- •Тема 1.1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •Тема 1.4. Психологія студентської групи
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз учіння студентів
- •Тема 3.4. Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи
- •Тема 3.1. Психологія виховання студентської молоді
- •Тема 3.2. Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами
- •Тема 3.3. Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення
- •Тема 1.1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •Тема 1.4. Психологія студентської групи
- •Модуль 2. Психологічні засади управління вузівським навчальним процесом і навчально-професійною діяльністю студентів
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз уміння студентів
- •Модуль 3. Психологія виховання особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •Тема 3.1. Психологія виховання студентської молоді
- •Тема 3.2. Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами
- •Тема 3.3. Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення
- •Тема 3.4. Психологія особистості та діяльності викладача
- •II. Тематичний план
- •III. Педагогічний контроль
- •Критерії та норми оцінювання знань слухачів із психології вищої школи
- •Норми оцінювання:
- •IV. Література до всього курсу
- •Тема 1.1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та
- •1.1.1. Виникнення психологи вищої школи як нової галузі психологічних знань
- •1.1.2. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті
- •1.1.3. Предмет і основні категорії психології вищої школи
- •1.1.4. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні
- •1.1.5. Зв'язок психології вищої школи з іншими галузями психологічних знань
- •1.1.6. Методологія і принципи психологічного дослідження
- •1.1.7. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження
- •1.1.8. Дослідницькі вміння. Етика дослідника
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 1 «Предмет, завдання та методи психології вищої школи»
- •Самооцінка студентського періоду життя
- •Сучасні проблеми вищої освіти та шляхи їх вирішення
- •Конспект лекції
- •1.2.1. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості
- •1.2.2. Суперечливості та кризи студентського віку
- •1.2.3. Вищий навчальний заклад - один із провідних факторів соціалізації особистості студента як фахівця
- •1.2.4. Адаптація студента до навчання у вищій школі, її види та умови ефективності
- •1.2.5. Типологічні особливості сучасних студентів
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 2 «Психологія студентського віку»
- •Самооцінка професійних якостей
- •Тема 1 з. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою Конспект лекції
- •1.3.1. Навчально-професійна діяльність як провідна, її ознаки
- •1.3.2. Професіоналізація особистості студента як новоутворення віку
- •1.3.3. Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності
- •1.3.4. Роль самовиховання в професійному зростанні студента
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 3 «Професійне зростання студента як фахівця»
- •Зміна підходів до навчально-професійної діяльності студентів
- •Конспект лекції
- •1.4.1. Психологічні особливості студентської групи та її структура
- •1.4.2. Розвиток студентської групи, характеристика студентського колективу
- •1.4.3. Міжособистісні стосунки в студентській групі
- •1.4.4. Проблема лідера та лідерства
- •1.4.5. Психологічні особливості студентського самоврядування
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 4 «Психологія студентської групи»
- •Освіта як система, характерні для неї особливості
- •Необхідність і об'єктивні можливості управління системою освіти. Види педагогічного управління
- •2.1.3. Психологічний аналіз функцій педагогічного управління
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 5 «Психологічні засади управління навчально-професійною діяльністю студентів»
- •Дидактична модель навчального процесу
- •Порівняльна характеристика традиційної авторитарної та сучасної гуманістичної моделі навчання студентів
- •Структура навчальної програми міністерство освіти і науки україни Національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова
- •Орієнтовний тематичний план вивчення дисципліни:
- •4. Зміст програми дисципліни:
- •5. Рекомендована література:
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз уміння студентів Конспект лекції
- •Роль мотивації в навчально-професійній діяльності
- •Організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів
- •Розвиток творчого потенціалу майбутніх фахівців
- •2.2.5. Психологічні передумови і показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності
- •2.2.6. Причини неуспішності студентів і шляхи їх усунення
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 6 «Психологічний аналіз уміння студентів»
- •Конспект лекції
- •Сучасні вимоги до особистості фахівця з вищою освітою та завдання виховання студентів
- •Мета і зміст виховання студентської молоді
