- •Національний університет “Львівська політехніка” Інститут підприємництва та перспективних технологій
- •Короткі теоретичні відомості
- •1.1. Десяткова система числення
- •1.2. Двійкова система числення
- •1.3. Вісімкова та шістнадцяткова системи числення
- •Алгоритми переведення чисел з однієї позиційної системи числення в іншу
- •Постановка завдання
- •4. Висновки
- •5. Контрольні запитання
- •Лабораторні роботи №2-3. Тема: "Знайомство з с. Виконання програми простої структури"
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •1.1. Структура програми
- •1.2. Константи й змінні
- •1.3. Операції
- •1.4. Вирази
- •2. Постановка завдання
- •3. Варіанти
- •4. Методичні вказівки
- •6. Висновки
- •7. Контрольні запитання
- •Лабораторні роботи №4-5. Тема: "Використання основних операторів мови с"
- •Короткі теоретичні відомості
- •Складені оператори
- •Оператори вибору
- •Оператори циклів
- •Оператори переходу
- •2. Постановка завдання
- •3. Варіанти
- •5. Методичні вказівки
- •6. Висновки
- •7. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №6. Тема: "Обчислення функцій з використанням їхнього розкладу в степеневий ряд"
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Постановка завдання
- •3. Варіанти
- •4. Методичні вказівки
- •5. Отримані результати. Лабораторні роботи № 7.
- •Короткі теоретичні відомості
- •1.1. Функції
- •1.2 Бібліотека математичних функцій.
- •2. Постановка завдання
- •Лабораторна робота № 8. Тема: "Робота з одновимірними масивами"
- •Короткі теоретичні відомості
- •1.2. Ініціалізація масиву
- •1.3. Вказівники
- •1.4. Вказівники й масиви
- •2. Варіанти завдань
- •3. Методичні вказівки
- •Короткі теоретичні відомості
- •1.2. Масиви й рядки як параметри функцій
- •2. Постановка завдання
- •3. Варіанти
- •4. Методичні вказівки
- •Висновки
- •6. Контрольні запитання
- •4) Як здійснюється передача багатовимірних масивів у функцію? Лабораторні роботи №11-12. Тема: "Символьна інформація"
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Постановка завдання
- •3. Варіанти
- •Тема: " Використання бібліотечних функцій для обробки символьної інформації."
- •Короткі теоретичні відомості
- •2. Варіанти індивідуальних завдань
- •Методичні вказівки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 15 Тема: "Динамічні масиви"
- •Короткі теоретичні відомості
- •Формування динамічних масивів з використанням бібліотечних функцій
- •Формування динамічних масивів з використанням операцій new й delete
- •2. Постановка завдання
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Варіанти завдань
- •Лабораторна робота № 16. Тема: "Інформаційні динамічні структури"
- •Короткі теоретичні відомості
- •2. Постановка завдання
- •Порядок виконання роботи
- •4. Варіанти завдань
- •Список літератури
3. Варіанти
№ |
функція |
діапазон зміни аргументу |
n |
сума |
1 |
|
|
10 |
|
2 |
|
|
40 |
|
3 |
|
|
10 |
|
4 |
|
|
10 |
|
5 |
|
|
15 |
|
6 |
|
|
25 |
|
7 |
|
|
10 |
|
8 |
|
|
40 |
|
9 |
|
|
3 |
|
10 |
|
|
20 |
|
11 |
|
|
10 |
|
12 |
|
|
35 |
|
13 |
|
|
10 |
|
14 |
|
|
20 |
|
15 |
|
|
30 |
|
16 |
|
|
40 |
|
17 |
|
|
10 |
|
18 |
|
|
50 |
|
19 |
|
|
20 |
|
20 |
|
|
30 |
|
21 |
|
|
40 |
|
22 |
|
|
35 |
|
23 |
|
|
15 |
|
24 |
|
|
40 |
|
25 |
|
|
20 |
|
4. Методичні вказівки
Алгоритм розв’язання завдання зводиться до трьох циклів, причому два з них вкладені в третій. Внутрішні цикли підсумують доданки при фіксованому параметрі x, один (арифметичний для заданого n), інший (ітераційний для заданої точності . При організації цих циклів варто звернути увагу на правильний вибір формули для обчислення елемента ряду an і правильне присвоєння початкових значень змінним циклу. Зовнішній цикл організує зміну параметра х.
