3.Порядок виникнення юридичних осіб. Державна реєстрація юридичних осіб
Порядок створення юридичних осіб. Створення юридичної особи відбувається за наявності певних установчих документів (розпорядчий акт або статут (положення), або установчий договір і статут, або протокол зборів тощо). В установчих документах мають зазначатися найменування юридичної особи, її місцезнаходження, цілі і предмет діяльності, склад і компетенція її органів, а також інші відомості, що їх передбачають законодавчі акти про юридичні особи відповідного виду. Основні способи утворення юридичних осіб: розпорядчий, нормативно-явочний, дозвільний і договірний.
Розпорядчий спосіб — власник майна або уповноважений ним орган приймає рішення (розпорядження) про створення організації та затверджує її статут або положення про неї. В такому порядку виникають підприємства.
Сутність нормативно-явочного способу полягає у тому, що умови створення юридичної особи зафіксовано у законі (нормативному акті) у вигляді загального дозволу держави, але для виникнення конкретної організації потрібні вияв ініціативи її організаторів і реєстрація у відповідному органі. У такому порядку виникають кооперативи та громадські об'єднання.
Юридичні особи можуть утворюватися у договірний спосіб, тобто шляхом укладення установчого договору громадянами чи організаціями, що добровільно об'єднуються для досягнення певних цілей. У такому порядку виникають різні господарські товариства, асоціації, концерни та інші об'єднання підприємств.
Установчий договір укладається між засновниками юридичної особи. У ньому засновники зобов'язуються створити юридичну особу, визначають порядок сумісної діяльності з її утворення, умови передачі в її володіння, користування і розпорядження свого майна та участі в її діяльності. Установчий договір визначає також умови і порядок розподілу між засновниками прибутків і збитків, управління діяльністю юридичної особи, виходу засновників з її складу.
Для виникнення юридичної особи потрібна її державна реєстрація, або реєстрація її статуту. Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи — власник (власники) або уповноважена ним особа (заявник) подає до органу державної реєстрації:
установчі документи (рішення власника майна або уповноваженого ним органу про створення суб'єкта підприємництва (якщо власників кілька, таким рішенням є засновницький договір); статут, якщо це необхідно для створюваної організаційно-правової форми суб'єкта підприємництва);
реєстраційну картку;
документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору;
документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законодавчими актами;
рішення Антимонопольного комітету про згоду на створення, реорганізацію (злиття, приєднання) суб'єктів підприємницької діяльності, якщо законодавчими актами України передбачена необхідність такої згоди.
Орган державної реєстрації протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначених документів зобов'язаний провести державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності і видати заявникові свідоцтво.
Стаття 89. Державна реєстрація юридичної особи
1. Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. 2. Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи. Відмова у державній реєстрації з інших мотивів (недоцільність тощо) не допускається. 3. Відмова у державній реєстрації, а також зволікання з її проведенням можуть бути оскаржені до суду. 4. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. 5. Зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.
З набранням 1 липня 2004 р. чинності Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Україні встановлено єдина система, порядок та орган державної реєстрації юридичних осіб. Дія цього закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб, при цьому окремими законами можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об'єднань громадян, благодійних організацій, партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ, бірж тощо. У деяких випадках закон встановлює реєстрацію не юридичної особи, а її статуту. Так, відповідно до ст. 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації. 2. Державна реєстрація юридичних осіб полягає у засвідченні факту створення або припинення юридичної особи. Порядок проведення державної реєстрації передбачає перевірку повноти відомостей реєстраційної картки, перевірку комплектності документів, перевірку підстав для відмови у проведенні реєстрації, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру, видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру. 3. Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник або уповноважена ним особа мають особисто подати визначені законом документи. Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи, якщо їх подання не передбачено законом. За відсутності підстав для підмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей реєстраційної картки. Саме дата цієї дії і є датою державної реєстрації юридичної особи. Свідоцтво про державну реєстрацію видається не пізніше наступного робочого дня від дати реєстрації. 4. ЦК передбачає створення відкритого для загального ознайомлення єдиного державного реєстру, до якого вносяться відомості про юридичну особу з метою забезпечення учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб. До Єдиного державного реєстру вносяться 28 видів відомостей про юридичну особу, серед яких: повне (і скорочене в разі наявності) найменування; ідентифікаційний код; організаційно-правова форма; місцезнаходження; перелік учасників (засновників); основні види діяльності, зокрема мета установи; дані про філії та представництва, органи управління, дані про наявність обмежень щодо представництва під імені юридичної особи тощо. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими й загальнодоступними та надаються у вигляді витягу або довідки про наявність чи відсутність у Єдиному державному реєстрі інформації, що запитується. Строк надання таких відомостей не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дати надходження запиту. 5. Відмова у державній реєстрації юридичних осіб допускається тільки у випадках, передбачених законом, таких як порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи та невідповідність її установчих документів закону. Відмова з інших підстав не допускається. В законі ці підстави деталізовано. Відмова у державній реєстрації, а також зволікання з її проведенням (порушення строків видачі свідоцтва, строків повідомлення про залишення документів без розгляду тощо) можуть бути оскаржені до суду. 6. Зміни до установчих документів підлягають державній реєстрації. Названий вище закон установлює детальні правила щодо проведення, відмови та скасування державної реєстрації змін до установчих документів. Зміни до установчих документів юридичної особи набувають чинності для третіх осіб від дня їх державної реєстрації, а у випадках, установлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.