1. Надра як об’єктправової охорониi використання

Одним з об’єктiв екологiчного права є надра. Визначен/ня поняття надр мiститься в ст. 1 Кодексу України про надра.Вi дповiдно до неї надра — це частина земної кори, що розташо_вана пiд поверхнею сушi та дном водоймищ i простягається доглибин, доступних для геологiчного вивчення та освоєння. Iншимоб’єктом регулювання є кориснi копалини. Визначення цього поняття теж вiдображене в законодавствi. Зокрема, вiдповiдно до ст. 1 Гiрничого закону України1, кориснi копалини — це природ/

нi мiнеральнi речовини, якi можуть використовуватись безпосередньо або пiсля їх обробки. Бiльш деталiзоване визначення корисних копалин подане в п. 2 постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 5.05.1997 р. «Про затвердження Класифiкацiї запасiв i ресурсiв корисних копалин державного фонду надр»2, а саме, корисні копалини — природнi мiнеральнi утворення органiчного i неорганiчного походження у надрах, на поверхнi землi, у джерелах вод i газiв, на днi водоймищ, а також техногеннi мiнеральнi утворення в мiсцях видалення вiдходiв виробництва та втрат продуктiв переробки мiнеральної сировини.

Кориснiсть надр для суспiльства полягає в тому, що вони є джерелом матерiальної сировини, викопних речовин, палива, матерiалiв. Використання надр значною мiрою пов’язане з видо буванням корисних копалин, але це не єдиний вид використання надр. З другої половини ХХ ст. почалося активне використання пiдземного простору для зберiгання вiдходiв, обладнання сховищ нафти, газу тощо. Так, за останнi 40 рокiв всi новi сховища нафти у Швецiї, Норвегiї, Фiнляндiї розмiщенi у пiдземних гiрських виробках. Доведено, що при об’ємi 10—15 тис. куб. м вони економiчно бiльш вигiднi, нiж наземнi. В нашому законодавствi цей вид використання передбачений також. Як зазначено в ст. 2 Кодексу України про надра, його завданням є регулювання гiрничих вiдносин з метою забезпечення рацiонального, комплексного використання надр для задоволен ня потреб у мiнеральнiй сировинi та iнших потреб суспiльного виробництва, охорони надр, гарантування при користуваннi

надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав i законних iнтересiв пiдприємств, установ, органiзацiй та громадян. Ця норма, а також ст. 1

Гiрничого закону України, в якiй визначається поняття гiрничих вiдносин, дає пiдстави стверджувати, що вiдносини, якi складаються у галузi рацiонального використання i охорони надр,

визначаються як гiрничi вiдносини.

Однак бiльш обґрунтованим є розумiння гiрничих вiдносин як виробничих вiдносин, що складаються в процесi дiяльностi гiрничих пiдприємств, якi займаються розвiдкою, розробкою видобутком та переробкою корисних копалин i веденням гiрничих робiт, будiвництвом, лiквiдацiєю або консервацiєю гiрничих пiдприємств, науково/дослiдною роботою, лiквiдацiєю аварiй у межах територiї України, її континентального шельфу та

виключної (морської) економiчної зони, i вiдмежування їх вiд поняття «надровi вiдносини», що якраз i складаються в межах пiдгалузi екологiчного права — надрового права та пiдлягають регулюванню в межах предмета екологiчного права. Як зазначається в лiтературi, гiрничi i надровi вiдносини тiсно пов’язанi

мiж собою, однак вiдрiзняються особливiстю природного об’єкта — надр i корисних копалин. На вiдмiну вiд гiрничих, надровi правовiдносини — це правовiдносини з рацiонального використання i охорони надр, якi регулюють порядок надання надр у користування, економiчний механiзм забезпечення рацiонального надрокористування, права й обов’язки користувачiв надр,порядок здiйснення державного контролю i нагляду за використанням i охороною надр, вiдповiдальнiсть за порушення зако/

нодавства про надра1.

Надра вiдповiдно до ст. 4 Кодексу України про надра є виключною власнiстю народу України i надаються тiльки в користування.

В Українi ведеться облiк надр i корисних копалин. Вiдповiдно до ст. 5 Кодексу про надра дiлянки надр, що використовуються, так i дiлянки надр, не залученi до використання, в тому числi континентального шельфу i виключної (морської) економiчної зони, утворюють Державний фонд надр. Усi родовища корисних копалин, у свою чергу, утворюють Державний фонд родовищ корисних копалин. Державний фонд родовищ корис/

них копалин є частиною Державного фонду надр.

Вiдповiдно до ст. 6 Кодексу України про надра всi кориснi копалини подiляються на два види: загальнодержавного i мiсцевого значення. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.12.1994 р. затверджено Перелiки корисних копалин загально державного i мiсцевого значення2. Наприклад, до корисних копалин загальнодержавного значення вiдносяться: природний газ вугiлля, залiзо, нафта, мiдь, золото, платина та iншi, до корисних копалин мiсцевого значення — вапняк, гiпс, крейда, пiсок, галька, гравiй та ряд iнших. Такий подiл впливає на їх правовий режим, зокрема законодавством встановлений рiзний по/

рядок надання в користування корисних копалин загальнодержавного та мiсцевого значення, рiзнi умови їх використання

тощо.

Особливий правовий режим мають пiдземнi води, якi, з однiєї сторони, — регулюються законодавством про надра i є їх складовою частиною, а з iншої — входять в Державний водний фонд України та вiдповiдно пiдпадають пiд правове регулювання водного права.