Тема 3.1. Психологія виховання студентської молоді

3.1.1. Сучасні вимоги до особистості фахівця з вищою освітою та завдання виховання студентів

3.1.2. Мета і зміст виховання студентської молоді

3.1.3. Психологічні механізми формування якостей особистості та аналіз відповідних функцій виховання

3.1.4. Етапи становлення моральної свідомості та критерії моральної вихованості

3.1.5. Основні напрями реалізації виховних функцій у вищому навчальному закладі та їх характеристика

Завдання до практично-семінарського заняття №7 «Психологія виховання студентської молоді»

Тема 3.2. Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами

3.2.1. Значення педагогічного спілкування як форми контактної педагогічної взаємодії

3.2.2. Психологічна характеристика педагогічної взаємодії

3.2.3. Труднощі та бар'єри в професійно-педагогічному спілкуванні викладачів і студентів

3.2.4. Діалогічне спілкування, його психологічна характеристика

Завдання до практично-семінарського заняття №8 «Психологія педагогічної взаємодії викладача зі студентами»

Тема 3.3. Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення

3.3.1. Протиріччя і конфліктні ситуації в педагогічній взаємодії та засоби їх регулювання

3.3.2. Особливості педагогічного конфлікту

3.3.3. Умови запобігання та шляхи вирішення педагогічного конфлікту у взаєминах викладачів і студентів

3.3.4. Навчання майбутніх педагогів вирішенню педагогічних конфліктів

Завдання до практично-семінарського заняття №9 «Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення»

Тема 3.4. Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи

3.4.1. Педагогічний професіоналізм діяльності викладача

3.4.2. Педагогічна творчість та її особливості

3.4.3. Професіоналізм особистості викладача

3.4.4. Авторитет викладача

3.4.5. Типологія викладачів

Завдання до практично-семінарського заняття №10 «Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи»

Питання для самоконтролю з курсу «Психологія вищої школи»

Предметний покажчик.

Іменний покажчик

Короткий термінологічний словник

Список використаної літератури

ПЕРЕДМОВА

В умовах реформування вищої освіти в Україні пріоритетна увага повинна надаватися підготовці нової генерації педагогічних і науково-педагогічних кадрів - національної еліти, яка здатна оволодіти новою освітньо-світоглядною парадигмою національно-державного творення, гуманного вознесіння самоцінної особистості вихованця. Однією з передумов вирішення цього надзвичайно важливого і складного завдання є підвищення рівня психологічної культури, зокрема, шляхом покращання психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів вищої школи.

Курс психології вищої школи є теоретичною основою психологічної підготовки студентів, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень магістра, а також аспірантів до майбутньої педагогічної та науково-педагогічної діяльності.

Мета курсу «Психологія вищої школи»: забезпечити загальну теоретичну підготовку магістрантів і аспірантів у галузі психології вищої школи, яка слугуватиме основою для їхньої практичної роботи, що пов'язана з викладацькою діяльністю.

Завдання вивчення дисципліни:

• опанування знаннями про психологічні особливості студентського періоду життя людини;

• усвідомлення закономірностей професійного становлення та особистісного зростання майбутніх фахівців;

• вивчення психологічних аспектів навчання і виховання студентської молоді;

• усвідомлення психологічних особливостей науково-педагогічної діяльності та шляхів її опанування;

• сприяння професійному самовизначенню і набуття студентами професійно-педагогічної ідентичності;

• розвиток таких якостей особистості, що мають для майбутнього викладача професійне значення.

Місце курсу в професійній підготовці майбутнього викладача

Зміст курсу «Психологія вищої школи» складений із врахуванням того, що студенти протягом навчання в педагогічному університеті прослухали теоретичний курс вікової та педагогічної психології. Він є його логічним продовженням і вміщує теоретичні проблеми розвитку, навчання та виховання студентів, питання особистості та діяльності викладача ВНЗ, в також передбачає практичне оволодіння вміннями та навичками навчально-виховної роботи.

Студент, який вивчає курс психології вищої школи, повинен:

• засвоїти понятійний апарат даної галузі психологічної науки;

• опанувати систему психологічних знань і набути практичних умінь аналізу й оцінки психологічних явищ, які породжуються умовами навчально-виховного процесу у вищій школі;

• удосконалювати навички самостійної навчальної роботи, вміння опрацьовувати наукові літературні джерела;

• на основі самопізнання формувати власний стиль науково-педагогічної діяльності та професійного спілкування.

Згідно з навчальним планом конкретного інституту (факультету) і спеціальності вивчення курсу завершується складанням екзамену або отриманням заліку.

Загальний обсяг курсу «Психологія вищої школи» становить 108 годин, з них 24 години - лекційних, 22 - практично-семінарських і 62 години відведено на самостійну роботу студентів.

Залежно від навчального плану конкретної спеціальності розподіл годин може бути змінено, зокрема шляхом збільшення часу на самостійну роботу.

Зміст самостійної роботи з курсу «Психологія вищої школи» спрямований на поглиблення теоретичних знань, розвиток самостійного мислення і набування вмінь опрацювання наукової літератури. Все це повинно сприяти професійному самовизначенню майбутніх викладачів.

Від слухачів (магістрантів, аспірантів) вимагається:

Засвоєння понятійного апарату науки (ведення тематичного словника).

• Опрацювання літератури з кожної теми за формою, яка обирається самостійно (конспект, тезиси, план, таблиця, схема, висновки тощо), з визначенням свого особистісного ставлення до змісту роботи (за бажанням). Список рекомендованої літератури до кожної теми можна доповнити науковими працями, які слухач знайшов самостійно. Доцільно порівнювати виклад (або зміст) матеріалу з певного питання в різних джерелах. Якщо наукові положення в них повторюються, можна лише анотувати статтю.

• Висловити своє міркування щодо питань проблемного характеру, які подані до кожної теми. Вони спрямовані на усвідомлення актуальних проблем і пошук шляхів їх вирішення, загострення уваги на суперечностях, які залежать від конкретних умов педагогічного процесу і життєвих обставин.

• Доцільно основний зміст кожної теми подати у вигляді таблиці чи схеми, проаналізувати та доповнити запропоновані таблиці.

• Виконати завдання на розвиток рефлексивних процесів, аналіз і оцінку власної навчальної діяльності, визначення професійних рис своєї особистості тощо.

• Наприкінці опрацювання курсу важливо дати загальну самооцінку якості його засвоєння в цілому (або окремих тем). Доцільно поставити собі конкретну оцінку. При цьому обов'язково зазначити свої критерії оцінювання та що було зроблено, щоб відповідати їм.

Автори навчального посібника переконані в особистісній гідності кожного магістранта та аспіранта, його відповідальності за наслідки свого професійного вибору, бажанні вчитися самостійно й творчо.

ТИПОВА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни

ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ

Напрям підготовки: всі напрями Спеціальність: для магістрів усіх спеціальностей

І. Зміст курсу

Модуль 1.

ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ: СТУДЕНТСЬКИЙ ПЕРІОД ЖИТТЯ ЛЮДИНИ