Загальні категорії та поняття
Міжнародна міграція робочої сили – процес організованого або стихійного переміщення працездатного населення із країни до країни.
Міграція – переміщення робочої сили в рамках світового співтовариства.
Еміграція – виїзд з країни певного контингенту населення.
Імміграція – в’їзд певного контингенту людей до іншої країни.
Рееміграція - процес повернення емігрантів в свою країну.
Маятникова міграція - міграція, яка передбачає, що робітники живуть в одній країні, а працюють постійно або тимчасово в іншій.
Вимушена міграція – виселення громадян із своєї країни на основі рішення судових органів.
Добровільна міграція – невимушене переселення населення.
Тимчасова міграція – виїзд населення в іншу країну на певний проміжок часу.
Внутрішня міграція –переміщення населення в межах однієї країни.
Працездатне населення – особи працездатного віку, які можуть працювати у відповідності з власними можливостями.
Кінцева міграція – виїзд населення в іншу країну на постійне місце проживання.
Безробітні – особи, які не мають роботи, але готові до неї приступити.
Рантьє – особи, які мають заощадження в банках або цінні папери і отримують відсотки по вкладах або дивіденди.
Економічно активне населення – особи, які приймають участь у виробництві товарів та послуг.
Непрацездатне населення – особи, які частково або повністю втратили працездатність.
Демографічна політика – сукупність заходів держав або міжнародних організацій, спрямованих на стимулювання або обмеження народжуваності.
Тема. Міжнародний рух капіталу
В темі розглядається суть капіталу як економічної категорії. Зокрема, капітал визначається як грошові та матеріальні засоби, які використовуються в суспільному виробництві з метою отримання прибутку. До основних передумов міжнародного руху капіталу відносять:
інтернаціоналізація господарського життя;
поява можливості більш вигідного застосування капіталу за кордоном;
відносний надлишок капіталу на внутрішньому ринку і відсутність умов його ефективного функціонування;
намагання власників капіталу застосувати його там, де існують більш низькі ціни на сировину, матеріали, транспорт і.т.д.;
економія фінансових ресурсів від застосування більш низьких митних тарифів та пільгових тарифних заходів в країнах, куди переміщується капітал.
Визначається, що основною формою міжнародного руху капіталу є вивіз капіталу, тобто одностороннє переміщення вартості в товарній або грошовій формі за кордон з метою отримання прибутку, проценту або іншою метою. В якості однієї з форм міжнародного руху капіталу розглядається міжнародний кредит. Міжнародні кредити представляють собою відносини між суб'єктами з приводу надання/використання та повернення позики. Основні принципи міжнародних кредитних відносин: повернення, терміновість, платність, забезпеченість, цільовий характер. Основні форми міжнародних кредитів: товарна та грошова.
Суб'єктами кредитних відносин є держава, групи держав, фірми, банки, державні установи, міжнародні валютно-фінансові організації, страхові компанії, транснаціональні корпорації. Міжнародний кредит виконує такі основні функції:
стимулювання експорту товарів та послуг;
створення сприятливих умов для розширення привататних іноземних інвестицій;
засіб одержання прибутків у вигляді відсотків від боржників;
сприяння розвитку міждержавних господарських зв’язків та поглибленню процесів міжнародної економічної інтеграції.
Виділяють наступні форми кредиту:
Міжнародний державний кредит
Фірмовий кредит
Банківський кредит
Кредит держаних установ
Кредит міжнародних валютно-фінансових організацій
Сукупність попиту і пропозиції на поззичковий капітал позичальників та кредиторів різних країн представляє собою світовий ринок позичкових капіталів, який складається з чотирьох взаємопов’язаних елементів:
функціональний;
інституціональний;
географічний;
валютний.
Основні міжнародні фінансові центри
