |
24,0 |
Грудна |
11,5 |
Плечова |
5,0 |
Задня |
42,5 |
Пахвина |
3,0 |
У тому числі: філей оковалок кострець огузок |
7,0 13,0 11,5 11,0 |
Усього ІІ сорту |
32,0 |
Усього І сорту |
63,0 |
ІІІ сорт |
|
|
|
Заріз |
2,0 |
|
|
Рулька: передня задня |
1,3 1,7 |
|
|
Усього ІІІ сорту |
5,0 |
Туші великої рогатої худоби, які надходять у торгівельну мережу, підлягають розрубці відповідно до ДЕСТ 7595–55, у результаті якої одержують, м'ясо трьох сортів. Найціннішим для харчування є м'ясо першого сорту (табл. 119).
Вміст окремих сортів м'яса в туші може значно коливатися залежно від категорії вгодованості. Анатомічні межі розрубу туші зображено на рисунку 1. Тут розрізняють:
заріз – по лінії між другим і третім шийними хребцями;
лопаткову частину: передню – по лінії відокремлення зарізу; задню –між п'ятим і шостим ребрами; нижню – на рівні нижньої третини ребер у напрямі до лопатково–плечового суглоба;
плечову частину: верхню – на рівні лопатково-плечового суглоба; нижню – в поперечному напрямі посередині променевої кістки (рульки). У плечову частину входять плечова, половина променевої й половина ліктьової кісток.
передню рульку – по лінії, що йде в поперечному напрямі через середину ліктьової й променевої кісток, куди входить нижня частина зазначених кісток;
грудну частину: верхню – по лінії, що йде від нижньої третини останнього ребра до лопатково–пілечового суглоба; задню – по прямій лінії між 11–м і 12–м ребрами;
спинну частину: передню – по лінії відокремлення лопаткової частини; задню – між 11–м та 12–м ребрами; нижню – по лінії відокремлення грудної частини;
пахвину: передню – між 11–м та 12–м ребрами; верхню у напрямі від колінного суглоба і нижньої третини останнього ребра; задню – в місці закінчення очеревинної стінки й прикріплення її до тазової і стегнової частин;
задню частину: передню – між 11–м і 12–м ребрами; нижню – по лінії відокремлення пахвини; задню – по лінії відокремлення задньої рульки (в магазинах задню частину ділять на поперекову, оковалок, кострець і огузок по пунктирних лініях, як вказано на рисунку 2);
задню рульку: відокремлюють упоперек гомілки по лінії на рівні 1,5–2 см вище ахіллесового сухожилля.
Схеми кулінарного розрубу туші наведено на рисунку 2.
Від добре вирощених тварин одержують туші з великим виходом м'яса вищих сортів.
Кулінарне використання. На підприємствах громадсько харчування напівтушу спочатку розділяють на передню й задню частини по останньому ребру. Із передньої чверті виділяють шийну та спинно–грудну частини і передню кінцівку із задньої – поперекову частину з пахвиною і кульшову, тім одержані частини обвалюють, жилують і зачищають. Обвалювання – це операція по відокремленню м'яз від кісток.
Жилування – відокремлення із м'якоті зайвого жиру і грубих сполучнотканинних утворень (хрящів, сухожилок, зв'язок).
Велика рогата худоба різних порід і залежно від віку характеризується неоднаковим виходом певних частин і тканин туш (табл. 120, 121).
Чим вищий вихід м'якоті в туші, тим вища її повном’ясність. Повном'ясність, або коефіцієнт мясності, – це відношення маси м'якоті до маси кісток, тобто кількість м'якоті що припадає на 1 кг кісток. На м'ясопереробних підприємствах при переробці яловичини використовують контрольні нормативи (табл. 122).
Найціннішими в кулінарії вважаються вирізка, товстий і тонкий її кінці, частини задньої кінцівки. Вирізку жарять цілою (ростбіф), порційними шматками (біфштекс, філе, лангет) та маленькими шматочками (беф–строганов, шашлик).
При переробці туші, в м'ясній промисловості після обвалювання і жилування одержують м'якоть, яку підрозділяють сорти і використовують для приготування різних ковбасних виробів та консервів.
У селекційній роботі з великою рогатою худобою, призначеною для виробництва яловичини, необхідно, виходячи з наведених даних по використанню м'яса, віддавати перевагу тваринам із добре розвиненою мускулатурою задньої кінцвки спинної частини.