![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.Призначення та склад видів Збройних сил України.
- •Головні та цільові програми розвитку Збройних Сил України на
- •2006-2011 Роки.
- •Структура та завдання зс України за функціональним призначенням
- •4. Завдання які покладаються на миротворчі сили та способи їх виконання.
- •5.Організаційна структура, бойова техніка та озброєння бригадної артилерійської групи мбр зс України.
- •6. Сутність сучасного загальновійськового бою, характерні риси та вимоги
- •7.Оганізаційна структура, бойова техніка та озброєння мб зс України.
- •Механізований батальйон на бмп (38шт.Бмп/565чол.)
- •Командування бат. (5 чол.)
- •Штаб батальйону (5 чол.)
- •Вузол зв’язку
- •8.Організаційна структура, бойова техніка та озброєння тб зс України.
- •Б ойві підрозділи
- •9.Організаційна структура, бойова техніка та озброєння мр на бтр зс України
- •10.Порядок і зміст роботи командира батальйону з прийняття рішення
- •11. Бойові документи та вимоги, поставлені до них
- •12. Мета оборони. Вимоги, що висуваються до оборони, характеристика видів оборони і умови переходу до неї. Тактичні нормативи мб в обороні.
- •13. Побудова оборони мб (тб)
- •14. Підготовка оборони мб (тб).
- •15. Мета наступу, способи ведення наступу та їх коротка характеристика. Завдання мб у наступі.
- •16. Підготовка наступу мб (тб).
- •17.Порядок оформлення та зміст бойового наказу командира мб в обороні.
- •18.Порядок оформлення та зміст бойового наказу командира мб у наступі.
- •19. Сутність управління і вимоги, які висуваються до нього
- •20. Завдання штабів і вимоги, які висуваються до їх роботи
- •22. Основи організації зв’язку в підрозділах і частинах.
- •23. Обов’язки командування збройних сил щодо забезпечення дотримання в армії і на флоті норм мгп.
- •24. Розташування частин і підрозділів на місці. Організація сторожової та безпосередньої охорони.
- •25. Основи організації маршу підрозділів і частин. Маршові можливості військ.
- •26. Цілі та види бойового забезпечення, їх основні завдання.
- •27. Тактична розвідка. Вимоги, що висуваються до неї, та способи ведення.
- •28. Тилове та технічне забезпечення бойових дій.
6. Сутність сучасного загальновійськового бою, характерні риси та вимоги
Бій — основна форма тактичних дій військ, являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин і підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів і виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу. Бій може бути загальновійськовим, вогневим, протиповітряним, повітряним і морським.
Сучасний загальновійськовий бій вимагає від військ, які в ньому беруть участь, безперервного ведення розвідки, вмілого застосування озброєння, техніки, засобів захисту та маскування, високої рухомості та організованості, повного напруження моральних і фізичних сил, виявляючи при цьому непохитну волю до перемоги, розумну ініціативу, залізну дисципліну та бойову згуртованість.
Це досягається: високою бойовою виучкою; свідомим виконанням свого військового обов'язку, стійкістю, хоробрістю, відвагою та готовністю особового складу за будь-яких умов добитися повної перемоги над противником; знанням начальниками своїх підлеглих, особистим спілкуванням з ними, увагою до їхніх потреб та врахуванням трудності життя у бойовій обстановці, високою вимогливістю до них; вихованням у підлеглих віри в правоту нашої справи, відданості народу України.
Сучасний загальновійськовий бій характеризується рішучістю, високою маневреністю, напруженістю і швидкоплинністю, швидкими і різкими змінами, неясністю обстановки, різноманітністю способів що застосовуються для його ведення, розгортанням бойових дій на землі й у повітрі, на широкому фронті, на велику глибину і веденням їх у високому темпі.
Рішучість виявляється з метою бою і способах їхнього досягнення, у здатності командирів приймати сміливі рішення і наполегливо проводити їх у життя, в енергійних, активних, самовідданих діях військ, їхньому прагненні домогтися повного розгрому противника. Висока маневреність сучасного бою є результатом застосування могутніх засобів ураження, росту рухомості загальновійськових частин і з'єднань завдяки їх повній моторизації і високому ступеню механізації, а також результатом відсутності суцільного фронту в обороні і наступу. Напруженість бойових дій обумовлена прагненням і можливостями протидіючих сторін вести активні бойові дії з рішучими цілями; застосуванням у бою великої кількості складних систем зброї з великою силою руйнування; масовими втратами людей, озброєння, техніки і матеріальних засобів; великим психологічним впливом на людей наслідків застосування якісно нової зброї, а також цілеспрямованої діяльності протиборчих сторін з метою придушення волі противника до подальшого опору; безперервністю ведення бойових дій вдень і вночі, часто по роз'єднаних напрямках. Швидкоплинність сучасного бою визначається міццю застосовуваних засобів ураження, їхньою швидкодією, здатністю військ у короткий термін завдавати рішучого ураження противнику, з ходу стрімко атакувати і завершувати його розгром слідом за вогневими ударами, у високому темпі розвивати успіх у глибину. Швидкі і різкі зміни обстановки — нова характерна риса сучасного загальновійськового бою. Вона означає, що бойові дії будуть розвиватися винятково динамічно, з різким переходом від одного виду бою до іншого, обстановка в ході бою може змінюватися не тільки по годинах, але і по хвилинах. Різноманітність застосовуваних способів ведення загальновійськового бою. Під способами ведення бою, розуміється порядок застосування сил і засобів при виконанні поставлених бойових задач. Способи ведення бою, безупинно міняються й удосконалюються в міру розвитку матеріальної бази; вони залежать також від задач, поставлених військам, умов їхнього виконання, бойових можливостей частин і з'єднань, складу і характеру дій противника й особливостей місцевості. Розгортання бойових дій на землі й у повітрі, на широкому фронті, на велику глибину і ведення їх у високому темпі стало можливим завдяки різкому збільшенню бойових можливостей військ, далекобійності й ефективності засобів ураження.
Принципи сучасного загальновійськового бою. Основними принципами ведення сучасного загальновійськового бою є: постійна бойова готовність підрозділів, рішучість, активність та безперервність ведення бою; узгоджене застосування підрозділів родів військ і спеціальних військ та підтримання безперервної взаємодії між ними; раптовість дій та застосування військової хитрості (омана противника); рішуче зосередження зусиль на головному напрямі і у рішучий момент, маневр підрозділами, ударами і вогнем; ; тверде і безперервне управління підрозділами.