3. Фактори впливу на економічну безпеку.

Джерела загрози економічної безпеки підприємства можна розділити на зовнішні (конкуренти, контрагенти, партнери) і внутрішні (персонал).

До факторів зовнішнього середовища, які впливають на економічну безпеку підприємства можна віднести: несприятливі зміни політичної ситуації; макроекономічні потрясіння (кризи, інфляція, втрата ринків сировини, матеріалів, енергоносіїв, товарів і т.п.); зміну законодавства, що впливає на умови господарської діяльності (податкового, відносин власності, договірного та ін.); нерозвиненість інфраструктури ринку; протиправні дії кримінальних структур; використання недобросовісної конкуренції; промислово-економічне шпигунство; моральні (психологічні) загрози, залякування, шантаж і фізичний, небезпечний для життя вплив на персонал та їх сім'ї (вбивства, викрадення, побиття); розкрадання матеріальних засобів; протиправні дії конкурентів, їх прагнення заволодіти контрольним пакетом акцій; зараження програм ЕОМ різного роду комп'ютерними вірусами; протизаконні фінансові операції; надзвичайні ситуації природного і технічного характеру; несанкціонований доступ конкурентів до конфіденційної інформації, що становить комерційну таємницю; крадіжки фінансових коштів і цінностей; шахрайство; пошкодження будівель, приміщень і багато інших.

До основних внутрішніх факторів ризику можна віднести: недостатній рівень дисципліни; порушення режиму збереження конфіденційної інформації, вибір ненадійних партнерів та інвесторів, відтік кваліфікованих кадрів, низька компетентність кадрів; недостатня патентна захищеність, аварії, пожежі, вибухи; перебої в енерго-, водо-, теплопостачанні, вихід з ладу обчислювальної техніки, смерть провідних фахівців і керівників; залежність ряду керівників від кримінального світу; низький освітній рівень керівників; суттєві упущення як у тактичному, так і в стратегічному плануванні, пов'язані, насамперед, з вибором мети, невірною оцінкою можливостей підприємства, помилками в прогнозуванні змін зовнішнього середовища.

4. Оцінка економічної безпеки на підприємстві.

Варто зазначити, що наявні загрози та небезпеки економічній безпеці підприємства можна охарактеризувати сукупністю якісних та кількісних показників, найважливішим серед яких є рівень економічної безпеки. З метою підвищення рівня економічної безпеки підприємство повинно стежити за забезпеченням максимальної безпеки основних функціональних складових своєї роботи.

Необхідно сформувати перелік показників, які нададуть змогу достовірно та всебічно оцінити як рівень кожної складової економічної безпеки, так і загальний її рівень, враховуючи особливості діяльності підприємства.

Фінансова складова: надлишок або нестача власних оборотних коштів та позикових джерел; прибутковість, ділова активність, фінансова стійкість, платоспроможність.

Кадрова складова та інтелектуальна: показник плинності кадрів, коефіцієнт кваліфікації працівників підприємства, частка доходу підприємства від використання інтелектуальної власності, рівень дисципліни, продуктивність праці.

Виробничо-технологічна складова: рівень прогресивності технологій, рівень прогресивності продукції, фондоозброєність праці, коефіцієнт вибуття основних засобів, коефіцієнт оновлення основного капіталу, коефіцієнт браку, фондоозброєння основних засобів, матеріаломісткість, коефіцієнт зношення основних засобів, рівень завантаження виробничих потужностей, енергомісткість.

Політико–правова складова:

1. Питома вага договорів підприємства, за якими відкриті судові справи, у загальній кількості господарських договорів підприємства

2. Питома вага сплачених штрафних санкцій у загальній сумі зобов’язань за господарськими договорами підприємства.

3. Частка витрат на юридичне забезпечення діяльності підприємства в загальній структурі його витрат

4. Коефіцієнт якості юридичних послуг

Інформаційно–аналітична складова: коефіцієнт повноти інформації, коефіцієнт точності інформації, коефіцієнт суперечливості інформації, продуктивність інформації, коефіцієнт захищеності інформації.

