2. Якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні.

3. Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

4. Якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

5. Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Законом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення Закону, вказані вище, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Законом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Фізична особа - нерезидент – це фізична особа, яка не є резидентом України.

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені на умовах взаємності міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, щодо доходів, одержуваних ним безпосередньо від здійснення такої дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором іншої діяльності.

Якщо платник податку помирає або визнається судом померлим чи безвісно відсутнім, то податок за останній податковий період справляється з активів такого платника податку (нарахованих на його користь доходів) при відкритті спадщини, з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Платниками податків і зборів з юридичних осіб є:

1. українські підприємства й організації, місцем діяльності яких є Україна або органи управління яких перебувають в Україні;

2. іноземні підприємства й організації.

В основі виникнення у таких платників податкових обов'язків, визначення їх розмірів і особливостей лежить диференціація юридичних осіб на резидентів і нерезидентів з метою оподаткування. Ці положення регулюються ст. 1 Закону України від 22 травня 1997 р. "Про оподаткування прибутку підприємств". Так, резидентами вважаються юридичні особи й суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені й здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України і з місцезнаходженням на її території. До резидентів також відносяться дипломатичні представництва, консульські установи й інші офіційні представництва України за кордоном, що мають дипломатичні привілеї й імунітет, а також філії й представництва підприємств і організацій України за кордоном, які не здійснюють господарської діяльності.

Нерезидентами є юридичні особи й суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо); з місцезнаходженням за межами України, які створені й здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави. Нерезидентами також є розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи й інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації і їхні представництва, що мають дипломатичні привілеї й імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють господарської діяльності відповідно до законодавства України.

При визначенні резиденства юридичних осіб - платників податків використовуються кілька підстав, а саме: місце реєстрації, місце управління, місце діяльності.

Податкові агенти – як суб’єкти податкових правовідносин.

Чинне податкове законодавство України передбачає сплату податку не тільки самостійно платником податків, але й шляхом утримання податку з джерела виплати, яким виступає особа, що виплачує (або передає) платникові податків дохід або кошти. Податковим агентом є особа, на яку покладено обов'язок щодо обчислення й утримання податку із платника податків і перерахування його до відповідного бюджету. Податкові агенти прирівнюються до платників податку й користуються правами, установленими податковим законодавством для платників податків.

Згідно закону «Про податок на доходи з фізичних осіб», податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення закону.

Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Чинне податкове законодавство України передбачає викорис­тання інституту податкових агентів по декількох видах податків:

1. при сплаті податку на доходи з фізичних осіб. Податковими агентами виступають підприємства, установи, організації, приватні підприємці, які здійснюють виплату доходів фізичним особам;

2. при сплаті податку на прибуток іноземними юридичними особами. Податковими агентами виступають українські підприємства й організації, що здійснюють виплату доходів іноземним юридичним особам;

3. аналогічний попередньому механізм існує й при сплаті податку на додану вартість;

4. відносно новим є статус податкового агента при сплаті акцизного збору.

Утримання податкового платежу податковим агентом має ряд особливостей:

1. провадиться із належних платникові податків коштів;

2. здійснюється незалежно від волевиявлення платника податків (у цьому основна відмінність податкового агента від представника);

3. утримання податкового платежу здійснюється в рамках чітко обмеженого часового періоду.