Внутрішній опір:

Внутрішній опір пентода по відношенню до катода.

Вихідний опір лампи пентод може бути значно вищим і досягати декількох мОм, порівняно з еквівалентним тріодом, що дає можливість отримати великий коефіцієнт підсилення, який набагато більший, ніж у еквівалентного тріода.

Лампу пентод можна характеризувати, крім основних параметрів, по відношенню до кожного окремого електроду, тобто можна знайти коефіцієнти підсилення, внутрішній опір і крутизну, відносно екранної сітки та захисної сітки і використати ці електроди в різних радіотехнічних схемах, таких як гетеродини, змішувачі частот, транзитронні генератори тощо, де практичне застосування транзисторів майже не можливе.

Подвійне управління лампою

У ламп, які мають більш ніж одну сітку, керування струмом можна проводити, використовуючи додаткові сітки. При цьому будуть змінюватись параметри лампи. У лампи–пентод для зміни параметрів можна використовувати як екранну, так і захисну сітку. Змінюючи напругу на екранній сітці, можна змінювати напругу запирання лампи, оскільки сітка розташована ближче до катода, а відповідно, електростатичне поле екранної сітки сильніше впливає на електронний потік. За рахунок цього змінюється коефіцієнт розподілу стуму, і можна більш відємний потенціал подавати на управляючу сітку, що забезпечить зсув характеристики вліво. Це дасть можливість підсилювати малопотужні сигнали.

Якщо захисна сітка має окремий вихід, то її можна використати як додаткову управляючу сітку. При цьому екранна сітка може бути використана як перший анод, тобто створиться лампа–тріод. Антидинатронна сітка буде використовуватися як друга управляюча сітка, яка буде використовуватися для керування коефіцієнтом розподілу струму і параметрів лампи. В таких режимах лампа пентод використовується в схемах перетворювачів частоти або в модуляторах. В цьому випадку сигнал модулювання подається на антидинатронну сітку, напруга генератора несучої частоти – на управляючу сітку. Вихідний сигнал буде мати високочастотні коливання, амплітуда яких буде змінюватись по закону низької частоти, яка подана на антидинатронну сітку.

Недоліком такого режиму лампи є те, що одночасно антидинатронна і управляюча сітки впливають на параметри лампи. Щоб позбавитися цього недоліку в лампу вводять ще одну або дві сітки. Найбільш широко для перетворення частоти використовуються лампи – гептоди.

Гептоди

В семиелементній лампі є дві управляючі сітки – перша і третя, друга та четверта сітки екранні. П’ята сітка – антидинатронна .

Гептод – це дві послідовно ввімкнені лампи тріод і пентод. Анодом першої лампи тріода являється перша екранна сітка. Третя сітка є другою управляючою. Четверта сітка є другою екранною сіткою пентода. П’ята захисна сітка.

Р исунок 18. Схема ввімкнення багато електродної лампи.

Для того, щоб позбавитися повороту електронів, які загальмовані третьою сіткою в прикатодний простір, друга сітка виконується частково із витків і суцільною. Це дає можливість уникнути створення віртуального катода між екранними сітками. Виходячи з того, що у лампі гептод дві управляючі сітки, її можна охарактеризувати параметрами відносно обох управляючих сіток.

; ; ; ; ;

Крім цих ламп широко використовуються лампи зі змінною крутизною вольт-амперної характеристики. Щоб забезпечити різну величину параметрів на ділянках вольт-амперної характеристики, управляючу сітку роблять із змінним шагом завивки. Як правило, в такій сітці, якщо вона виготовлена у вигляді витків, завивка робиться суцільною, і посередині роблять між витками відстань більше, ніж по краях. Якщо виконується в вигляді пластини, то в деяких містах посередині викидають витки. Це дає можливість по-різному управляти електронним потоком.

Крім таких ламп у радіолокації і телевізійній апаратурі використовуються високочастотні широкосмугові лампи з широкою смугою підсилюючих частот.