Валютний ринок

Характеристика етапу золотомонетного стандарту

• повна конвертованість національних валют;

• стабільність купівельної спроможності грошей;

• стабільність валютних курсів;

• стабільність світових цін

• залежність від рівня видобутку золота;

• недостатня гнучкість валютної системи;

• неможливість проведення незалежної грошово-кредитної політики, спрямованої на вирішення внутрішніх проблем країни.

Характеристика етапу золотодевізного (золотовалютного) стандарту

Поряд із золотом функції світових грошей почали виконувати окремі валюти провідних країн світу. Золоті паритети зберігались, але конвертація валют в золото могла здійснюватись і через іноземні валюти. Система золотодевизного стандарту була затверджена на міжнародній Генуезській конференції в 1922 р. У розвитку золотодевізного стандарту виділяється три періоди.

1922-1933

Поряд із грошима використовується золото, а національна валюта у вигляді паперових грошей вільно обертається в золото:

- як платіжний засіб більш 30 держав світу почали використовувати золото і девізи - іноземну валюту;

- за жодною валютою не закріплювалося положення резервної валюти;

- збережено золоті паритети валют, валюта обмінюється на золото;

- встановлювався режим вільно коливаючихся валютних курсів.

1933—1944

Перехід до використання паперових грошей у рамках світового господарства:

- усі країни всередині своїх територій стали використовувати паперові гроші;

- ліквідоване обертання золота у вигляді монет всередині країни;

скасована оборотність паперових грошей в золото всередині країни;

- почали застосовуватися державні заходи для регулювання міжнародної валютної системи.

1944—1975

Бреттон-Вудська валютна система:

- введено новий золотодевізний стандарт, заснований на золоті і двох резервних валютах (долар сша і фунт стерлінгів);

передбачено взаємну конвертованість валют;

-конвертованість валют починає здійснюватися на основі їх співвідношення до долара США;

- створені міжнародні валютно-фінансові організації МВФ, МБРР.

Етап паперово-валютного стандарту

Загальні категорії та поняття

• Міжнародні валютні відносини — це відносини між суб'єктами світового господарства, пов'язані з використанням валюти в їх фінансово-господарській діяльності.

• Валютні ринки – це офіційні центри, де відбувається купівля-продаж іноземних валют на основі попиту та пропозиції.

• Валютні операції — це вид діяльності підприємств, банків, фінансово-кредитних установ, інших юридичних і фізичних осіб з приводу купівлі-продажу, розрахунків і надання в кредит іноземної валюти.

• Регіональний валютний ринок — це відносини між суб'єктами світового господарства з приводу купівлі-продажу іноземних валют, що діють у регіональних масштабах.

• Національний валютний ринок — це відносини, що здійснюються між суб'єктами господарської діяльності з приводу купівлі-продажу окремих конвертованих валют у рамках даної країни.

• Валютні опціони — контракти, які дають їх власникам право купити чи продати установлену кількість валюти за фіксованою в контракті ціною протягом обумовленого періоду (американський опціон) чи у визначений день (європейський опціон).

• Валютний арбітраж — купівля-продаж іноземної валюти з наступною зворотною угодою з метою отримання прибутка.

• Валюта – грошові знаки іноземних держав і міжнародні грошові розрахункові одиниці.

• Валютний курс — це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.

• Котирування — це визначення офіційними державними органами (Центральним банком чи іншою фінансовою установою) курсу іноземної валюти. При котируванні валют вказується курс купівлі — той, за яким банки купують валюту, й курс продажу — той, за яким банки продають валюту.

• Пряме котирування – кількість одиниць національної валюти, необхідна для придбання однієї одиниці іноземної валюти.

• Непряме котирування – кількість одиниць іноземної валюти, необхідна для придбання однієї одиниці національної валюти.

• Крос-котирування – вираз курсів двох валют одна до одної через курс кожної з них по відношенню до третьої валюти.

• Спот-курс – курс, за яким обмінюються валюти протягом не більше 2 робочих днів з моменту укладання угоди про курс.

• Форвардний курс – курс, за яким обмінюються валюти в певний момент в майбутньому, більше ніж через 3 дні після укладення угоди про курс.

• Реальний валютний курс – номінальний валютний курс, перерахований з урахуванням зміни рівня цін в своїй країні та в тій країні, до валюти якої котирується національна валюта.

• Номінальний ефективний валютний курс— індекс валютного курсу, розрахований як співвідношення між національною валютою і валютами інших країн, зваженими відповідно до питомої ваги цих країн у валютних операціях даної країни.

• Фіксований режим валютних курсів характеризується тим, що уряд встановлює постійні фіксовані пропорції обміну національної валюти на іноземну, і навпаки.

• Повзуча фіксація – механізм встановлення валютних курсів як процента коливань навколо центрального паритету, який передбачає регулярну його зміну (помісячно, поквартально) на певну величину.

• Оптимальна валютна зона – підтримання фіксованого валютного курсу між обмеженою групою країн та плаваючого валютного курсу з рештою країн.

• Плаваючий режим валютних курсів - курс, що вільно змінюється під впливом попиту та пропозиції, на який держава може за певних умов здійснювати вплив шляхом валютних інтервенцій.

• Валютне правління — фіксація курсу національної валюти до іноземного, причому випуск національної валюти цілком забезпечений запасами іноземної (резервної) валюти.

• Опціон - це контракт, який дає право купувати або продавати визначену суму в валюті по фіксованому курсу протягом певного строку або по його закінченню.

• Форвард - це строкова угода з приводу обміну двома валютами за визначеним курсом, яка передбачає здійснення розрахунку у встановлений день в майбутньому. Така угода укладається в довільному обсязі на строк до одного року.

• Ф'ючерс - це стандартизований форвардний контракт, торгівля яким відбувається на біржі. Відмінності ф'ючерсу від форварду полягають у тому, що ф'ючерс має стандартизований обсяг, укладається у чітко визначені дні на строк 1, 3, 6, 9 міс., повинен мати забезпечення (акредитиви, векселі, облігації, наявна валюта на рахунку).

• Хеджування - компенсаційні дії, до яких вдається покупець чи продавець на валютному ринку аби захистити свій доход в майбутньому від зміни валютного курсу.

• Офіційні резерви - це сукупність валових іноземних активів центрального банку та ліквідних валютних резервів уряду країни, які можуть бути використані нею для здійснення зовнішніх платежів.

• Своп - це резервна угода про надання кредиту між двома чи більше країнами.

• Ринок золота – спеціальні центри торгівлі золотом, де здійснюється регулярна купівля-продаж золота за ринковою ціною.

• Ціна золота – грошовий вираз його певної кількості.

• Міжнародна валютна ліквідність – це здатність країни або групи країн забезпечити своєчасну сплату своїх міжнародних зобов’язань.

• Неконвертована валюта – національна валюта, яка функціонує в межах однієї країни і не обмінюється на інші іноземні валюти.