1. Взаємозв'язок архітектури з її матеріально-технічною базою
Тісний взаємозв’язок архітектури з її матеріально-технічною базою визначає основні напрямки розвитку промисловості будівельних матеріалів та будівельної індустрії. Промисловість будівельних матеріалів є комплексною галуззю народного господарства, що об'єднує понад 15 великих самостійних галузей промисловості, до яких належать:
цементна;
вапняних, гіпсових та інших місцевих в'яжучих матеріалів та виробів з них;
скляних матеріалів;
бетонних та залізобетонних виробів;
азбестоцементна;
рулонних покрівельних та гідроізоляційних матеріалів;
нерудних будівельних матеріалів (керамічна тощо);
полімерних будівельних матеріалів;
з випуску металоконструкцій.
Будівельні матеріали багато в чому визначають можливості сучасної архітектури, її перспективи, передбачають палітру нових матеріалів, за допомогою якої архітектор реалізує свої проекти. Тому будівельні матеріали займають дуже важливе місце серед багатьох факторів, що визначають якість сучасного будівництва, архітектурну цінність будівель та споруд і їх техніко-економічні показники. Асортимент і якість виробів будівельної індустрії визначають безпосередній вплив на технічні, естетичні переваги об'єкта та його довговічність.
Проблема підвищення загального рівня якості будівництва та архітектури безпосередньо пов'язана з поліпшенням якості будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, впровадженням широкого асортименту нових ефективних матеріалів, які в повній мірі відповідають архітектурно-будівельним вимогам. Від правильного вибору будівельних матеріалів та конструкцій залежить не тільки фізична, а й моральна довговічність будівлі або споруди. При цьому треба враховувати, що економічність проекту не завжди є доцільною. Неможна економити на матеріалах для високоякісного оздоблювання, коли від цього залежить довговічність та естетична виразність будівлі. Низька якість допоміжних матеріалів, які використовуються для захисних покриттів або обробки поверхні, може призвести до передчасного старіння або руйнування дорогих за вартістю конструктивних елементів, від яких залежить термін служби всієї будівлі.
Таким чином при вивченні курсу „Матеріалознавство” студент-архітектор повинен пам'ятати, що без будівельних матеріалів навіть найкращий проект залишиться тільки зображенням на папері, а зневага або незнання матеріальної палітри призведе не тільки до спотворення творчого замислу, але й до будівельних катастроф.
Вперше деякі положення матеріалознавства для архітекторів були розроблені наприкінці ХІХ ст.. М.К. Лахтіним. Великий внесок у розвиток архітектурно-будівельного матеріалознавства внесли вчені Ю.М. Баженов, П.І. Боженов, В.А. Волженський, В.А. Воробйов, Г.І. Горчаков, А.Г. Комар, Н.А. Попов, Б.Г. Скрамтаєв, А.Є. Шейкін, С.В. Шестоперов тощо.
Для того, щоб майбутній архітектор набув всебічні й глибокі знання з номенклатури, властивостей і раціонального використання будівельних матеріалів, він повинен навчитися користуватися довідково-інформаційною літературою (довідниками, каталогами, ДСТУ, ТУ та ін.), в якій наведені необхідні дані про сучасні конструкційні, оздоблювальні та інші матеріали, їх способи зберігання, використання, вартість, заводи-виробники тощо.
Відповідно до вимог діючих державних та галузевих стандартів всі види сучасної промислової продукції повинні виготовлятися відповідно до вимог, які погоджені із замовниками. Для регламентування якості промислової продукції діє державна система стандартизації (ДСТУ, ТУ). У цих нормативних документах дається визначення і призначення матеріалу (виробу), ставляться вимоги до показників його найважливіших властивостей, відповідність зовнішнього вигляду до еталону, методи випробувань, правила прийому й контролю якості, транспортування та зберігання. Нормативні вимоги до використання будівельних матеріалів, виробів та елементів конструкцій регламентуються Будівельними нормами та правилами (ДБН) й відповідними інструкціями.
Продукція промисловості будівельних матеріалів і будіндустрії дуже різноманітна, до неї належати тисячі найменувань, які кожен рік доповнюються десятками нових видів з широким діапазоном корисних властивостей. Для зручності вивчення багаточисленних видів будівельних матеріалів їх класифікують на групи за різними класифікаційними ознаками:
способом виробництва;
походженням;
призначенням тощо.
Класифікація будівельних матеріалів за призначенням найбільш зручна для використання архітекторами в їх творчій роботі, таку класифікацію називають архітектурно-будівельною. Вона наведена на рис. 1.1.
Рис. 1.1 - Архітектурно-будівельна класифікація будівельних матеріалів