- •Тема 1.1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •Тема 1.4. Психологія студентської групи
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз учіння студентів
- •Тема 3.4. Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи
- •Тема 3.1. Психологія виховання студентської молоді
- •Тема 3.2. Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами
- •Тема 3.3. Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення
- •Тема 1.1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •Тема 1.4. Психологія студентської групи
- •Модуль 2. Психологічні засади управління вузівським навчальним процесом і навчально-професійною діяльністю студентів
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз уміння студентів
- •Модуль 3. Психологія виховання особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •Тема 3.1. Психологія виховання студентської молоді
- •Тема 3.2. Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами
- •Тема 3.3. Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення
- •Тема 3.4. Психологія особистості та діяльності викладача
- •II. Тематичний план
- •III. Педагогічний контроль
- •Критерії та норми оцінювання знань слухачів із психології вищої школи
- •Норми оцінювання:
- •IV. Література до всього курсу
- •Тема 1.1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та
- •1.1.1. Виникнення психологи вищої школи як нової галузі психологічних знань
- •1.1.2. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті
- •1.1.3. Предмет і основні категорії психології вищої школи
- •1.1.4. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні
- •1.1.5. Зв'язок психології вищої школи з іншими галузями психологічних знань
- •1.1.6. Методологія і принципи психологічного дослідження
- •1.1.7. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження
- •1.1.8. Дослідницькі вміння. Етика дослідника
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 1 «Предмет, завдання та методи психології вищої школи»
- •Самооцінка студентського періоду життя
- •Сучасні проблеми вищої освіти та шляхи їх вирішення
- •Конспект лекції
- •1.2.1. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості
- •1.2.2. Суперечливості та кризи студентського віку
- •1.2.3. Вищий навчальний заклад - один із провідних факторів соціалізації особистості студента як фахівця
- •1.2.4. Адаптація студента до навчання у вищій школі, її види та умови ефективності
- •1.2.5. Типологічні особливості сучасних студентів
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 2 «Психологія студентського віку»
- •Самооцінка професійних якостей
- •Тема 1 з. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою Конспект лекції
- •1.3.1. Навчально-професійна діяльність як провідна, її ознаки
- •1.3.2. Професіоналізація особистості студента як новоутворення віку
- •1.3.3. Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності
- •1.3.4. Роль самовиховання в професійному зростанні студента
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 3 «Професійне зростання студента як фахівця»
- •Зміна підходів до навчально-професійної діяльності студентів
- •Конспект лекції
- •1.4.1. Психологічні особливості студентської групи та її структура
- •1.4.2. Розвиток студентської групи, характеристика студентського колективу
- •1.4.3. Міжособистісні стосунки в студентській групі
- •1.4.4. Проблема лідера та лідерства
- •1.4.5. Психологічні особливості студентського самоврядування
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 4 «Психологія студентської групи»
- •Освіта як система, характерні для неї особливості
- •Необхідність і об'єктивні можливості управління системою освіти. Види педагогічного управління
- •2.1.3. Психологічний аналіз функцій педагогічного управління
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 5 «Психологічні засади управління навчально-професійною діяльністю студентів»
- •Дидактична модель навчального процесу
- •Порівняльна характеристика традиційної авторитарної та сучасної гуманістичної моделі навчання студентів
- •Структура навчальної програми міністерство освіти і науки україни Національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова
- •Орієнтовний тематичний план вивчення дисципліни:
- •4. Зміст програми дисципліни:
- •5. Рекомендована література:
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз уміння студентів Конспект лекції
- •Роль мотивації в навчально-професійній діяльності
- •Організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів
- •Розвиток творчого потенціалу майбутніх фахівців
- •2.2.5. Психологічні передумови і показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності
