
- •16. Проблема поділу спадку срср.
- •17. Зона вільної торгівлі снд
- •18. Утворення та діяльність економічного суду снд
- •19. Створення, напарями діяльності та принципи функціонування ЄврАзес
- •20. Основні проблеми економічного співробітництва країн снд
- •21. Реалізація Єдиного Економічного простору
- •22. Середньоазіатський союз
- •23. Економічна складова країн учасниць гуам
- •24.Питання ринку енергоносіїв снд
19. Створення, напарями діяльності та принципи функціонування ЄврАзес
Євразі́йське економі́чне співтовари́ство (ЄврАзЕС) — міжнародна економічна організація, наділена функціями, пов'язаними з формуванням загальних зовнішніх митних кордонів країн-засновників, що до неї належать (Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан), виробленням єдиної зовнішньоекономічної політики, тарифів, цін та інших складових функціонування загального ринку.
ЄврАзЕС створено для ефективного просування процесу формування державами-учасниками Митного союзу Єдиного економічного простору, координації їхніх підходів до інтеграції у світову економіку і міжнародну торгівельну систему.
Спостерігачі ЄврАзЕС: Вірменія, Молдова, Україна.
31 травня 2001 р. в Мінську керівники Білорусі, Казахстану, Киргизії, Росії і Таджикистану оголосили про початок практичної діяльності нової міжнародної організації — Євразійського економічного співтовариства. Створення ЄврАзЕС стало логічним завершенням процесу організаційно-правового оформлення об'єднання п'ятьох країн Співдружності Незалежних Держав, що обрали шлях глибокої і динамічної інтеграції, насамперед в економічній сфері.
У процесі становлення ЄврАзЕС виявились його лідери, своєрідний центр — Росія і Казахстан, навколо якого об'єднуються інші країни. Це зумовлено і економічними, й політичними причинами. Слід зазначити, що на частку Росії в Казахстані припадає понад 95 % обсягу його товарообігу з країнами ЄврАзЕС. У структурі експорту й імпорту превалюють товари сировинного призначення: мінеральне паливо, неблагородні метали, зерно. Серед причин, які викликали активізацію Росії в напрямі розбудови нового міждержавного утворення, можна виокремити стратегічні наміри Росії щодо посилення своїх позицій на пострадянському просторі для успішного конкурування на міжнародних ринках, передусім із виробниками з третіх країн, що не входять до ЄврАзЕС. Йдеться насамперед про конкуренцію з транснаціональними компаніями, що виявляють серйозний інтерес до регіону.
ЄврАзЕС поступово набуває рис конституційного утворення на зразок Євросоюзу, на досвід якого спирається. Це зазначав Президент Росії В. Путін 13 травня 2002 p.: "Рішення Євросоюзу щодо створення єдиної прикордонної служби — це вже утворення єдиної наднаціональної організації. Ми порівнюємо те, що робимо, із Євросоюзом, і намагатимемося вибудовувати нашу загальну роботу усередині ЄврАзЕС".
У перспективі ЄврАзЕС мае шанси перетворитися на субрегіональну наддержавну міжнародну організацію. Про це свідчить розробка правового механізму його функціонування, зокрема Договору про основи законодавства ЄврАзЕС та Положення про правові акти МПА ЄврАзЕС. Проаналізувавши ситуацію, що склалася навколо нових підходів країн ЄврАзЕС до розбудови співтовариства, можна передбачити, що хоча Росія й надалі посідатиме провідне місце в діяльності ЄврАзЕС, та в майбутньому, з посиленням економічного і політичного впливу Казахстану, інтереси двох сторін — російської і казахської —- можуть перетнутися в боротьбі за лідерство в цьому об'єднанні.
На саміті 21 вересня 2004 р. (Москва) засновники співтовариства ліквідували торговельні перешкоди у взаємній торгівлі. На всіх учасників ЄврАзЕС було поширено російську систему ліцензування імпорту та експорту товарів, що фактично є першим кроком до об'єднання учасників ЄврАзЕС та ЄЕП.
До органів управління ЄврАзЕС відносяться:
Міждержавна Рада;
Інтеграційний Комітет;
Міжпарламентська Асамблея;
Суд Співтовариства.
Вищим органом управління ЄврАзЕС є Міждержавна Рада, до складу якої входять глави держав і глави урядів. Міждержавна Рада розглядає принципові питання, пов'язані спільними інтересами держав-членів Співтовариства, визначає стратегію, напрямки та перспективи розвитку інтеграції й приймає рішення, спрямовані на реалізацію завдань ЄврАзЕС. Міждержавна Рада на рівні глав держав збирається не рідше одного разу на рік і на рівні глав урядів не рідше двох разів на рік.
Виконавчий орган Євразійського економічного співтовариства — Інтеграційний Комітет. Основними функціями Інтеграційного комітету є забезпечення взаємодії органів ЄврАзЕС, контроль за реалізацією рішень, прийнятих Міждержавною Радою, підготовка пропозицій по формуванню бюджету Співтовариства й контроль за його виконанням. До складу Інтеграційного Комітету входять заступники глав урядів. У період між засіданнями Інтеграційного комітету поточну роботу Співтовариства забезпечує Комісія постійних представників, призначуваних главами держав.
Секретаріат Інтеграційного комітету здійснює організаційне й інформаційно-технічне забезпечення діяльності Міждержавної Ради й Інтеграційного Комітету. Дві третини персоналу Секретаріату перебувають у Москві, одна третина — в Алма-Аті.