3.Налагодження та регулювання відео тракту телевізора

РК-монітор Samsung SyncMaster 800 TFT не має зовнішніх регулюючих органів. Тому його регулювання може здійснюватись тільки в сервісному режимі, як описано нижче.

Регулювання монітора в сервісному режимі

Для переведення монітора в режим заводських регулювань спочатку його виключають кнопкою ON/OFF (комп'ютер, до якого він підключений, не виключають), потім одночасно натискають кнопки OK, AUTO і ON/OFF на передній панелі. Після включення монітора, натискають кнопку OK для відображення меню заводських регулювань. Кнопкою ▼ на передній панелі вибирають рядок “POTOMAC2 V0.10 2000-02-23” і натискають кнопку OK. На екрані повинне з'явиться меню.

Кнопками ▼ і ▲ послідовно вибирають параметри SUB-CON, 9300K RGB і т.д. Потім за допомогою кнопок ► і ◄ змінюють значення обраних параметрів.

Параметр AUTO-SUB дозволяє автоматично відрегулювати значення субяскравості і субконтрастності. Параметри 9300K RGB і 6500K RGB дозволяють відрегулювати параметри відеопідсилювачів для фіксованих значень колірної температури. Параметр OFFSET RGB установлюється за замовчуванням після виконання автоматичного регулювання AUTO SUB. Параметр GAIN RGB не регулюється.

5 . Розрахунок вартості ремонту

Розрахунок вартості ремонту здійснюється згідно прейскурантів прийнятих підприємством. Наведені ціни на ремонт взяті з даних прейскурантів за 2012 рік підприємства «Л-Арт», а підвищення вартості ремонту здійснюється відповідно до зміни заробітної плати і вартості закуплених деталей у відсотковому спів відношенні.

Приклад

Витяг з прейскуранту цін підприємства «Л-Арт».

Відеотракт	Вартість ремонту (в грн..)
Samsung SyncMaster 800 TFT	260

Квитанція № 5552 підприємство «Л_Арт» LCD монітору Samsung SyncMaster 800 TFT

У вартість ремонту входить:

- ремонт – 260 грн.

- вартість замінених деталей – 45 грн.

- націнка на деталі (30% * 45. = 13,50 грн.)

Всього: 260 грн. + 45 грн. + 13.50 грн. = 318.50 грн.

Загальна сума вартості ремонту LCD монітору Samsung SyncMaster 800 TFT становить 318.50 грн.

6. Організація охорони праці на підприємстві

Правовою основою законодавства щодо охорони праці є Конституція України, Закони України: " Про охорону праці ", " Про охорону здоров'я", "Про пожежну безпеку", " Про використання ядерної енергії та радіаційний захист", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", а також Кодекс законів про працю України (Кзпп).

Основоположним законодавчим документом в галузі охорони праці є Закон України "Про охорону праці".

Верховна Рада України 14 жовтня 1992 року прийняла Закон України "Про охорону праці".

Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності.

Специфічною особливістю українського Закону, що регламентує правову основу охорони праці, є високий рівень прав і гарантій робітникам.

Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП) - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання.

Вимоги щодо охорони праці регламентуються державними стандартами України з питань безпеки праці, будівельними та санітарними нормами і правилами, правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), нормами технічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи із сфери їх дії.

Закони України:

“ Про пожежну безпеку ” від 17.03.93 р.

" Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення " від 24.02.94р.

Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАПОП):

0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. Правила захисту від статичної електрики. Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємстві, в установах і організаціях. Типове положення про навчання з питань охорони праці.

0.00-4.24-94 Положення про навчання неповнолітніх професіям, пов'язаних з важкими роботами і роботами з шкідливими або небезпечними умовами праці. Перелік посад посадових осіб, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою.

Єдина державна система показників обліку умов та безпеки праці.

Одна з найважливіших державних задач-охорона життя та здоров'я гро­мадян в процесі трудової діяльності, створення безпечних та нешкідливих умов праці.

Вже давно зрозуміло, що охорона праці відіграє важливу роль, як суспільний чинник, оскільки, якими б вимогами не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя. Необхідно пам'ятати , що через нещасні випадки та аварії гинуть на виробництві не просто робітники та службовці, на підготовку яких держава витратила значні кошти, а перш за все люди-годувальники сімей, батьки та матері дітей.

