За 5 правильних відповідей – “3” ; за 6-7 – “4”; за 8 – “5”

ІІ варіант

1. Визначте, який другорядний член відокремлено у поданому реченні:

1)означення; 2)прикладку, 3)додаток; 4)обставину.

І ось тепер такий сумний, колись веселий, молодий, могутній ліс отсей стоїть і смутно листом шелестить.(М.Рильський.)

2.З’ясуйте умову відокремлення другорядного члена у наведеному реченні:

1)незвичний порядок слів у реченні; 2)друг. чл. має додаткове значення

причини або протиставлення; 3)друг. чл. поширюються словами внаслідок, завдяки, за умови, всупереч, на випадок, згідно з, відповідно до та ін.; 4)др. чл. мають уточнювальне значення; 5)др.чл. виражений дієприслівниковим чи дієприкметниковим зворотом.

Ось приходить і другий підпасич – Грицько, Чупрунів син, хлопчик однакових з Чіпкою літ.(Панас Мирний.)

3. Знайдіть речення з відокремленими членами.

1.І тут подув вітру приніс звідкись собачий гавкіт, рипіння коліс: позаду їхали вози.

2.Не раз траплялось, що розкидала буря козацькі байдаки по всьому Чорному морю, вивертала весла з кочетків, зривала вітрила, гнала запорожців живцем у бусурменську неволю.

3.Він примостився на бочці коло облавка, сумно задивився на море, що геть принишкло, вгамувалося й, ніби хизуючись своєю красою, стелило козакам шовкову дорогу, помережану призахідним промінням.

4.Незабаром прийшла ніч, розгорнула м’якітемні плахти, вповила тишею воду й небо.(М.Пригара, “Михайлик – джура козацький”.)

4. Визначте умову відокремлення означень і прикладок:

1) вони відносяться до особового займенника; 2)вони поширені і стоять після означуваного іменника; 3)поширене означення перед означуваним словом має відтінок причини; 4)непоширене означення стоїть після означуваного слова, перед яким є означення; 5)наявний незвичний порядок слів; 6)непоширена прикладка стоіть після власного іменника.

Розкошлана, з саднами на щоках, із червоною цівкою крові в куточках уст, вона, либонь, не могла повірити у свій порятунок і кожної хвилі готова була до відсічі.(Є. Гуцало.)

5.З’ясуйте, чим виражена відокремлена обставина:

1)дієприслівниковим зворотом; 2)іменником із словами незважаючи на, на випадок, при наявності тощо; 3)одиничним дієприслівником.

Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на свого шкіпера.(М.Трублаїні.)

6. Вкажіть речення, в якому не вистачає розділових знаків при відокремленому члені речення.

1.Торішня солома, що затекла від дощів, давно спресувалась, змерзась, стала немовби скляна.

2.Мабуть, у глибині душі він давно збирався втекти, навіть вибрав собі для зимівлі скирту над балкою.

3.Грузнучи в снігу, Сашко перебіг дорогу і вскочив у сіни.

4.І наче для контрасту, над чорною землею поораною бомбами й снарядами вставали білі-білі хмари чисті, сліпучо яскраві.(В.Близнець. “Хлопчик і тінь”.)

7.Визначте речення, у якому належить виділити уточнюючий член речення.

1.Конашевич стояв на горі над сходами і, непомічеий ніким, придивлявся усьому і свою думку думав…(А.Чайковський.)

2.Сашко, сам того не розуміючи, зиркнув і на батька важким насупленим поглядом.(В.Близнець.)

3.В кімнаті не було ніяких меблів крім залізної шафи в кутку і письмового стола, що стояв біля вікна.(Г.Тютюнник.)

4.Бійці раз, вдруге прочитали хлоп’ячі карлюки, надряпані косо й криво, мабуть, з великим поспіхом, і почали гадати, що ж воно дома трапилося.(В.Близнець.)

8. З’ясуйте, скільки пропущено ком при відокремлених і уточнюючих членах речення:

1)одну, 2)дві; 3) три; 4)чотири; 5)п’ять; 6)шість.

І попливла служива пісня над широким степом понад припеченими сонцем хлібами – то затихала, наче вєянула від горя і суму, то знову гучніла і набиралася сили, і котилася хвиля за хвилею, гук за гуком безмежна невичерпна, як сила землі всесильна, невмируща, як саме життя, і слухав її степ принишклий, лагідно-суворий, слухав і мовчав у невимовній зажурі за своїми синами…(Г.Тютюнник.)

Оцінки: