Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛАБ4.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
204.8 Кб
Скачать

4.3.3 Обчислення добової потреби в основних харчових речовинах

Величина добової витрати енергії визначає не лише енергетичну цінність добового раціону, а також є основою для розрахунку потреби в основних харчових речовинах (макронутрієнтах) – білках, жирах і вуглеводах. Добова витрата енергії повинна компенсуватися за рахунок енергії, що утворюється в організмі при окисленні цих речовин.

Відповідно до вимог раціонального (здорового) збалансованого харчування для здорової дорослої людини середнього віку, з помірним фізичним навантаженням добова енергетична цінність раціону харчування повинна забезпечуватися за рахунок білків на 12%, жирів на 30% і вуглеводів на 58% (12:30:58).

За допомогою цих співвідношень, якщо відома величина добових енерговитрат, можна розрахувати необхідну кількість білків, жирів і вуглеводів в раціонах харчування.

Приклад:

Добова енергетична цінність раціону харчування складає 2500 ккал.

Калорійність за рахунок білків має бути рівна:

2500 - 100%

х - 12% х = 300 ккал

Загальна кількість білків, виражена в грамах, буде дорівнювати:

де 4,0 - енергетичний коефіцієнт білків.

Кількість жирів і вуглеводів в раціоні харчування визначають аналогічно розрахунку білків у вказаному прикладі, але із застосуванням відповідних відсотків енергетичної цінності і енергетичних коефіцієнтів.

Разом з розрахунком загальних кількостей основних харчових речовин, фізіологічними вимогами передбачається нормування кількості білків тваринного походження і жирів рослинного походження :

- білки тваринного походження повинні складати не менше 55% від їх загальної кількості (у грамах);

- жири рослинного походження повинні складати не менше 30% від їх загальної кількості (у грамах).

Визначення кількостей мінеральних речовин і вітамінів проводиться відповідно до загальнофізіологічних норм харчування.

4.3.4. Оцінка харчового статусу за антропометричними показниками

Харчовий статус характеризує склад і функції організму людини, обумовлені харчуванням. Харчовий статус може бути звичайним, оптимальним, надмірним або недостатнім.

Оцінка харчового статусу проводиться за антропометричними (зріст, маса тіла та ін.), клінічними, функціональними, імунологічними показниками, а також за біохімічними даними стану білкового, жирового, вуглеводного, мінерального і вітамінного обмінів, визначенням нутрієнтів в крові, сечі та ін.

Найважливішим показником відповідності харчування і стану здоров'я організму є маса тіла. Для визначення маси тіла і її оцінки існує ряд методів.

Визначення маси тіла шляхом зважування

Вимір маси тіла проводять зважуванням на спеціальних вагах з точністю до 100г. Отримані дані зіставляються з «ідеальними», тобто з рекомендованими як норма (таблиця 4.5) або з гранично допустимою масою тіла залежно від підлоги, віку і росту (таблиця 4.6).

При використанні таблиці ідеальної маси ожирінням вважають збільшення маси тіла на 15% і більше, а при використанні таблиці максимально нормальної маси тіла – на. 10% і вище

Розрізняють 4 міри ожиріння : I ступінь – надлишок маси тіла на 10-30%, II ступінь – на 30-50%, III ступінь – на 50-100% і IV ступінь – на 100% і вище.

Визначення нормальної маси тіла розрахунковими способами:

- за формулою Брока :

Маса (кг) = зріст (см) - 100 (при зрості до 165 см)

Маса (кг) = зріст (см) - 105 (при зрості 165-175 см)

Маса (кг) = зріст (см) - 110 (при зрості більше 175 см)

- за індексу Брейтмана :

Маса тіла (кг) = зріст (см) × 0,7 - 50

- за спеціальною формулою:

Визначення індексу маси тіла.

Нині в міжнародній і вітчизняній практиці застосовується високоінформативний і простий показник – індекс маси тіла (ІМТ), що називається також індексом Кетле.

Характеристика показників індексу маси тіла, в кг/м2 :

Менше 20 - недостатня маса тіла;

20 – 24.9 - нормальна маса тіла;

25 – 29,9 - надмірна маса тіла;

30 – 34,9 - ожиріння І ступеню (легке);

35 – 39,9 - ожиріння ІІ ступеню (помірне);

40 – і більше - ожиріння ІІІ ступеню (важке).

Відповідно до рекомендацій експертів ВООЗ нижня межа нормальної маси тіла - 18,5 кг/м2. Виділені три міри недостатності маси тіла відповідно до ІМТ:

17,0 – 18,49 кг/м2 І ступінь (легкий);

16,0 –16,99 кг/м2 ІІ ступінь (помірний);

менше 16,0 кг/м2 ІІІ ступінь (важкий).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]