4. Методичні вказівки

1. Для вводу й виводу даних використати бібліотеку функцій вводу-виводу: #include <stdіo.h>.

2. Для обчислення степеня можна використати функцію pow(x,y) з бібліотечного файлу math.h.

3. При виконанні завдання 1 треба використати допоміжні змінні для зберігання проміжних результатів.

Наприклад: c=pow(a,3);d=3*a*a*b;e=3*a*b*b;f=pow(b,3);

5. Зміст звіту

4. Постановка завдання.

5. Програма розв’язку завдання 1 і завдання 2.

6. Результати роботи програми для даних типу float.

7. Результати роботи програми для даних типу double.

8. Пояснення результатів.

9. Програма розв’язку завдання2.

10. Результати роботи програми.

11. Пояснення результатів.

6. Висновки

Виконання даної лабораторної роботи дасть можливість студентам оволодіти найпростішими навиками роботи в середовищі програмування мови СІ, а також виконати програму простої струкрури, яка ілюструватиме можливості вводу/виводу інформації і виконання арифметичних операцій над різними типами даних.

7. Контрольні запитання

1. Які три етапи обробки проходить початкова програма, підготована мовою СІ?

2. Що таке препроцесор?

3. Що таке директиви препроцесора?

4. Перелічіть всі типи даних, які існують в СІ. Скільки місця в пам’яті займають дані кожного типу?

5. Чим відрізняються типи даних: float й double?

6. Навести приклади унарних та бінарних операцій?

7.Яка різниця між постфіксною і префіксною операцією інкремента(декремента)?

8. Що таке форматний рядок?

9. Що таке специфікація перетворення?

Лабораторні роботи №4-5. Тема: "Використання основних операторів мови с"

Мета: Отримання навичок у виборі й використанні операторів С; знайомство з ітераційними процесами.

1. Короткі теоретичні відомості

Оператори керування роботою програми називають керуючими конструкціями програми. До них належать:

• складені оператори;

• оператори вибору;

• оператори циклів;

• оператори переходу.

1. Складені оператори

До складених операторів відносять власне складені оператори й блоки. В обох випадках це послідовність операторів, взятих у фігурні дужки. Блок відрізняється від складеного оператора наявністю визначень у тілі блоку. Наприклад:

{

n++; це складений оператор

summa+=n;

}

{

int n=0;

n++; це блок

summa+=n;

}

2. Оператори вибору

Оператори вибору - це умовний оператор і перемикач. Умовний оператор має повну й скорочену форму.

if ( <вираз-умова> ) <оператор>; //скорочена форма

В ролі <виразу-умови> можуть використовуватися арифметичний вираз, відношення й логічний вираз. Якщо значення <виразу-умови> відрізняється від нуля (тобто істина), то виконується оператор. Наприклад:

if (x<y&&x<z)min=x;

if ( <вираз-умова> ) <оператор1>; //повна форма

else <оператор2>;

Якщо значення <виразу-умови> відрізняється від нуля, то виконується оператор1, при нульовому значенні <виразу-умови> виконується оператор2. Наприклад:

if (d>=0)

{

x1=(-b-sqrt(d))/(2*a);

x2=(-b+sqrt(d))/(2*a);

// вивести значення x1, x2;

}

else

// вивести: розв’язку немає;

Перемикач визначає множинний вибір.

switch (<вираз>)

{

case <константа1> : <оператор1 >;

case <константа2> : <оператор2 >;

. . . . . . . . . . .

default: <оператори>;

При виконанні оператора switch, обчислюється вираз, записаний після switch і його значення послідовно порівнюється з константами, які записані слідом за case. При першому ж співпаданні виконуються оператори позначені даною міткою. Якщо виконані оператори не містять оператора переходу, то далі виконуються оператори всіх наступних варіантів, поки не з'явиться оператор переходу або не закінчиться перемикач. Якщо значення виразу, записаного після switch не співпало з жодною константою, то виконуються оператори, які стоять за міткою default. Мітка default може бути відсутньою.