Боротьба козацтва проти Кримського ханства та Туреччини

Значну роль відігравало козацтво у боротьбі проти турецьких і татарських набігів. Воно несло вартову службу і само організовувало перехід у наступ. Відомо, що поход у турецько-татарські володіння організовував засновник Січі Дмитро Вишневецький, який під час одного з походів потрапив до турків у полон і загинув.

Найбільшої активності у боротьбі з Туреччиною .та Кримом козацтво досягло за гетьмана П. Сагайдачного, під керівництвом якого запорожці 1614—1616 рр. розорили передмістя Стамбула, невільничий ринок у Кафі. Вони не тільки звільняли невільників, а й повертались з багатою здобиччю, яка, до речі, була головним джерелом прибутку запорозького козацтва. Оскільки запорозькі козаки, будучи підданими польського короля, діяли за власною ініціативою, то це ускладнювало стосунки Криму і Туреччини з Польщею. Козацькі набіги спричинили 1620—1621 рр. між ними війну, що дістала назву Хотинської. У ній козаки, очолювані Сагайдачним, виступили на боці Польщі. У боях під Хотином вони завдали туркам таких втрат, що султан змушений був відступити від польських кордонів, уклавши з  поляками мир, одна з умов якого забороняла козацькі походи на Крим та Туреччину, що стало одним із приводів до козацьких повстань.

Література

Бойко О. Історія України. – К.: ВЦ «Академія», 2002. – с 133-148

Події 1650-1654 рр. Переяславська рада та її наслідки. Завершальний етап війни

Студенти повинні знати: Молдавські походи Хмельницького. Битва під Берестечком і Білоцерківський мир. Битви під Батогом і Жванцем. Зближення України з Московією. Переяславська Рада. Березневі статті Б.Хмельницького 1654 року. Входження України під протекторат Московії. Завершальний етап Визвольної війни. Воєнні дії 1654-1657 рр.

Студенти повинні вміти: Узагальнювати основні факти, що привели до підписання Переяславської угоди і перехід України під аристократ Москви; формувати власну оцінку подій; складати політичні портрети видатних діячів періоду Визвольної війни;

План

Воєнні дії у 1650-1653 рр.

Матеріали до вивчення

Воєнні дії у 1650-1653 рр.

Хмельницький використав перемир'я для посилення своєї армії і укріплення міжнародних зв'язків. Він поновив союз з татарами, а для укріплення флангу з боку Молдавії, її що підтримувала союз з  Польщею, він у серпні 1650 р. послав туди загони, які захопили її столицю Ясси. Молдавський господар Василь Лупул розірвав зв'язки з Польщею і встановив дружні відносини з Україною, обіцявши віддати свою  дочку за сина Хмельницького Тимоша. Але він загинув 1653 р. під час оборони Сучави.

Навий етап польсько-української війни розпочався 1651 р., коли у наступ перейшла 150-тисячна польська армія. 18—20 червня відбулася вирішальна битва під Берестечком. Через зраду татар, які під час битви почали тікати і захопили в полон гетьмана, козацьке військо опинилося в оточенні і вирвалося з нього з величезними втратами. Але й поляки також зазнали втрат.

За таких умов викуплений з полону Хмельницький змушений був піти на переговори з поляками, 18 вересня 1651 р. в Білій Церкві був підписаний новий мирний договір, що містив такі умови:

влада гетьмана поширювалася тільки на Київське воєводство;

гетьман мав підпорядковуватися польському урядові і не підтримувати самостійно міжнародні стосунки;

шляхті поверталися відібрана земля і кріпаки;

реєстр скорочувався до 20 тис. козаків.

Оскільки умови Білоцерківського договору не відбивали інтересів українського народу ще більше, ніж Зборівський, вже наприкінці 1653 р. на Подніпров'ї почалися селянські повстання, а в квітні 1652 р. військові дії відновив і Хмельницький. У травні 1652 р. був оточений і знищений польський табір біля гори Батіг на березі Південного Бугу, результатом чого знову стала ліквідація польської влади на більшій частині України. Наступні півтора року польсько-українська війна тривала з перемінним успіхом, а восени 1653 р. польське військо знову було розбите під Жванцем на Поділлі.