Екологічна складова: коефіцієнт безпечності продукції, коефіцієнт раціонального використання відходів, рентабельність продукції з відходів, ступінь забруднення довкілля, показник природоохоронної діяльності.

Силова складова: коефіцієнт захищеності майна та персоналу.

Джерелами інформації повинні слугувати: нормативні акти, первинні та зведені документи підприємства, матеріали ревізій, аудиту, перевірок податкової служби, відомості про контрагентів, матеріали маркетингових досліджень тощо.

На наступному етапі визначаються кількісні та якісні показники, які систематизовано за кожною складовою економічної безпеки підприємства. Далі здійснюється визначення комплексного показника рівня економічної безпеки, який розраховується за допомогою сумування рівнів усіх складових, помножених на коефіцієнт їхньої вагомості.

Якщо максимального рівня економічної безпеки не досягнуто, тоді необхідно встановити відхилення за кожною складовою, а також виявити чинники внутрішнього та зовнішнього середовищ, які негативно вплинули на зниження рівня. Після оцінки відхилень відділ економічної безпеки підприємства розробляє конкретні дії та надає рекомендації щодо підвищення рівня економічної безпеки.

Н. Артомонова і А. Атрашкова пропонують розраховувати рівень економічної безпеки на основі коефіцієнта стійкості економічного стану підприємства ( Kсес ).

Кс = Реінвестований прибуток/Власний капітал

Бажаною є тенденція до збільшення цього показника, що вказує на те, скільки грошей з отриманого підприємством чистого прибутку реінвестується, тобто спрямовується на збільшення власного капіталу.

Таблиця 1.

Характеристика рівней економічної безпеки підприємства, що діє в умовах конкуренції

Рівень економічної безпеки	Показник рівня економічної безпеки Ксес	Характеристика стану підприємства відповідно встановленому рівню економічної безпеки
Підтримуючий	до 0.05	Нестійкість економічної безпеки. Підприємства знаходяться на межі економічної безпеки та при незначному зниженні прибутку можуть її втратити.
Мінімальний	0.06-0.1	Підприємство знаходиться в економічній безпеці і в змозі її підтримувати у найближчому періоді.
Низький	0.11-0.29	Обсяг інвестиційної підтримки умов економічної безпеки дозволяє зберегти ринкові позиції в поточному періоді та у найближчої (1-2 роки ) перспективі.
Середній	0.3-0.49	Обсяг інвестиційної підтримки умов економічної безпеки дозволяє зберегти ринкові позиції в середній перспективі (3-4 роки), та закласти фундамент формування конкурентних переваг.
Високий	0.5-0.7	Стан економічної безпеки дозволяє зберегти стратегічні позиції на ринку та мати суттєві конкурентні переваги.
Дуже високий	понад 0.7	Стан економічної безпеки дозволяє підприємству мати значні конкурентні переваги стратегічного характеру та стати лідером ринку по галузі з можливостями забезпечення стабільної діяльності на міжнародних ринках.

Практика свідчить про те, що оцінка рівня економічної безпеки підприємства за усіма функціональними складовими на основі статистичних методів обробки інформації сильно ускладнена, оскільки більшість аспектів цієї проблеми украй складно піддаються математичній формалізації, а деякі з них не піддаються зовсім.

Якщо рівень економічної безпеки недостатній, перед підприємством виникає реальна загроза банкрутства та можливої ліквідації, попередити які можливо тільки за допомогою комплексу заходів щодо фінансового оздоровлення суб’єкту господарювання, тобто санацією. Розробка санаційних заходів, вибір ефективних форм санації здійснюється з урахуванням особливостей функціонування конкретного суб’єкту та його взаємодії із зовнішнім середовищем, але мета проведення санаційних заходів на підприємстві – це досягнення рівня економічної безпеки, достатнього для успішного розвитку.