17. Загальна характеристика визначення понять. Структура визначення

Якщо ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить перш зa все їхній зміст.      Зміст поняття, не поданий у слові, що виражає поняття безпосередньо, не є очевидним.       Визначенням (дефініцією) називається розкриття змісту поняття.        Оскільки зміст поняття складають необхідні, істотні ознаки предмета, то визначити поняття - означає з'ясувати істотні ознаки предмета.

      Визначення розв'язує такі два пізнавальні (гносеологічні) завдання:        1. З'ясовує властивість визначуваного предмета, дає відповідь на запитання про те, що є даний предмет.        2. Відокремлює визначуваний предмет від усіх інших суміжних а ним предметів.             Визначення є підсумком складного й тривалого процесу пізнання предметів або явищ. Визначенням нібито завершується процес вироблення поняття. Але визначення не залишаються незмінними, раз і назавжди встановленими. У пізнанні йдуть від одних визначень, менш точних, до інших, більш точних, що відповідають даному рівню розвитку знань.        Визначення відіграють важливу роль у пізнанні та практиці. Жодна наука не може обійтися без визначення своїх понять. Доти, доки відсутнє наукове визначення того чи іншого поняття, немає й точного знання істотності предмета, що відображається цим поняттям, відсутній і критерій для відокремлення одних предметів від інших.

18. Види реальних визначень

Визначення бувають реальні й номінальні. У реальних визначається предмет, у номінальних - ім'я предмета.       До реальних визначень відносять такі: визначення через рід і видові відмінності, генетичне та інші способи визначення. Розгляньмо кожен вид визначення окремо.       Визначення через рід і видову відмінність.       При визначенні через рід і видову відмінність визначуване поняття підводиться під друге, більш широке поняття, що є найближчим його родом, і вказуються ознаки, котрими відрізняється визначуване поняття від інших понять, які входять до цього роду.       Видова відмінність - це ознака або група ознак, якими відрізняється визначуваний предмет від предметів, що входять до цього роду. Ознак, які утворюють видову відмінність, має бути вказано у визначенні стільки, щоб вони разом з родовою ознакою виражали сутність визначуваного предмета і їх було достатньо для обмеження цього предмета від усіх інших схожих предметів.       Генетичне визначення       Генетичне визначення (від грецької "генезис", що означає "походження") - це таке визначення, в якому зміст поняття розкривається за допомогою вказівки на спосіб виникнення предмета. Описуючи походження предмета, ми перелічуємо його істотні ознаки і, таким чином, з'ясовуємо зміст визначального поняття. Цим способом визначено чимало понять у математиці, і зокрема в геометрії.      Інші способи визначення       Не всяке поняття можна визначити через рід і видову відмінність або за допомогою вказівки на спосіб виникнення предмета. Не можна, наприклад, визначити через рід та видову відмінність поняття з винятково широким обсягом (категорії), оскільки вони не мають роду і, отже, не є видами якихось інших понять. Тому, крім розглянутих видів визначень, у практиці мислення користуються і деякими іншими способами.       1. Визначення через вказівку відношення предмета до своєї протилежності.      Визначення через вказівку відношення визначуваного предмета до своєї протилежності є основним способом визначення філософських та інших категорій.       2. Визначення через перелічення предметів або явищ, до яких застосовне дане поняття.      19. Види номінальних визначень

 Номінальні визначення       Розглянуті визначення - визначення реальні. За їх допомогою ми визначаємо той чи інший предмет, установлюємо істотні його ознаки, розкриваємо зміст поняття.       Але, окрім реальних визначень, у науці й практиці користуються також і номінальними (від лат. слова nomina - ім'я) визначеннями.       Номінальним є таке визначення, за допомогою якого визначається не сам предмет, а його ім'я. Номінальне визначення не розкриває змісту поняття, тому воно не є визначенням у власному розумінні слова. За допомогою номінальних визначень дається найменування предметам і явищам, які вивчаються, уводяться нові терміни в науковий обсяг, з'ясовується значення вживаних термінів і т. д.       20. Правила визначень і типові помилки

Щоб визначення було правильним, необхідно дотримуватися таких правил:       1. Визначення має бути сумірним, тобто обсяг визначуваного має дорівнювати обсягу визначального. Порушення цього правила викликає подвійні помилки: визначення може бути або надто широким, або надто вузьким.       Надто широке визначення - це таке визначення, у якому обсяг визначального поняття ширше від обсягу визначуваного.      Визначення буде надто широким, якщо під визначальне поняття підвести не тільки визначуване, а й ще якесь поняття. Найпоширенішим прикладом таких визначень є визначення, в яких названі лише родові ознаки предмета і не названі специфічні, тобто не названо ознаки, що становлять видову відмінність.       Надто вузьке визначення - це таке визначення, у якому обсяг визначального вужчий (менший) від обсягу визначуваного поняття.      2. Визначення не має робити кола, тобто визначуване поняття не може визначатися через себе самого.       При порушенні цього правила можливі такі дві помилки: коло у визначенні і тавтологія.       Коло у визначенні буде в тому випадку, коли визначуване поняття визначається через друге поняття, котре, у свою чергу, пояснюється через перше.       Тавтологією називається таке визначення, в якому визначальне поняття лише повторює визначуване, хоч іноді й іншими словами (idem per idem - те ж через те саме).      Тавтологія - це також коло у визначенні, тільки більш виражене; тут визначальне поняття буквально повторює те, що сказане у визначуваному. Зміст поняття тавтологія не розкриває, тому вона не виконує функцій визначення.      3. Визначення має бути чітким, виразним, вільним від двозначності.       Визначення буде виразним, якщо поняття, посередництвом яких розкривається зміст визначуваного поняття, є визначеними, такими, що мають одиничне значення. У визначенні не може бути понять двозначних, таких, які можна розуміти по-різному: так і отак. Якщо ж при визначенні користуються поняттями невизначеними (неоднозначними), такими, зміст яких точно не встановлено, то визначення стає нечітким і невиразним.