- •Психологічні механізми формування якостей особистості та аналіз відповідних функцій виховання
- •3.1.4. Етапи становлення моральної свідомості та критерії моральної вихованості
- •Основні напрями реалізації виховних функцій у вищому навчальному закладі та їх характеристика
- •І. Ілюстративний напрямок
- •Іі. Декларативний напрямок
- •III. Діяльнісно-практичний напрямок
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 7 «Психологія виховання студентської молоді»
- •Кодекс цінностей сучасного українського виховання
- •Абсолютні, вічні цінності:
- •Основні національні цінності:
- •Основні громадянські цінності:
- •Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі
- •Конспект лекції
- •3.2.2. Психологічна характеристика педагогічної взаємодії
- •3.2.3. Труднощі а бар'єри в професійно-педагогічному спілкуванні викладачів і студентів
- •3.2.4. Діалогічне спілкування, його психологічна характеристика
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 8
- •Конспект лекції План
- •Самоаналіз бар’єрів спілкування
- •Співвідношення мотиваційної та вчинкової структури в ставленні викладача і студентів та стиль взаємин між ними
- •3.3.2. Особливості педагогічного конфлікту
- •3.3.3. Умови запобігання та шляхи вирішення педагогічного конфлікту у взаєминах викладачів і студентів
- •Навчання майбутніх педагогів вирішенню педагогічних конфліктів
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 9 «Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення»
- •Конспект лекції
- •Педагогічна творчість та її особливості
- •3.4.3. Професіоналізм особистості викладача
- •Особливості педагогічної діяльності викладача залежно від особливостей його «я-концепції»
- •Авторитет викладача
- •3.4.5. Типологія викладачів
- •Викладач очима студентів
- •Питання для самоконтролю з курсу «психологія вищої школи»
- •Короткий термінологічний словник
- •Список використаної літератури
3.2.4. Діалогічне спілкування, його психологічна характеристика
Добре слухати і добре відповідати –
це одне із найбільш бездоганних
ознак, які тільки можливі в розмові.
Ф. Ларошфуко, франц. Письменник
Дуже багато людей уміють
говорити приємні речі, але лише
окремі вміють слухати так, як того
вимагає сила розуму.
Р. Тагор, індійський письменник
Форма спілкування, яка передбачає прийняття партнерами спілкування цінностей один одного, орієнтацію кожного на розуміння і визнання один одного називається діалогом. Діалог - це спілкування для визначення того, що відбувається, щоб зрозуміти тему, проблему.
Діалог - це форма продуктивного, безконфліктного, конструктивного спілкування. Він відбувається на паритетних засадах: позиції викладача та студента рівні.
Діалог базується на довірі та повазі один до одного. Потрібно виявляти впевненість у вирішенні проблеми. Завжди можна виявити декілька способів її вирішення, тому важливо спрямовувати увагу на спільну мету, на бажання знайти згоду в її досягненні. Велику допомогу в цьому надає підхід до питань, за допомогою яких можна викликати людину на відвертість. Питання спрямовують хід міркування. Антична риторика знала 7 питань, здатних упорядкувати факти: що? хто? де? коли? яким чином? навіщо? чому? Навчитися ставити своєчасно змістовні запитання -це розвивати і свій інтелект.
У діалозі, таким чином, треба використовувати питання, а не ствердження: перші викликають відповідь, а другі - опір. Після запитання треба зробити паузу. Якщо пропозиція опонента нерозумна, треба мовчати. Мовчання створює необхідність висунути нову пропозицію. Є правило: потрібно бути впевненим у собі та зберігати спокій навіть у стресових ситуаціях.
Не звертайтеся одразу з проханням прийняти або відхилити вашу нову ідею. Краще спитати, що опонент вбачає помилковим у ній. Намагайтеся спрямовувати критику в конструктивне русло, звертайтеся за порадою до опонента, що б він запропонував зробити на вашому місці.
Тактика діалогу:
говорити потрібно про проблему (вчинок, факт спостереження), а не про особистість;
не узагальнювати окремі минулі факти, а говорити про те, що відбувається зараз;
не поспішати з оцінкою, а намагатися зрозуміти проблему, її причини, шляхи її вирішення;
брати до уваги як словесні, так і несловесні повідомлення (поза, дихання, погляд, рухи голови і рук, висота голосу, швидкість мовлення, ритм тощо).
Необхідна також психологічна проникливість. Слова - це символи ідей, смислів, тому й треба зрозуміти ставлення студента до проблеми і його переживання. Саме тут потрібна емпатія викладача щодо студента, безумовне прийняття його особистості. Заважає діалогу авторитарність викладача, його зверхнє ставлення до студентів, байдужість до їх проблем.
Культура ведення діалогу зараз стає новим світоглядом людей, бо це оптимальний тип міжособистісних взаємин, відносин народів, націй і держав. Діалог веде до взаєморозуміння - стану, коли люди узгоджують дії між собою, вирішують проблеми, гармонізують свої стосунки.
