2. Фінансування діяльності підприємств житлово-комунального господарства.

Однією з основних рис фінансового забезпечення підприємств та установ комунального господарства є наявність багатоканальної системи надходжень фінансових ресурсів. У ролі джерел фінансування виступають як бюджетні ресурси, так і доходи від надання послуг підприємствам, організаціям і населенню залежно від характеру й особливостей потреб, що задовольняються.

В Україні цією галуззю керує Кабінет Міністрів через Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики. При цьому діє система подвійного підпорядкування – функцію галузевого управління в областях виконують управління житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації.

Житлово-комунальне господарство є значущою часткою міського господарства. Воно включає: житловий фонд, комунальні підприємства і спорудження зовнішнього міського благоустрою.

В Донецькій області функціонує такі підприємства даної галузі:

• виробничі управління водопровідно-каналізаційного господарства у містах, що надають послуги з водопостачання та водовідведення;

• підприємства комунальної теплоенергетики, які надають послуги із гарячого водопостачання та забезпечення теплом;

• комбінати комунальних підприємств, які надають послуги водопостачання, водовідведення, санітарного очищення, озеленення, вуличного освітлення міст і селищ міського типу;

• житлово-експлуатаційні об’єднання та окремі контори, які надають послуги населенню з обслуговування житла і підлеглої території;

• міський електротранспорт;

• міські бюро технічної інвентаризації в містах;

• трести, що надає послуги з озеленення міст і районів області;

• міські дорожні управління;

• підприємства, які надають послуги санітарного очищення;

• готельне господарство;

• підприємства, які забезпечує вуличне освітлення міст.

Основними джерелами фінансових ресурсів підприємств житлово-комунального господарства є:

• власний прибуток;

• кошти, отримані з Державного або місцевого бюджетів як відшкодування витрат;

• кошти перехресного субсидування населення;

лізинг;

Перехресне субсидування населення – це метод фінансового забезпечення підприємств житлово-комунального господарства, який дозволяє поряд із прямими виплатами з бюджету отримувати житлово-комунальні платежі на досить низькому рівні.

3. Тарифна політика підприємств житлово-комунального господарства: її сутність та фактори, що її визначають.

Ціноутворення в ЖКГ характеризується наступними особливостями:

• чинні тарифи не повною мірою покривають місцеві витрати підприємств виробників послуг ЖКГ;

• при формуванні тарифів широко застосовується перехресне субсидування, коли занижені тарифи на послуги однієї групи споживачів (населення) покриваються завищеними тарифами на надання комунальних послуг інших споживачів (підприємства й організації);

• тарифи мають витратний характер, оскільки більшість із них формуються виходячи з місцевих витрат;

• має місце значна розмаїтість рівнів і видів тарифів у зв'язку з територіальними розходженнями виробництва й споживання послуг; у багатьох випадках настільки значна диференціація в тарифах на однакові послуги економічно не обґрунтована;

• передбачається соціальна орієнтація тарифів для населення, обумовлена наданням житлово-комунальних послуг на пільгових умовах; занижений рівень тарифів передбачає наявність системи бюджетних дотацій;

• у тарифах практично не враховуються якісні параметри надаваних послуг, а також умови їхнього виробництва й споживання.

Важливу роль у проведенні тарифної політики грають дотації й компенсації.

Дотації – кошти, що спрямовуються з місцевого бюджету на покриття збитків, що виникають у виробників послуг у результаті неповної їхньої оплати населенням.

Компенсації (субсидії) – безготівкова форма розрахунків держави з населенням по оплаті житла й комунальних послуг. Надаються громадянам органами влади й органами місцевого самоврядування в межах соціальної норми площі житла й нормативів споживання комунальних послуг з урахуванням прожиткового мінімуму, сукупного доходу родини й діючих пільг.

Методи розрахунку житлово-комунальних тарифів. Ціна на утримання житла й надання комунальних послуг складається з витрат, необхідних для виробництва й реалізації послуг, і прибутку, що забезпечує рентабельність житлово-комунальних підприємств.

Щоб забезпечити стійке функціонування й розвиток житлово-комунальних підприємств, при формуванні тарифів на житлово-комунальні послуги необхідно передбачити, щоб вони покривали наступні витрати виробників:

• податкові збори й обов'язкові платежі виробників; кошти, необхідні для інвестування в основні й оборотні кошти;

• погашення кредитів, пов'язаних з підвищенням рівня житлово-комунальних послуг;

• відрахування до фонду споживання (для створення додаткових стимулів до підвищення ефективності діяльності підприємства).

Інший метод - упорядкування державного регулювання тарифів у галузях природних монополій. Такий спосіб є найбільш відомим і апробованим на практиці для впливу на монополістів.