Результати розрахунків надрукувати у такому вигляді:
Обчислення функції
X=...... SN=...... SE=..... Y=......
X=...... SN=...... SE=..... Y=......
..........
X=...... SN=...... SE=..... Y=......
Тут X- значення параметра; SN- значення суми для заданого n; SE- значення суми для заданої точності; Y-точне значення функції.
5. Зміст звіту
Постановка завдання.
Варіант завдання.
Математична модель (формули, за якими виконуються обчислення доданків ряду).
Програма.
5. Отримані результати. Лабораторні роботи № 7.
Тема: “Обчислення значень математичних функцій.”
Мета: Навчитись використовувати при написанні програм бібліотеку математичних функцій.
Короткі теоретичні відомості
1.1. Функції
Функцію в СI можна розглядати:
як один з похідних типів даних (поряд з масивами й вказівниками);
як мінімальний виконавчий модуль програми (підпрограму).
Всі функції мають єдиний формат визначення:
<тип><ім'я_функції>(<список_формальних_параметрів>) , де
<тіло_функції> , де
<тип> - або void, якщо функція не повертає значення, або тип значення, що повертається функцією,;
<ім'я_функції> - або main для головної функції, або довільний ідентифікатор, що не збігається зі службовими словами й іменами інших об'єктів програми;
<список_формальних_параметрів> - або порожній ( ), або список, кожен елемент якого має вигляд:
<позначення_типу><ім'я_параметра>
Наприклад:
(int k )
(char i, char j, int z)
<тіло_функції> - це частина визначення функції, взята у фігурні дужки { }. Тіло функції може бути або складеним оператором, або блоком. Визначення функцій не можуть бути вкладеними.
Для передачі результату з функції у викликаючу функцію використовується оператор return. Він може використовуватися у двох формах:
return; - завершує функцію, яка не повертає жодного значення (тобто перед ім'ям функції зазначений тип void)
return <вираз>; - повертає значення виразу, вираз повинне мати тип, зазначений перед ім'ям функції.
Якщо програміст не пише оператор return явно, то компілятор автоматично дописує return у кінець тіла функції перед закриваючою фігурною дужкою “}”.
Приклад:
int op (char c, int x, int y)
{
switch c
{
case '+' : return x+y;
case '-' : return x-y;
case '*' : return x*y;
case '/' : return x/y;
default: cout<<“\nоперация не визначена”;return 0;
}
}
Виклик функції здійснюється в такий спосіб:
<позначення функції>(<список фактичних параметрів>); де
<позначення функції> - або ім'я функції, або вказівник на функцію;
<список фактичних параметрів> - список виразів, кількість яких дорівнює числу формальних параметрів функції. Між формальними й фактичними параметрами повинна бути відповідність по типах.
Наприклад:
c = op ( '+', 5 ,4 );
Синтаксис С передбачає тільки один спосіб передачі параметрів - передача за значенням (тобто змінити значення параметрів всередині функції не можна). Але існує можливість опосередковано змінити значення змінних переданих у вигляді параметрів: за допомогою вказівника у функцію, яка викликається можна передати адресу будь-якого об'єкта із викликаючої програми. Якщо вказівник розіменувати, то отримаємо значення, записане за цією адресою.
Приклад:
1)
//опис функції для обміну змінних а й b
void change (int a,int b)
{
int r;
r = a; a = b; b = r;
}
// виклик функції
change(a, b);
Обміну не відбудеться, тому що результат не буде переданий у викликаючу програму.
2)
void change (int *a,int *b)
{
int r;
r = *a; *a = *b; *b = r;
}
// виклик функції
change(&a, &b);
При виклику передаються адреси, за якими перебувають значення й виконується обмін значень, які перебувають за цими адресами.