Лабораторна робота 4.

Визначення фізіологічної потреби організму в енергії та основних харчових речовинах. Оцінка харчового статусу.

4.1 Мета заняття: вміти визначати енергетичні витрати організму, необхідні для обґрунтування енергетичної цінності раціонів харчування і фізіологічних потреб в основних харчових речовинах і оцінювати харчовий статус.

План заняття

1. Знайомство з видами енерговитрат людини і методами їх визначення.

2. Визначення добових енерговитрат хронометражно-табличним методом.

3. Визначення добових енерговитрат швидким методом.

4. Визначення потреби в основних харчових речовинах.

5. Оцінка харчового статусу за антропометричними показниками.

4.2 Теоретична частина

Раціональне здорове харчування передбачає що добові витрати енергії людини повинні відповідати енергетичній цінності раціону харчування. Визначивши ці витрати, тим самим встановлюють необхідну енергетичну цінність живлення, тобто калорійність раціону.

Енергію, що утворюється в організмі в процесі перетворення харчових речовин і енергетичну цінність їжі вимірюють в одиницях теплової енергії - кілокалоріях (ккал) або кілоджоулях (кДж), 1 ккал = 4,184 кДж.

Кількість енергії, яка вивільняється в організмі при згоранні 1 г харчової речовини, називають енергетичним коефіцієнтом (еквівалентом). Нині прийняті наступні коефіцієнти розрахунку енергетичної цінності :

Харчова речовина Енергетична цінність, ккал/г

Білки 4,0

Жири 9,0

Вуглеводи 4,0

Сума моно- і дисахаридов 3,8

Ксиліт, сорбіт 2,4

Крохмаль 4,1

Етиловий спирт (етанол) 7,0

Харчові волокна 0

Органічні кислоти:

оцтова 3,5

яблучна 2,4

молочна 3,.6

лимонна 2,5

Енергетичні витрати людини діляться на нерегульовані і регульовані.

Нерегульовані енерговитрати включають основний обмін і специфічно-динамічну дію їжі.

Основний обмін – це енергія, що витрачається на процеси, що забезпечують роботу внутрішніх органів, систем і тканин, на окислювально-відновні реакції і підтримку постійної температури тіла. Енергія основного обміну для чоловіків складає в середньому 1700 ккал, для жінок - 1400 ккал в добу.

Специфічно-динамічна дія харчових речовин (термогенна дія) – енергія, що витрачається на процеси травлення і перетворення харчових речовин. Витрата енергії при змішаному харчуванні супроводжується підвищенням основного обміну в середньому на 10-15% на добу.

Регульовані енерговитрати включають витрати енергії в процесі трудової діяльності, побуті, при заняттях спортом тощо. Ці витрати енергії супроводжують фізичну і розумову діяльність.

Фізична робота є визначальним компонентом в добовій витраті енергії. Чим інтенсивніше м'язова діяльність, тим більше витрати енергії.

Розумова праця характеризується незначною витратою енергії. Величина основного обміну при цьому збільшується усього на 2-16%, тоді як при фізичному навантаженні величина основного обміну може збільшуватися у декілька разів.

Усе доросле працездатне населення залежно від характеру трудової діяльності в діючих Нормах фізіологічних потреб розділене на 4 групи. При цьому кожна група об'єднує осіб певних професій.

В якості об'єктивного фізіологічного критерію, що визначає адекватну кількість енергії для конкретних груп, згідно рекомендацій ВООЗ (всесвітній організації охорони здоров'я) є коефіцієнт фізичної активності (КФА).

Методи визначення енергетичних витрат організму людини.

Потребу людини в енергії визначають за величиною добових енерговитрат. Витрати енергії встановлюють методами прямої, непрямої (респіраторної) та аліментарної енергометрії, а також хронометражно-табличним методом.