Синтаксис

118. Запишіть терміни, що позначають основні синтаксичні поняття.

119. Вкажіть словосполучення.

1. Приготуватися до зустрічі. 2. Протягом місяця. 3. Розпускаються бруньки. 4. Хмарний день. 5. Пливемо за течією. 6. Троянди й виноград. 7. Понад берегом. 8. Палити заборонено. 9. Вздовж лану. 10. Будемо поспішати.

120. До поданих словосполучень доберіть синонімічні.

1. Шовкова сукня. 2. Братова шапка. 3. Березове листя. 4. Фаянсовий посуд. 5. Плавальний басейн. 6. Зоряне небо. 7. Північний вітер. 8. Синьоока дівчина.

121. Визначте такі члени речення:

а) підмет: Чотири літа пролетіло /А. Малишко /.

б) присудок: Ніч видалась темнішою /А. Шиян/.

в) означення: За двадцятьма мостами сивий Дніпро встає /А. Малишко.

г) додаток: Я машинально зриваю цвіт яблуні /М. Коцюбинський/.

ґ) обставини: Понад ставом увечері шепчуться осоки /Т. Шевченко/.

122. Визначте, яке з речень є: а) означено-особовим; б) неозначено-особовим; в) узагальнено-особовим; г) безособовим; ґ) називним.

1. Вік живи, вік учись /Нар. творчість/. 2. Кругом поставили своїх /Ю. Яновський/. 3. Спека і тиша /О. Донченко/. 4. Капає з стріх /М. Коцюбинський/. 5. За всіх скажу, за всіх переболію /П. Тичина/.

123. З’ясуйте, яке речення е: а) двоскладним; б) односкладним; в) поши­реним; г) непоширеним; ґ) простим; д) складним.

1. Зима лежить сувора, срібнолика, шле забуття дібровам і землі /В. Сосюра/. 2. Зажурився й старий січовик. 3. Не їсть, не спить. /Панас Мирний/. 4. Чебрецем війнуло з поля /В. Бичко/. 5. По обидва береги зелені лужки, а по лужках зеленіють рідкі садки /І. Нечуй-Левицький/.

124. Вкажіть речення з: а) відокремленими означеннями; б) відокремленими прикладками; в) відокремленними обставинами.

1. Недовго думаючи, Мирослава пустилася на ту кладку /І. Франко/. 2. Рибалка, жвавий дід, відкрив ворота нам /М. Рильський/. 3. Дівчата йдуть співаючи з ланів /Леся Українка/. 4. Місячним сяйвом залиті, мріють сади /В. Сосюра/.

125. Вкажіть складнопідрядні речення з підрядним: а) означальним; б) з’ясувальним; в) місця; г) часу; ґ) ступеня і способу дії; д) порівняльним; е) причини; е) мети; ж) умовним; з) допустовим; и) наслідковим.

1. Люблю людей землі моєї, бо й я землі моєї син /В. Сосюра/. 2. Нове поспіє жито там, де бою билася луна /А. Малишко/. 3. Досить холодно, так що ми топимо вже грубки /Леся Українка/. 4. Хоч була осінь, а день видався теплий, погожий /Панас Мирний/. 5. З ревнивою пильністю стежив Маковей за Чернишем, який, задумавшись, сидів проти нього /О. Гончар/. 6. Благословен, хто викопав криницю /М. Рильський/. 7. Доки сонце зійде, роса очі виїсть /Нар. творчість/. 8. Хай суд іде так, як велять йому народи /Ю. Яновський/. 9. З самого ранку узявся був за лопату, щоб прогорнути хоч стежку/Панас Мирний/. 10. Коли добре жити, то й гарно робити /Нар. творчість/. 11. Твій мужній голос музикою лине, як плескіт хвиль і сяйво до зірок /В. Сосюра/.

126. Визначте, яке з речень є: а) складносурядним; б) складнопідрядним; в) безсполучниковим; г) складним з різними видами зв’язку.

1. Але, може, настане та година, коли якогось дня відчиняться двері і в землянку увійде її сивий, не від муки, а від муки тато, і, як в дитинстві, покладе руку на її коси і скаже, що вона найкраща, і діти в неї найкращі в світі /М. Стельмах/. 2. Вискочить сонце на мить на блакитну полянку, щоб обсушитись, гляне на себе в калюжу, і знову лізуть на нього важкі, розтріпані хмари /М. Коцюбинський/ 3. Дніпро спокійно шумить і реве, і хвиля берег миє, і мла стоїть стіною від землі до неба, глухого, беззоряного /О. Довженко/. 4. Мені снилося: червоні рожі пломеніли в промені золотистім /Леся Українка/.

127. Перебудуйте подане речення з прямою мовою на: а) речення з непрямою мовою; б) речення із вставними словами; в) просте речення з додатками, що виражають тему чужого мовлення.

Наші знайомі повідомили: «З сьогоднішнього дня розпочинає в Києві свої виступи Кубанський козацький хор».

128. Знайдіть слова, в яких допущено граматичні помилки. Поставте їх в належній формі.

1. Група студентів організували мітинг. 2. Я із сестрою влітку їздили до Карпат. 3. Ряд відомих музикантів, співаків, акторів виступав на цьому концерті. 4. Більшість людей підтримують ідеї мирного співіснування народів на землі. 5. Хотілося б, щоб Ви виступив у нас на зборах.

129. Визначте тип речень і накресліть їхні схеми.

1. Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах /О. Довженко/.

2. На що б око не впало, що б не сталось на світі: чи пропала овечка, полюбив легінь, зрадила дівка, заслабла корова, зашуміла смерічка - все виливалось у пісню, легку і просту, як і ті гори в їх давнім, первіснім житті /М. Коцюбинський/.

3. Лелеки знають, яка доля вготована їм над білими горами, знають також і те, що десь далеко-далеко ждуть їх велетенські річки з солодкою водою, ждуть безмежні плавні, озера й непрохіддя боліт; усі вони - від могутніх лелек-ватажків до молоденьких лелечок-перволітків - народилися у тих далеких земних краях і мають вертатися щоразу туди, вертатися знов і знов, завжди і вічно, бо їхнє лелечине перелітне життя є не що інше, як безупинне вертання і повертання до своїх народжень, до того, що завжди лишається найріднішим /П. Загребельний/.

130. Прочитайте. Накресліть схеми складного синтаксичного цілого, відобразивши зв’язки між реченнями.

А. В огірках теж були бджоли. Вони порались коло цвіту і так прудко літали до соняшника, до маку й додому, і так їм було ніколи, що скільки я не намагавсь, як не дражнив їх, так ні одна чомусь мене й не вкусила. А бджоляче жало хоч і болить, зате вже коли почнеш плакати, дід уже чи мати дають зразу мідну копійку, яку треба прикладати до болючого місця. Тоді біль швидко проходив, а за копійку можна було купити у Масія аж чотири цукерки і вже смакувати до самого вечора /О. Довженко/.

Б. Приємно спати в човні, в житі, в просі, в ячмені, у всякому насінні на печі... Приємно тягати копиці до стогу й ходити навколо стогів по насінню. Приємно, коли яблуко, про яке думали, що кисле, виявляється солодким... Іще приємно, і дуже любив я, коли дід розмовляв з конем і лошам, як з чоловіками /О. Довженко/.