- •2.2.6. Причини неуспішності студентів і шляхи їх усунення
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 6 «Психологічний аналіз уміння студентів»
- •Конспект лекції
- •Сучасні вимоги до особистості фахівця з вищою освітою та завдання виховання студентів
- •Мета і зміст виховання студентської молоді
- •Психологічні механізми формування якостей особистості та аналіз відповідних функцій виховання
- •3.1.4. Етапи становлення моральної свідомості та критерії моральної вихованості
- •Основні напрями реалізації виховних функцій у вищому навчальному закладі та їх характеристика
- •І. Ілюстративний напрямок
- •Іі. Декларативний напрямок
- •III. Діяльнісно-практичний напрямок
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 7 «Психологія виховання студентської молоді»
- •Кодекс цінностей сучасного українського виховання
- •Абсолютні, вічні цінності:
- •Основні національні цінності:
- •Основні громадянські цінності:
- •Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі
- •Конспект лекції
- •3.2.2. Психологічна характеристика педагогічної взаємодії
- •3.2.3. Труднощі а бар'єри в професійно-педагогічному спілкуванні викладачів і студентів
- •3.2.4. Діалогічне спілкування, його психологічна характеристика
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 8
- •Конспект лекції План
- •Самоаналіз бар’єрів спілкування
- •Співвідношення мотиваційної та вчинкової структури в ставленні викладача і студентів та стиль взаємин між ними
- •3.3.2. Особливості педагогічного конфлікту
- •3.3.3. Умови запобігання та шляхи вирішення педагогічного конфлікту у взаєминах викладачів і студентів
- •Навчання майбутніх педагогів вирішенню педагогічних конфліктів
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 9 «Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення»
- •Конспект лекції
- •Педагогічна творчість та її особливості
- •3.4.3. Професіоналізм особистості викладача
- •Особливості педагогічної діяльності викладача залежно від особливостей його «я-концепції»
- •Авторитет викладача
- •3.4.5. Типологія викладачів
- •Викладач очима студентів
- •Питання для самоконтролю з курсу «психологія вищої школи»
- •Короткий термінологічний словник
- •Список використаної літератури
3.4.3. Професіоналізм особистості викладача
Щоб виглядати пристойною людиною, передусім потрібно бути нею.
Адріан Декурсель, франц. драматург
Любитель живе надіями; професіонал працює.
Г. Кейнін, американський письменник
Гуманізація освіти передбачає центрацію навчального процесу не на навчальній дисципліні, а на особистості студента, його професійному становленні та особистісному зростанні. Для цього сам викладач повинен мати високий рівень особистісної і громадянської зрілості.
Професіоналізм викладача як особистості - це якісна характеристика суб'єкта праці, яка відображає високий рівень розвитку професійно-важливих і особистісно-ділових якостей, які забезпечують ефективність педагогічної діяльності. Так, рівень продуктивності діяльності викладача залежить від професійно-педагогічної спрямованості - сукупності стійких мотивів, що орієнтують діяльність особистості (інтереси, нахили, переконання, ідеали - ціннісні орієнтації, які виражають світогляд людини). Вона має такі різновиди:
справжня педагогічна спрямованість полягає в стійкій мотивації стосовно розвитку особистості студента як професіонала засобами свого навчального предмету, зважаючи на формування потреби студента в знаннях, носієм яких є педагог;
формально-педагогічна спрямованість пов'язана з потребою виконувати навчальні плани і програми. Ця робота, як домінуюча, затьмарює собою студента, його потреби і можливості (формально-бюрократичний стиль керівництва);
хибно-педагогічна спрямованість - спрямованість на самого себе, своє самовираження і кар'єру. У таких викладачів продуктивність праці студентів досить низька. Викладачів із такою спрямованістю мало, але вони, на жаль, є.
Мета підготовки спеціаліста з вищою освітою пов'язана з особистісними характеристиками майбутнього фахівця. Проте життєві цінності та смисли не можуть передаватися так само як знання, уміння і навички.
Єдиним шляхом до розвитку духовності, формування ціннісних орієнтацій і життєвих смислів у студентів є почуття викладача (його емоційний світ), що виявляється через ставлення його до навколишнього світу, людей, студентів і самого себе. Саме ці якості визначають його імідж, який здійснює великий вплив на взаємини зі студентами, на ефект «сумісної праці». У цьому зв'язку згадаємо А. С. Макаренка, який казав: Визначальним фактором навчально-виховного процесу завжди залишається прекрасна особистість учителя».
