Загальні зауваження:

1) у ч. 2 ст. 115 передбачено не 14 окремих ЮСЗ, а один ЮСЗ з багатьма альтенативними обтяжуючими обставинами;

2) таким чином, декілька умисних вбивств при обтяжуючих обставинах не можуть утворювати таку форму множинності злочинів, як сукупність;

3) непослідовною є позиція законодавця, який в межах одного пункту „фіксує” одну обтяжуючу обставину, а в іншому пункті – декілька обтяжуючих обставин. Очевидно з точки зору законодавчої техніки кожній обтяжуючій обставині мало б бути присвоєне своє “ім’я”, тобто кожна обставина – повинна була б нумеруватися окремою буквою;

4) окремі обтяжуючі обставини, передбачені ч. 2 ст. 115 КК, „фіксують” зв’язок умисного вбивства зі злочинами інших видів. Такий зв’язок може виражатись в очевидних формулюваннях закону (п. 10 ч. 2 ст. 115 КК) або в прихованих (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК); носити суб’єктивний (п. 9 ч. 2 ст. 115 КК) або об’єктивний (п. 3 ч. 2 ст. 115 КК); узагальнений (п. 9 ч. 2 ст. 115 КК) або конкретизований (п. 10 ч. 2 ст. 115 КК) характер.

Спрощений алгоритм кваліфікації

кількох закінчених та (або) незакінчених умисних вбивств при обтяжуючих обставинах:

1) кожне закінчене чи незакінчене умисне вбивство при обтяжуючих обставинах має одержати самостійну кваліфікацію з урахування послідовності вчинення злочинів (при кримінально-правовій оцінці всіх умисних вбивств, починаючи з другого, має бути вирішене питання про інкримінування суб’єкту п. 13 ч. 2 ст. 115 КК);

2) на рівні проміжної кваліфікації слід визначити злочини з однаковим ЮСЗ (технічно це можна зробити, підкреслюючи такі злочини однаковими лініями);

3) написати остаточну ФК дій суб’єкта, в якій всім умисним вбивства при обтяжуючих обставинах та \ або незакінченим умисним вбивством при обтяжуючих обставинах одного виду (готуванням, закінченим або незакінченим замахам) відповідає лише один ЮСЗ.

Приклад.

Суб’єкт вчинив (за епізодами):

1 – умисне вбивство з корисливих мотивів;

2 – закінчений замах на умисне вбивство з корисливих мотивів на замовлення;

3 – умисне вбивство дитини, яку помилково вважав малолітньою.

Проміжна ФК:

1) п. 6 ч. 2 ст. 115;

2) ч. 2 ст. 15 п. 6, 11, 13 ч. 2 ст. 115;

3) ч. 2 ст. 15, п. 2, 13 ч. 2 ст. 115; п. 13 ч. 2 ст. 115

Остаточна ФК:

п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115;

ч. 2 ст. 15, п.п. 2, 6, 11, 13 ч. 2 ст. 115;

Пункти не позначають окремі ЮСЗ (!): п. 6 ч. 2 ст. 115; п. 11 ч. 2 ст. 115 (дуже груба помилка!)

Особливості кримінально-правового змісту окремих обтяжуючих обставин умисного вбивства при обтяжуючих обставинах та проблеми кваліфікації окремих різновидів умисного вбивства при обтяжуючих обставинах

Умисне вбивство двох або більше осіб (п. 1 ч. 2 ст. 115 КК)

У п. 1 передбачений особливий різновид одиничного злочину, який охоплює наслідок у вигляді смерті декількох людей. Інкримінування п. 1 ч. 2 ст. 115 КК можливе лише у випадку коли смерть кількох потерпілих охоплювалася єдиним умислом суб’єкта. Окремі науковці допускають, що умисел на життя другого (та інших) потерпілого (-их) може виникнути у суб’єкта до завершення позбавлення життя першого потерпілого (М.А. Бабій) або взагалі після позбавлення його життя, якщо умисел виникає без розриву в часі та супроводжується тим самим мотивом (О.М. Попов). Обидва підходи видаються недостатньо переконливим – очевидно, про єдиний умислу можна говорити лише тоді, коли відповідне психічне ставлення суб’єкта до своєї поведінки, існує в нього на момент початку виконання об’єктивної сторони злочину. У наведених вище ситуаціях слід говорити про виникнення у особи нового умислу на вчинення умисного вбивства, що повинно кваліфікуватись, як мінімум, за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК.