4. Порядок поточного та підсумкового оцінювання знань з дисципліни

4.1. Загальна характеристика системи поточного та підсумкового контролю знань студентів з дисципліни

Система контролю знань студентів з дисципліни “Управління конкурентоспроможністю підприємства” спирається на ключові принципи “Порядку оцінювання знань студентів КНЕУ» (нова редакція ухвалена Вченою радою КНЕУ, Протокол №9 від 28 травня 2009 р.) та на положення інших нормативних документів щодо організації контролю. Система базується на застосуванні диференційованого підходу до організації контролю якості знань студентів, що зумовлене:

• специфічними особливостями організації навчального процесу на очній та заочній формах навчання;

• кількістю годин, відведених навчальними планами по різних спеціальностях на проведення семінарських та практичних занять зокрема та на вивчення дисципліни в цілому.

Основними завданнями контролю є:

• оцінювання рівня засвоєння студентами програмного матеріалу дисципліни;

• мотивація студентів до систематичної активної роботи протягом семестру;

• інформування студентів про якість їхньої роботи щодо вивчення дисципліни.

Система контролю знань студентів з дисципліни “Управління конкурентоспроможністю підприємства” включає в себе поточний контроль та підсумковий контроль знань (іспит). Зазначені форми контролю тісно взаємопов’язані й організуються таким чином, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу студентів протягом семестру і забезпечити об’єктивне оцінювання їх знань. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу, умінь самостійно опрацьовувати навчальний матеріал нормативного та поглибленого рівнів, здатності осмислити зміст теми чи розділу дисципліни, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь публічно та письмово представити результати самостійної роботи. Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до сучасних проблем економічної конкуренції та забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств.

Кінцеве оцінювання знань студентів по дисципліні здійснюється за 100-бальною шкалою на основі сумування результатів поточного (здійснюваного протягом семестру) контролю знань і підсумкового (результатів складання іспиту) контролю знань, при цьому і завдання поточного контролю і завдання, що виносяться на іспит, оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно).

4.2. Поточний контроль та оцінювання рівня знань студентів денної форми навчання

• Об’єкти поточного контролю

Для студентів денної форми навчання, нормативною формою підсумкового контролю знань з дисципліни для яких затверджено іспит, об’єктами поточного контролю є:

• систематичність та активність роботи на семінарських (практичних) заняттях (максимальна оцінка – 30 балів);

• якість виконання модульних (контрольних) завдань (максимальна оцінка – 10 балів);

• якість виконання завдань для самостійного опрацювання (максимальна оцінка – 10 балів).

Результати поточного контролю знань студентів в цілому (з урахуванням систематичності і активності роботи, рівня якості виконання завдань для самостійного опрацювання та модульних завдань) оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів.

Результати поточного контролю знань студентів вносяться до залікової або екзаменаційної відомості без переведення їх у 4-бальну шкалу і враховуються при виставленні підсумкового балу за опанування дисципліни.

У разі невиконання завдань поточного контролю у встановлені терміни з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок складання визначає викладач.

• Контроль та оцінювання систематичності та активності роботи студентів

Об’єктами контролю є:

• ступінь засвоєння матеріалу нормативного рівня, визначений шляхом проведення усних опитувань по програмних питаннях дисципліни;

• активність, рівень знань, оригінальність та аргументованість висловлених точок зору, яскравість та змістовність доповідей, виступів та коментарів студентів, продемонстровані при обговоренні ринково-виробничих ситуацій та дискусійних питань дисципліни;

• ступінь активності студентів та якість набутих ними в процесі розв’язку типових задач практичних навичок вибору та обґрунтування управлінських рішень;

• результати експрес-контролю.

Основними формами здійснення контролю є:

• усні опитування на лекціях та практичних заняттях по контрольних програмних питаннях поточної та попередніх тем;

• експрес-тестування по ключових аспектах тем курсу, яке може здійснюватися на початку, в процесі або ж наприкінці практичного заняття;

• оцінювання рівня виконання письмових домашніх завдань;

• перевірка практичних навичок розв’язання типових задач і ринково-виробничих ситуацій, набутих студентами в процесі вивчення дисципліни;

• оцінювання ступеню активності студентів та якості їхніх виступів та коментарів при проведенні дискусій на семінарських заняттях.

Оцінювання систематичності та активності роботи студентів по кожному з об’єктів контролю здійснюється за шкалою від 0 до 2 балів (з інтервалом 0, 1, 2). Кількість балів, отриманих кожним студентом на кожному практичному (семінарському) занятті, підсумовується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за модульні контрольні роботи, виконання завдань для самостійної роботи тощо.

• Контроль та оцінювання рівня виконання модульних (контрольних) завдань

При виконанні модульних контрольних робіт оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певного модуля. Протягом семестру передбачається проведення двох модульних контрольних робіт. Перша контрольна робота складається з п’яти завдань за темами 1 - 5 програми курсу і проводиться у 8-й або 9-й тиждень навчального семестру; друга контрольна робота складається з п’яти завдань за темами 6 - 11 програми курсу і проводиться у 16-й або 17-й тиждень навчального семестру.

