4. Заходи по охоронi надр. Юридична вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про надра

Правова охорона надр може розглядатися в широкому розумiннi як комплекс закрiплених законодавством органiзацiйних, технiчних, екологiчних, економiчних, власне правових заходiв, спрямованих на забезпечення рацiонального використання надр, недопущення безгосподарного, самовiльного надрокористування, запобiгання забрудненню надр, збереження запасiв корисних копалин, ведення господарської дiяльностi щодо надр з дотриманням вимог екологiчної безпеки. У широкому розумiннi правовi вимоги по забезпеченню охорони надр передбаченi практично всiма нормами Кодексу України про надра i проявляються i в особливому порядку надання надр в користування, i в системi прав i обов’язкiв користувачiв надр, i в безпосередньому процесi їх використання. Разом з тим Кодекс України про надра включає самостiйний роздiл 6 «Охорона надр», в якому мiститься перелiк основних вимог в галузi охорони надр (ст. 56), можливiсть у випадку порушення ст. 56 та iнших норм Кодексу обмеження, зупинення чи припинення користування надрами (ст. 57), спецiальнi правила забудови площ залягання корисних копалин (ст. 58), особливостi охорони надр, що становлять особливу наукову або культурну цiннiсть (ст. 59).

Вiдповiдно до ст. 56 Кодексу України про надра основними вимогами в галузi охорони надр є: забезпечення повного i комплексного геологiчного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування i недопущення самовiльного користування надрами; рацiональне вилучення i використання запасiв корисних копалин i наявних у них компонентiв; недопущення шкiдливого впливу робiт,

пов’язаних з користуванням надрами, на збереження запасiв корисних копалин, гiрничих виробок i свердловин, що експлуатуються чи законсервованi, а також пiдземних споруд; охорона родовищ корисних копалин вiд затоплення, обводнення, пожеж та iнших факторiв, що впливають на якiсть корисних копалин i промислову цiннiсть родовищ або ускладнюють їх розробку; запобiгання необґрунтованiй та самовiльнiй забудовi площ залягання корисних копалин i додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для iнших цiлей; запобiгання забрудненню надр при пiдземному зберiганнi нафти, газу та iнших речовин i матерiалiв, захороненнi шкiдливих речовин i вiдходiв виробництва, скиданнi стiчних вод; додержання iнших

вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Самостiйне мiсце в системi заходiв забезпечення рацiонального використання i охорони надр займає юридична вiдповiдальнiсть. Як закрiплено в ст. 65 Кодексу України про надра, порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплiнарну, адмiнiстративну, цивiльно-правову i кримiнальну вiдповiдальнiсть згiдно з законодавством України. В цiй же статтi мiститься загальний перелiк правопорушень в галузi використання i охорони надр, якi є пiдставами для застосування заходiв юридичної вiдповiдальностi.

Кримiнальна вiдповiдальнiсть врегульована Кримiнальним кодексом України i застосовується за вчинення злочину, передбаченого ст. 240 КК України (порушення правил охорони надр).

Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть застосовується за вчинення адмiнiстративних правопорушень (проступкiв), передбачених статтями 57 (порушення вимог щодо охорони надр), 58 (порушення правил i вимог проведення робiт по геологiчному вивченню надр), 91 (перевищення лiмiтiв та нормативiв використан/

ня природних ресурсiв) Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення. Справи про цi правопорушення вiдповiдно до статей 231, 2311, 2421 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення розглядають органи спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною працi, органи державного геологiчного контролю або органи Мiнприроди України.

Цивiльно_правова вiдповiдальнiсть проявляється у вiдшкодуваннi збиткiв, заподiяних пiдприємствами, органiзацiями, установами i громадянами внаслiдок порушень законодавства про надра. На вiдмiну вiд iнших природних об’єктiв, щодо надр на сьогоднi не iснує спецiальної методики визначення розмiру збиткiв, тому умови i порядок їх визначення — загальні, передбачені Цивiльним кодексом України.

Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть застосовується до працiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй, винних у невиконаннi покладених на них трудових обов’язкiв, пов’язаних iз забезпеченням рацiонального використання i охорони надр та реалiзується в порядку, визначеному Кодексом законiв про працю України.

17