3.2 Графічна частина курсового проекту
Графічна частина курсового проекту виконується у обсязі 1 аркуш креслярського паперу формату А1 за ГОСТ 2.301-68. Креслення виконуються олівцем або за допомогою ЕВМ. Графічне оформлення креслень має бути акуратним, а товщина ліній повинна відповідати вимогам ГОСТ 2.303-68. Для надписів слід використовувати тільки креслярський шрифт відповідного розміру за ГОСТ 2.304-81. Кінематичні схеми механізмів й структурних груп виконуються згідно вимогам ГОСТ 2.703-68 та 2.707-68.
4 Виконання основних розділів проекту
4.1 Структурний аналіз механізму
Мета структурного аналізу механізму – визначення його ступеня рухомості, класу й порядку.
Ступень рухомості визначається за формулою Чебишева
W= 3n – 2pH – pB , (4.1)
де n – кількість рухомих ланок механізму,
pH – кількість нижчих кінематичних пар,
pB - кількість вищих кінематичних пар.
Щоб визначити клас і порядок механізму слід розкласти кінематичну схему на структурні групи.
4.2 Кінематичне дослідження механізму методом кінематичних діаграм
Мета дослідження – визначення основних кінематичних параметрів (переміщень та швидкостей) вихідної ланки – останньої приєднаної структурної групи в інтервалі кінематичного циклу Тк.
Для
визначення положень ланок механізму
та величин переміщень вихідної ланки
використовується план положень механізму,
побудований на аркуші формату А1 в
масштабі довжин µl=
м/мм для
дванадцяти
положень через інтервал циклу
За початкове положення береться таке, в якому вихідна ланка останньої структурної групи має швидкість, що дорівнює нулю («мертве положення»).
На плані положень слід пронумерувати ланки механізму (в одному з положень в «мертвому») та позначити нулем початкове положення.
Для побудови графіка переміщень вихідної ланки у функції часу циклу S=f(τ) використовують план положень.
Дійсні величини лінійних переміщень вихідної ланки Sі в метрах за кожний інтервал циклу визначається з плану положень:
S1=01· µl ; S2=02· µl , ... (4.2)
де S1, S2 ....- переміщення вихідної ланки , м;
01,02, ...- переміщення вихідної ланки, виміряне на плані положень, мм;
µl – масштаб довжин плану положень, м/мм.
На осі абсцис графіка S=f(τ) у масштабі часу µτ відкладається час одного кінематичного циклу Тк.
Якщо вибрано довжину відрізку на осі абсцис l (мм), тощо відповідає часу одного циклу Тк й кутовій швидкості ведучої ланки ω1 , масштаб часу, с/мм:
(4.3)
По осі ординат у масштабі µs відкладаються лінії переміщення вихідної ланки Sі, що відповідають інтервалам часу τі . Ординати переміщень hі для кожного положення механізму й інтервалу часу τі визначаються розрахунком, мм:
(4.4)
Одержані точки з’єднуються плавною кривою.
Друга і третя кінематичні діаграми V=f(τ) і а=f(τ)будуються графічним диференціюванням відповідно до графіків S=f(τ) і V=f(τ).Графічне диференціюванням виконується методом хорд. Масштаби осей ординат розраховують за формулами:
(4.5)
Всі три, розміщені одна під одною кінематичні діаграми будуються на аркуші формату А1 . На кінематичних діаграмах поряд з відповідними осями слід поставити масштаби
µs
(м/мм); µτ
(с/мм); µV
(
);
µа
(
).