До складу завдань конкретної модульної контрольної роботи, зважаючи на форму навчання, специфіку спеціальності, потоку, групи, середній рівень засвоєння програмного матеріалу студентами, а також в залежності від ступеню підготовленості та активності групи, продемонстрованих на попередніх семінарських та практичних заняттях, можуть, у різній кількості та співвідношенні, включатися:

• теоретичні питання нормативного або проблемного характеру;

• тестові завдання (закритого та відкритого типу);

• графоаналітичні завдання;

• аналітико-розрахункові завдання.

Для оцінювання рівня відповідей на запитання модульної контрольної роботи, використовуються такі критерії:

Для оцінювання рівня відповідей на теоретичні запитання використовуються такі критерії:

• відмінному рівню (1 бал) відповідає: виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; уміння використовувати їх для вирішення типових проблем управління конкурентоспроможністю підприємства;

• задовільному рівню (0,5 бала) відповідає виявлення посереднього знання основного програмного матеріалу; володіння лише окремими методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; уміння використовувати їх для вирішення типових проблем управління конкурентоспроможністю підприємства, допускаючи певні помилки;

• незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин у знанні основного програмного матеріалу; фрагментарне володіння базовими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.

Для оцінювання рівня відповідей стосовно письмового розв’язання розрахунково-аналітичних завдань застосовуються такі критерії:

• відмінному рівню (1 бал) відповідає правильне розв’язання задачі з повним викладенням ходу її розв’язку та глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків;

• задовільному рівню (0,5 бала) відповідає: або ж правильне розв’язання задачі з неповним викладенням ходу її розв’язку або недостатньо глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків, або ж розв’язання задачі, що містить арифметичну помилку, але супроводжується правильним викладенням ходу її розв’язку;

• незадовільному рівню (0 балів) відповідає: невірне розв’язання задачі з неправильним викладенням міркувань щодо ходу її розв’язку.

Для оцінювання рівня відповідей на запитання, що супроводжують графоаналітичні завдання, використовуються такі критерії:

• відмінний рівень (1 бал) – в наданих студентом відповідях правильними є від 80 до 100 відсотків усіх відповідей;

• задовільний рівень (0,5 бала) - в наданих студентом відповідях правильними є від 50 до 70 відсотків усіх відповідей;

• незадовільний рівень (0 балів) – в наданих студентом відповідях правильними є від 0 до 40 відсотків усіх відповідей.

Для оцінювання рівня відповідей на питання тестового завдання застосовуються такі критерії:

• відмінний рівень (1 бал) – в наданих студентом відповідях правильними є від 80 до 100 відсотків усіх відповідей;

• задовільний рівень (0,5 бала) - в наданих студентом відповідях правильними є від 50 до 70 відсотків усіх відповідей;

• незадовільний рівень (0 балів) – в наданих студентом відповідях правильними є від 0 до 40 відсотків усіх відповідей.

Порядок і час проведення модульних контрольних робіт визначається викладачем, відповідальним за дисципліну, включається до робочої програми дисципліни і доводиться до студентів на початку семестру.

Максимальний рівень сумарної оцінки за виконання протягом семестру модульних контрольних робіт не може перевищувати 10 балів із тих 50 балів, якими оцінюється вся поточна робота. Перескладання модульних контрольних робіт з метою підвищення рівня оцінки не дозволяється.

У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок складання визначає викладач.

• Контроль рівня виконання завдань для самостійного опрацювання

Рівень виконання студентами завдань для самостійного опрацювання протягом семестру оцінюється на 5 балів (кожне завдання) за умови вчасного та повного виконання поставлених завдань, та на 0 балів за невчасного або неякісного виконання завдань.

Об’єктами контролю є:

• характер результатів, отриманих в процесі виконання завдань для самостійного опрацювання (самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань) і оприлюднених на семінарських заняттях;

• рівень підготовки та презентації рефератів, доповідей, повідомлень, есе;

• якість підготовки конспектів навчальних чи наукових текстів;

• якість виконання завдань науково-дослідного і прикладного характеру.

Основними формами здійснення контролю є:

• оцінювання рівня виконання письмових домашніх завдань щодо самостійного опрацювання тем в цілому чи окремих питань, конспектування навчальних та наукових текстів;

• оцінювання змісту, глибини, якості доповідей, повідомлень, рефератів, есе; перевірка глибини опрацювання індивідуальних завдань науково-дослідного та прикладного характеру;

• перевірка дотримання графіка виконання завдань науково-дослідного та прикладного характеру.

Різновиди завдань для самостійного опрацювання наведені в карті СРС. Тематика обов’язкових та вибіркових завдань для самостійного опрацювання та терміни їх виконання визначаються лектором потоку та викладачами, які проводять семінарські та практичні заняття.