12. Назвіть передумови та основні риси промислового перевороту у Франції та Німеччині 18-19 ст.

Промисловий переворот у Франції мав свої особливості і специфіку. Він розпо-чався пізніше, ніж в Англії, і був затяжним. Перші машини тут з’явилися ще в кінці XVIII ст., але не мали широкого застосування. Промислове піднесення відбулося у 1805–1810 pp. в часи правління Директорії та Наполеона, які активно підтримува-ли промисловість і торгівлю. У цей же час у Франції знайшли поширення англій-ські винаходи. Разом з тим з’являлися і французькі. Особливу роль у текстильній галузі промисловості відіграли верстат Жаккара, створений у 1804–1808 pp., який виготовляв тканини з візерунком, та машини Жирара (1810 p.), що здійснювали хімічно-механічну обробку льону. Щоправда, ці винаходи поширилися у французь-кій текстильній промисловості лише у 40-х роках. У цілому інженерно-технічна дум-ка у Франції відставала від англійської.

Розділ 31. Промислова революція у найбільш розвинутих країнах Західної Європи та США

Континентальна блокада Англії, яку проводив Наполеон у 1806 p., закрила фран-цузький і європейський ринки для англійських промислових товарів, створила вели-кі економічні труднощі для Англії. Вона прискорила становлення і розвиток деяких галузей французької промисловості (суконної, хімічної, металообробної). Проте ті галузі промисловості, які працювали на колоніальній сировині (бавовняна, цукрова), переживали занепад. Франція на довгі роки була позбавлена англійських машин, ме-таловиробів та вугілля, необхідних для механізації виробничих процесів.

На другому етапі промислового перевороту (1815–1848 pp.) хід економічного розвитку Франції прискорюється. Зростають темпи механізації виробництва, роз-вивається текстильна, металургійна, поліграфічна, керамічна та інші галузі промис-ловості. У 20-х роках зароджується французьке машинобудування. За обсягом ви-робництва промислової продукції в середині XIX ст. Франція займала друге місце у світі після Великобританії. Однак її технічний рівень і конкурентоспроможність залишалися низькими. У Франції зберігалися невеликі мануфактури та дрібне кус-тарне виробництво.

Вже на етапі промислового перевороту у Франції сформувалися фінансова бур-жуазія, яка відігравала значну роль в державі, зате мало опікувалася розвитком про-мисловості. Вона збагачувалася за рахунок лихварства, фінансових та біржових спе-куляцій. Грошовий капітал зростав швидше, ніж промисловий.

Третій етап промислового перевороту у Франції відбувся після революції 1848– 1849 pp. і тривав до кінця 60-х років. У цей період фабрично-заводське виробництво охопило більшість галузей промисловості. Загальний обсяг промислової продукції за 1851–1865 pp. зріс майже вдвічі.

За прикладом Англії було проголошено свободу торгівлі, ліквідовано обтяжливі мита. Успішно розвивалася кредитна справа, а біржа, банки і акціонерні товариства досягли небувалої сили і значення.

Отже, в результаті промислового перевороту французька економіка остаточно перейшла на шлях індустріального розвитку. Однак проблема індустріалізації не була вирішена і за структурою економіки країна залишалася аграрно-індустріальною. Провідне місце у державі займала не промислова буржуазія, а фінансова. Франція стає міжнародним банкіром та світовим лихварем.

Німеччина вийшла на шлях капіталістичного розвитку пізніше, ніж Англія та Франція. Промисловий переворот тут розпочався лише в 30-х роках XIX ст. і три-вав до 70-х років. Найважливішою причиною такого відставання була наявність фео-дальних середньовічних порядків в сільському господарстві, збереження цехів у про-мисловості та політична роздробленість країни. До середини XIX ст. переворот не вийшов з початкової стадії.

Промисловий переворот прискорюється у 50–60-х роках, коли німецька промис-ловість переходить від мануфактурної стадії до фабрично-заводської. Але навіть до 1870 р. фабрика не витіснила мануфактуру і ремесло.

Особливості запізнілого промислового перевороту та індустріалізації в Німеччині:

— розвивалася головним чином важка промисловість, а легка відставала. Випе-реджаючий розвиток важкої промисловості можна пояснити будівництвом за-лізниць та військовими потребами;

— Німеччина була країною молодого капіталізму (німецькі заводи будувалися на півстоліття пізніше англійських і, природно, оснащувалися новітньою на той

Частина IV. Економічна історія

час технікою, купленою в Англії, хоча було здійснено ряд власних винаходів. Тут, наприклад, відкрили методи виробництва анілінових фарб, і в результаті цих відкриттів почала успішно розвиватися хімічна промисловість;

— значна частина необхідних для розвитку промисловості капіталів знаходилася не в буржуазії, а в поміщиків.

Промисловий переворот США розпочався в останньому десятилітті XVIII ст., але проходив в особливих умовах. Однією з таких умов був постійний притік емі-грантів з різних країн Європи. Якби не ця обставина, американська промисловість не мала б робітників. Другою умовою промислового перевороту був хронічний дефіцит робітників, тому що вони постійно йшли на захід, у фермери.

Як і в більшості країн Європи, переворот розпочався у бавовняній галузі. В 90 — ті рр. XVIII ст. англійський робітник Слейтер, який приїхав в Америку, по пам’яті відновив креслення ватерної машини, однієї з перших прядильних машин. У ті ж роки американський учитель Уїтні винайшов бавовноочисну машину (1793 р.). Пер-ша фабрика в США була заснована в 1791 р. М. Браном у штаті Род-Айленд. Од-нак початковим етапом технічної революції в бавовняній промисловості вважається заснування Френсісом Лоуелом в 1815 р. в Уотелі (штат Масачусетс) фабрики, де вперше в світі був налагоджений процес виробництва під одним дахом.

До середини XIX ст. переворот у бавовняній промисловості був закінчений і США за виробництвом бавовняних тканин вийшли на II місце в світі після Англії.

Американці не тільки швидко переймали європейську техніку, але й створили ряд власних винаходів: молотарка, косарка, револьверний станок, бесемерівський процес в металургії, трактор, швейна машинка, пневматична шина, фосфорний сірник та ін. У 50-х роках XIX ст. в промисловості Північно-Східної частини США запанувала фабрична система.

Бурхливий розвиток металургії, будівництво залізниць стали добрим стимулом для розвитку вугільної промисловості (Пенсільванія). У 1807 р. на р. Гудзон з’явився колісний пароплав, збудований Р. Фултоном, швидкими темпами прокладалися ка-нали, які мали велике господарське значення.

Та все ж до середини XIX ст. США залишалися в основному аграрною країною, промисловий переворот завершився лише в північних штатах. Південь залишався аграрним районом з рабовласницьким плантаційним господарством. Суперечності між північними і південними штатах викликали Громадянську війну в США (1861– 1865 pp.), яка водночас була буржуазною революцією. Війна закінчилася перемогою Півночі. Важливими її наслідками було скасування рабства, ліквідація політичної та економічної роз’єднаності США та остаточне завершення промислового перевороту.