Індивідуальність викладача насамперед виявляється в його зовнішності, яка спрямована на інших людей, і його іміджі. Імідж набуває рис символу даної особистості, стає рисою характеру людини і формує ставлення до неї з боку оточення.
Виразність, спосіб і сила виявлення переживань і почуттів визначається як експресивність. Вид і форма експресії значною мірою впливає на динаміку й особливості міжособистісних взаємин викладача і студентів. Саме тому серед особистісних якостей викладача визначають педагогічний артистизм як здатність керувати і виявляти арсенал своєї експресивної виразності.
Функції артистизму викладача такі:
мотиваційна (викликає інтерес до особистості);
мобілізаційна (викликає налаштування на позитивну домінанту);
атракційна (приваблює, притягує);
стимулююча (викликає активну роботу);
фасилітаторська (полегшує взаємодію, сприяє організації уваги, виявляє схильність до вивчення предмету).
Зовнішня складова іміджу викладача не повинна розходитися з внутрішньою - рівнем духовного розвитку, який виявляється у системі цінностей (загальнолюдських, національних, громадянських та ін.), до яких належать і педагогічні цінності:
Безумовна пріоритетна цінність - людина, її життя, фізичне і психічне здоров'я. Для педагога - це любов (а не емоція) до дитини (учня, студента), віра в її розсудливість, благородство та надія на її майбутнє, прояв емпатії як здатності перейматися її переживаннями та співчувати їй.
Цінності знання - орієнтація на систематичне поповнення і вдосконалення професійних знань як умови педагогічного (професійного) зростання: «Учитель живе доти, доки він учиться. Як тільки він перестає вчитися, у ньому вмирає вчитель» - говорив К. Д. Ушинський.
Ціннісно-мотиваційна настанова на власну творчість і розвиток своїх потенційних можливостей, прагнення до самореалізації та саморозвитку - це цінність особистісного зростання в професійній сфері.
Реалізація принципу ціннісних орієнтацій у роботі педагога означає:
одухотворювати (олюднювати) довкілля;
узагальнювати факт до обсягу явища;
виявляти закономірність явища;
закономірність трактувати як норму життя.
(Етюд: троянда - квітка, але й краса, життя, природа і символ кохання).
Ціннісні орієнтації для суб'єкта розкривають у природі той зміст, який виробила культура. Формування ціннісних орієнтацій - шлях входження до культури.
Етапи сходження до ціннісного бачення: за фактом побачити явище, в явищі побачити закон життя, а закон приймати за норму життя.
Основний зміст виховання - відкривати шлях до ціннісних ставлень. Ставлення проявляється в трьох формах:
раціональне ставлення;
емоційне ставлення;
дієве ставлення.
До характеристики особистості викладача належать і моральні якості:
Загальногромадянські риси: громадянська активність із метою розбудови Української держави; національна самосвідомість, патріотизм і толерантність щодо інших народів і культур; володіння українською мовою як державною; соціальний оптимізм; гуманізм - визнання суверенності особистості та недоторканості її гідності, віра в невичерпність людської доброзичливості; відповідальність і працелюбність.
Конкретні моральні якості репрезентують совість, моральну волю, організованість, скромність та оптимізм (віра в людей), великодушність (терпимість до вад людей, уміння пробачати образи, не бути злопам'ятним), справедливість і об'єктивність (об'єктивне оцінювання ділових якостей і дій студентів), самоконтроль, дисциплінованість і вимогливість.
Високоморальні якості, що виявляються в культурі спілкування та педагогічній взаємодії: тактовність, коректність, відкритість до спілкування, чесність і щирість стосунків, доброзичливість (але не поблажливість), толерантність, витримка, принциповість і стійкість переконань (уміння відстоювати свою позицію, але з повагою до думки іншого), професійна чесність (ділова вимогливість до самого себе, самовіддача в роботі), позитивна «Я-концепція».
Для прикладу розглянемо деякі особливості педагогічної діяльності викладача залежно від його «Я-концепції».
Таблиця 3.»