Окрім соціального, охорона праці має, безперечно, важливе економічне значення - це і висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці тощо.

В ДСТУ 2293-93 "Охорона праці. Терміни та визначення" та інших стандартах даються визначення основних понять та термінів в галузі охорони праці.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, ор­ганізаційно - технічних, санітарно - гігієнічних та лікувально - профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

Умови праці - це сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі її професійної діяльності.

Шкідливий виробничий фактор - це виробничий фактор, вплив якого може привести до погіршення стану здоров'я, зниження працездатності працівника.

Небезпечний виробничий фактор - це виробничий фактор, дія якого за певних умов може привести до травми, або іншого раптового погіршення працівника. В зв'язку з цим була створена система законодавчих і нормативних актів.

На обслуговуючий персонал впливають такі шкідливі фактори:

- електричний струм;

- електромагнітні випромінювання.

Широке використання електроенергії у всіх галузях народного господарства зумовлює розширення кола осіб, котрі експлуатують електрообладнання. Тому проблема електробезпеки при експлуатації електрообладнання набуває особливого значення.

Проходячи через живі тканини, електричний струм чинить термічну, електролітичну і біологічну дію. Це приводить до різних порушень в організмі, викликаючи як місцеве ураження тканин і органів, так і загальне ураження організму.

Види ураження електричним струмом.

Слід виділити два види ураження електричним струмом: електричний удар і місцеві електричні травми, які різко відрізняються один від одного. Місцевими електричними травмами являються ураження тканин і органів електричним струмом: опіки, електричні знаки, електрометалізація шкіри, механічні ураження і електрофтальмія.

В електроустановках до 1000 В можливі опіки електричною дугою. В цьому випадку дуга виникає між струмопровідними частинами, а людина попадає в зону дії дуги.

Можливі опіки і без проходження електричного струму - при доторканні до сильно нагрітих частин електрообладнання, від розжарених частин металу, що розлітається і т.д.

Електричні знаки (мітка струму) виникають при доброму контакті із струмопровідними частинами. Наслідки електричного знака при великих його розмірах можуть бути дуже серйозними. Електрознаки викликаються хімічною і механічною дією струму, виникають при тісному контакті тіла з електродом.

Електрометалізація шкіри - це проникання під поверхню шкіри частин металу внаслідок розбризкування і випарювання його під дією струму, наприклад при горінні дуги.

Електрофтальмія. До електричних травм слід віднести також ураження очей внаслідок дії ультрафіолетового випромінювання електричною дугою або опіків.

Механічні пошкодження (забиті місця, переломи і т.д.) також відносяться до електричних травм.

Електричний удар - спостерігається при дії малих струмів - звичайно до декількох сот міліампер і відповідно при невеликій напрузі - як правило, до 1000В.

Струм в декілька десятків міліампер при тривалій дії (більше 20 с) приводить до зупинки серця. Але найбільш небезпечною є зупинка і фібриляція серця.

Фібриляція - це безладне скорочення окремих волокон серцевих м'язів замість одночасного їх стискання і розслаблення. Фібриляція - найбільш небезпечний наслідок протікання електричного струму через тіло.

Таким чином, спостерігається пряма залежність між струмом через людину і небезпекою ураження; при струмах більше 1А ця залежність змінює характер, але залишається прямою.

Під впливом ЕМП та випромінювань спостерігається загальна слабкість, підвищена втома, пітливість, сонливість, а також розлад сну, головний біль, біль в ділянці серця. З'являється роздратування, втрата уваги, зростає тривалість мовнорухової та зорово моторної реакцій, підвищується межа нюхової чутливості. Виникає ряд симптомів, які є свідченням порушення роботи окремих органів - шлунку, печінки, селезінки, підшлункової та інших залоз. Пригнічується харчовий рефлекс.

Реєструються зміни артеріального тиску, частота серцевого ритму, форма електрокардіограми. Це свідчить про порушення діяльності серцево – судинної системи. Фіксуються зміни показників білкового та вуглеводного обміну, збільшується вміст азоту в крові, знижується концентрація альбуміну та зростає вміст гемоглобіну, збільшується кількість лейкоцитів, тромбоцитів, виникають й інші зміни складу крові.