Основні постанови з ідеологічних питань
Ряд постанов видав ЦК ВКП(б) у 1946 - 1948 рр. Ці постанови мали на меті посилити контроль над митцями СРСР:
• "Про журнали "Звезда" і "Ленінград" (1946 р.)
• "Про кінофільм "Велике життя" (1946 р.)
• "Про репертуар драматичних театрів і заходи до його поліпшення" (1946 р.)
• "Про оперу "Велика дружба" В.Мураделі" (1948 р.)
Постанови ЦК КП(б)У і політбюро ЦК КП(б)У, які мали справити відповідний вплив на інтелігенцію і все населення України:
• Початок кампанії по ідеологічній боротьбі з українським "націоналізмом" поклали події 26-27 липня 1946 р., коли ЦК ВКП(б) розглянув звіт ЦК КП(б)У і прийняв резолюцію, в якій відзначалися "серйозні помилки і перекручення" української комуністичної партії
• Постанова ЦК КП(б)У (1946 р.) — "Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури в "Нарисі історії української літератури".
• Постанова ЦК КП(б)У (1946 р.) — "Про журнал сатири та гумору "Перець"
• Постанова ЦК КП(б)У (1946 р.) - "Про журнал "Вітчизна"
• Постанова ЦК КП(б)У (1946 р.) - "Про репертуар художньої самодіяльності культурно-просвітницьких установ"
• Постанова ЦК КП(б)У (1946 р.) - "Про репертуар драматичних та оперних театрів" і заходи до його поліпшення"
• Постанова ЦК КП(б)У (1947 р.) - "Про політичні помилки і незадовільну роботу Інституту історії України Академії Наук УРСР
• Постанова ЦК КП(б)У (1948 р.) - "Про стан і заходи поліпшення музичного мистецтва на Україні у зв'язку з рішенням ЦК ВКП(б) "Про оперу "Велика дружба" В.Мураделі"
• Постанова політбюро ЦК КП(б)У (1950 р.) - "Про журнал "Дніпро"
• Постанова політбюро ЦК КП(б)У — "Про підсумки VI пленуму Спілки письменників радянської України"
Ю. Шаповал нарахував усього за 1946—1951 рр. 12 великих постанов з питань ідеології (без урахування незначних постанов і рішень)
Травля українських митців:
1) письменників:
• у вересні 1946 р. ХІП пленум ЦК КП(б)У розпочав компанію критики, яка тривала довгий час
• М.Бажан
• М.Рильський (за статтю "Київ в історії України", де він наголошував на безперервності розвитку укр. культури, підкреслював роль Києва, як культурного центру, високо оцінював М.Костомарова, П.Куліша, О.Лазаревського, М.Драгоманова, М.Зібера, В.Антоновича, М.Максимовича, С.Подолинського та ін.)
• ІО.Смолич — за те, що підкреслював українськість О.Вишні, М.Рильського
•у 1947 р. — нова хвиля критики:
— М.Рильського — за збірник поезій "Мандрівка в молодість", "Київські октави"
— 10.Японського — за роман "Жива вода"
— І.Сенченка — за повість "Його покоління"
• у 1951 р. після Днів української культури в Москві почалася нова хвиля критики. 2 липня 1951 р. вийшла стаття в "Правде", інспірована А.Кагановичем, де було піддано критиці В.Сосюру за вірш "Любіть Україну" та ін. митців.
• Таким чином, з 1951 р. піддано критиці:
— В.Сосюру — за вірш "Любіть Україну"
— Л.Первомайського — за неправильний показ дружби народів та патріотизму радянських людей
— О. Корнійчука та В.Василевську — за лібрето опери "Богдан Хмельницький"
— І.Вільде
— П.Воронька.
2) критиці було піддано літературознавців і літературних критиків:
• О.Білецького — директора Інституту літературознавства
• О.Борщаговського — за порівняння творчості І.Франка та В.Шекспіра і Г.Ібсена
• проф. А.Шамрая — за зближення творчості Л. Українки і Шеллі (реакційного поета)
• П. Плюща — за "Конспект історії української літературної мови".
3) критикували композиторів — за формалізм, відрив від сучасності.
4) критикували діячів театру і драматургів — за відрив від сучасності, за те, що ставили п'єси української класики, а не п'єси на "сучасну тематику", тобто недостатньо займалися вихвалянням соц. реалізму.
Ю.Шаповал підрахував, що лише у постановах серпня— жовтня 1946 р. згадувалося близько 100 діячів культури, яких було піддано критиці.
— за деякими даними (наприклад, Ярослава Грицака) жертвами репресій серед інтелігенції стали близько 10 тис. чоловік.
Висновок: ідеологічний наступ сталінізму повністю досяг своєї мети — інтелігенцію було залякано і піддано репресіям, режим відновив абсолютний контроль над культурно-ідеологічним життям.