33. Стратегія неспорідненої диверсифікації
У неспоріднених компаній ланки ланцюгів вартості настільки різнорідні, що не дозволяють обмінюватися навичками або технологіями, об'єднувати види діяльності, знижувати затрати і створювати інші конкурентоспроможні переваги при функціонуванні під корпоративною парасолькою.
Приклади компаній, які обрали шлях неспоріднеиоїі диверсифікації:
компанія з обмеженою відповідальністю Diago: мережа ресторанів швидкого харчування, виробництво пива, морозиво і заморожені продукти, мука та інгредієнти для випічки, продую и мексиканської кухні, супи, піцца, макаронні вироби, печені боби, консервовані та заморожені овочі, міцні алкогольні напої та вино;
корпорація United Technologies, Inc.: авіадвигуни, кондиціонері), ліфти, гелікоптери, аерокосмічні підсистеми та компоненти;
компанія Walt Disney: тематичні парки, екскурсії до Диснейленду, курорти, кіно і мультфільми, відеофільми, теле- та радіомовлення, театральні вистави, студії звукозапису, продаж предметів, пов'язаних з відомими кіно- і мультфільмами; фінансування команди HXЛ, видавництво книг і журналів, виробництво програмного забезпечення тощо;
Диверсифікація в неспоріднені галузі має ряд переваг. По-перше, підприємницький ризик розподіляється по різних галузях, тобто компанія інвестує засоби в непов'язані між собою галузі з різними технологіями, умовами конкуренції, особливостями ринків, конкурентною базою. Це набагато безпечніше, ніж консолідація інвестицій в одній галузі при спорідненій диверсифікації. По-друге, засоби, вилучені з підприємств у галузях з низькими темпами зростання та сумнівними перспективами прибутку, спрямовуються на придбання та зміцнення компаній в більш успішних галузях. По-третє, прибутковість компанії стабільніша, оскільки спад в одній галузі якоюсь мірою компенсується зростанням в інших - в ідеалі цикли розвитку галузей, в » працює компанія, знаходяться в протифазі. Недоліки неспорідненої диверсифікації:
чим більший виробничий конгломерат, тим важче топ-менеджменту приймати адекватні рішення і знаходити правильну стратегію для цілої низки зовсім несхожих компаній в різних галузях і конкурентних умовах;
- без стратегічної відповідності рівень прибутку усього бізнес-портфеля диверсифікованої компанії не перевищує суми прибутку усіх підрозділів, мовби вони працювали окремо. Неспоріднена диверсифікація не забезпечує додаткових конкурентних переваг, але зміцнює фінансове становище багатої материнської компанії;
на практиці домогтися роботи різних галузей у протифазі дуже складно. Лише незначна частина привабливих для компанії галузей характеризується компенсуючими циклами.
При неспорідненій диверсифікації від менеджменту вимагається вищого рівня професіоналізму, інтуїція та досвід.
Незважаючи на ці недоліки, в певних обставинах стратегія неспорідненої диверсифікації виявляється досить привабливою.
Диверсифікація необхідна, якщо перспективи прибутковості в ключовому бізнесі вичерпані. Мета диверсифікації -- підвищення вартості акцій компанії за рахунок того, що група різнорідних компаній працює ефективніше, ніж кожна з них працювала б самостійно; таким чином, досягається ефект 1 + 1=3.