Умисне вбивство з корисливих мотивів (п. 6 ч. 2 ст. 115 кк)

Звернути увагу: у п. 10 ППВСУ №2 від 07.02.2003 фактично відображене, так би мовити, „розширене” розуміння корисливого мотиву - підставою для такого висновку є те, що п. 6 ч. 2 ст. 115 КК має інкримінуватися не лише у випадках коли винний прагне за допомогою позбавлення життя іншої людини одержати майнову вигоду для себе чи третіх осіб („вузьке” розуміння корисливого мотиву), а й у ситуаціях, коли:

а) умисне вбивство вчиняється з метою заволодіння майно чи предметами, що в розумінні кримінального права майном не визнаються, якими суб’єкт прагне розпоряджатися як своїми власними („широке” розуміння корисливого мотиву; наприклад, суб’єкт вбиває потерпілого з метою заволодіння його рушницею, яку він в подальшому використовує для вбивства іншої людини (очевидно, в даному випадку не можна говорити про матеріальну вигоду в її буквальному розумінні); див. також окремі пояснення у межах Теми 7);

б) умисне вбивство вчиняється для подальшого використання органів та тканин людини, які в правовій системі України за жодних умов майном не визнаються („розширене” розуміння корисливого мотиву)

Звернути увагу – для злочинів проти власності навпаки характерне вузьке розуміння корисливого мотиву, хоча правозастосовча практика ставиться до цієї проблеми дуже поверхово (див. додатково Тему 7).

В абз. 3 п. 10 ППВСУ фактично відображені (хоча значною мірою й у „прихованому” вигляді) два теоретичних правила кваліфікації:

а) якщо смерть людини, до якої винний ставився умисно не охоплюється певним ЮСЗ, вона обов’язково потребує додаткової кваліфікації, - очевидно, у таких випадках не можна говорити про конкуренцію „частини” і „цілого”, яка „переростає” в сукупність злочинів;

Питання для самостійної роботи

Що є підставою для неототожнення ситуації, описаної в п „а”, з конкуренцією „частини” та „цілого”? Яка юридична природа цієї ситуації з точки зору Загальної частини кримінального права України?

б) у ситуаціях, наведених у пункті “а”, при кваліфікації злочину, ЮСЗ якого не охоплює смерть людини, винному має інкримінуватися ознака, яка позначає наслідок, що за своїм змістом найбільш близький до смерті, а саме – тяжке тілесне ускодження. При цьому у різних ЮСЗ цей наслідок може позначатися різними ознаками:

у ч. 4 ст. 187 КК – „заподіяння тяжкого тілесного ушкодження”;

у ч 3. ст. 289 КК – „насильство, що є небезпечним для життя або здоров’я особи”,

у ч. 3 ст. 262 КК – він “захований” у формулюванні „розбій з метою викрадення”.

Умисне вбивство з хуліганських мотивів (п. 7 ч. 2 ст. 115 КК)

Питання для самостійної роботи

Ознайомитись зі змістом ч. 1 ст. 296 КК та подумати, наскільки коректним є розуміння хуліганського мотиву, відображене в абз. 1 п. 11 ППВСУ №2 від 07.02.2003?

Звернути увагу:

1) на особливості кваліфікації умисного вбивства з хуліганських мотивів, передбаченого у абз. 2 п. 11 ППВСУ №2 від 07.02.2003;

Питання для самостійної роботи

Яким чином співвідносяться ЮСЗ, передбачені ч. 2 ст. 115 КК (в частині п. 7) та ст. 296 КК?

2) на відмінність у кваліфікації умисного вбивства з хуліганських мотивів від умисного вбивства особи, яка припиняла хуліганство (абз. 4 п. 12 ППВСУ №2 від 07.02.2003)

Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку (п. 8 ч. 2 ст. 115 КК)

Орієнтири абз. 2 п. 12 ППВСУ №2 від 07.02.2003 в частині розуміння характеристик „службовий обов’язок” та „громадський обов’язок” повинні використовуватись „за аналогією” й при кваліфікації злочинів інших видів, ЮСЗ сформульовані за допомогою відповідних формулювань. Звернути увагу – поняття „особа, що виконує службовий обов’язок” ширше за поняття „службова особа” (ч.ч. 3, 4 ст. 18, п.п. 1, 2 примітки до ст. 364 КК), оскільки позначає будь-яку особу, що виконує певну трудову функцію, визначену, висловлюючись термінологією трудового права, власником підприємства, установи чи організації (або уповноваженим ним органом).

Зміст формулювання “у зв’язку з виконанням службового або громадсього обов’язку” аналогічний до змісту формулювання “у зв’язку з громадською або державною діяльністю” (див. Тему 2) – правозастосовний орієнтир абз. 1 п. 12 ППВСУ №2 від 07.02.2003.

Наведене в абз. 3 п. 12 ППВСУ №2 від 07.02.2003 розуміння поняття „близькі родичі” не відповідає змісту п. 11 ст. 32 чинного КПК.