Блок змістовних модулів 3 Проблеми економічного зростання і розвитку сучасних соціально-економічних систем. Світове господарство.

Змістовний модуль 12. Суспільне відтворення. Суспільний продукт і його основні форми.

1. Які з показників не включають перенесену вартість, яка втілює минулу працю:

   1. ВНП, ЧНП

   2. ВНП, ВВП

   3. ЧНП, ВВП

   4. ЧНП, НД

1. Національне багатство –це

1. сукупність коштовностей усіх членів суспільства

2. сукупність усіх матеріальних благ суспільства

3. сукупність матеріальних благ, вироблених суспільством за весь період його існування

4. сукупність матеріальних і нематеріальних благ, вироблених і нагромаджених суспільством за весь період його існування на даний момент часу

3. Який тип відтворення здійснюється на зростаючій основі:

1. індивідуальне

2. просте

3. звужене

4. розширене

4. Валовий внутрішній продукт - це:

1. доход держави за рік.

2. загальна ринкова вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених за рік в країні.

3. Сукупний доход, який отримують виробники товарів країни за рік.

4. Реальний вимірник добробуту нації на протязі року.

5. НД відрізняється від доходу кінцевого використання домашніх господарств на величину:

1. доходів населення, отриманих із закордону

2. амортизації

3. доходів від індивідуальної трудової діяльності

4. трансфертних виплат держави населенню

6. Сукупний обсяг товарів та послуг, виготовлених у країні протягом року – це:

1. національне багатство

2. валовий внутрішній продукт

3. національний доход .

4. чистий економічний добробут

7. Чистий експорт є позитивом, коли:

1. експорт більший за імпорт

2. експорт зменшується, а імпорт зростає

3. експорт та імпорт зменшуються

4. імпорт більший за експорт

8. На який обсяг сукупний суспільний продукт більший, ніж кінцевий продукт:

1. на обсяг амортизації

2. на обсяг додаткового продукту

3. на обсяг необхідного продукту

4. на обсяг проміжного продукту

5. кінцевий продукт більший,ніж сукупний суспільний продукт

9. На який обсяг кінцевий продукт перевищує чистий продукт:

1. на обсяг витрат предметів праці

2. на обсяг фонду відшкодування матеріальних витрат

3. на обсяг амортизації

4. на обсяг необхідного продукту

5. на обсяг додаткового продукту

10. На яку величину ВВП більший, ніж ЧВП

1. на обсяг амортизації

2. на величину непрямих податків

3. на величину чистого експорту

4. на обсяг державних витрат щодо купівлі ресурсів і продуктів

11. Сутність процесу суспільного відтворення полягає у:

1. раціональному використанні природних і людських ресурсів виробництва на всіх етапах розвитку суспільства;

2. постійному зростанні добробуту населення;

3. безперервному відновленні і повторенні суспільного виробництва, усіх елементів економічної системи в їхній взаємодії;

4. повному задоволенні зростаючих потреб людей, колективів і країни в цілому.

12. Важливішою фазою суспільного відтворення є:

1. виробництво;

2. розподіл;

3. обмін;

4. споживання.

13. Органічні складові процесу суспільного відтворення:

1. основні фактори виробництва, життєві блага людей;

2. природні ресурси і середовище проживання населення;

3. система економічних відносин, починаючи з власності;

4. усі відповіді правильні.

14. Якщо повторення виробництва здійснюється у країні в кожному наступному циклі у все більших масштабах щодо кількості і якості виготовленого продукту, то має місце суспільне відтворення (тип):

1. просте;

2. звужене;

3. розширене;

4. усі відповіді правильні.

15. Об'єктивною причиною необхідності розширення суспільного відтворення є те, що :

1. весь час розвивається наука і техніка;

2. постійно зростають потреби людей;

3. обмежені ресурси виробництва;

4. бажання людей випереджують їх можливості.

16. Розширене відтворення економічних відносин як форми розвитку продуктивних сил означає їх:

1. регулювання;

2. використання;

3. поновлення;

4. удосконалення.

17. Розподіл та обмін опосередковують зв'язок між:

1. виробництвом і споживанням;

2. продуктивними силами і виробничими відносинами;

3. науково-технічним прогресом і добробутом людей;

4. природою і суспільством.

18. Характер суспільного відтворення у загальному визначається:

1. рівнем матеріально-технічної бази господарства;

2. плануючою системою відносин власності;

3. національним багатством країни;

4. трудовою діяльністю всіх членів суспільства.

19. Суспільний продукт (відповідно й економік за натуральним складом поділяється на два великих підрозділи:

1. матеріальне і нематеріальне виробництво;

2. основне виробництво та інфраструктура;

3. засоби виробництва і предмети народного споживання;

4. продуктивні сили і виробничі відносини.

20. Матеріальною основою розширеного відтворення служить:

1. інтенсифікація виробництва;

2. науково-технічний прогрес;

3. нагромадження;

4. споживання.

21. Нагромадження в капіталістичній економіці - це процес:

1. накопичення коштів з метою збільшення багатства;

2. перетворення частини прибутку на капітал;

3. збільшення фондів життєвих засобів населення;

4. зростання величини національного доходу.

22. Проблема нагромадження вирішується шляхом:

1. використання додаткового продукту (або його частини) на розвиток виробництва;

2. зменшення сукупного попиту;

3. збільшення додаткової вартості;

4. згортання соціальних програм.

23. Процес нагромадження капіталу відбувається у двох основних формах:

1. експлуатація найманих працівників і отримання прибутку;

2. концентрація капіталу та його централізація;

3. монополізація виробництва і присвоєння надприбутку;

4. заощадження та інвестиції.

24. Закон нагромадження капіталу виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв'язки між:

1. виробництвом, розподілом, обміном і споживанням благ;

2. збільшенням і вдосконаленням структури капіталу, підвищенням на цій основі суспільної продуктивності праці, з одного боку, та зростанням національного багатства, все більша частина якого дістається панівному класу з деяким підвищенням життєвого рівня інших верств населення, з іншого боку;

3. темпами виробництва і споживання благ;

4. двома великими підрозділами суспільного виробництва.

25. Закономірністю розвитку суспільного виробництва є його:

1. відставання у порівнянні із зростаючими потребами людей;

2. надмірна монополізація і тінізація, збільшення нетрудових доходів за рахунок нечесної діяльності на ринку;

3. рух від однієї економічної рівноваги до іншої через порушення першої, тобто нерівномірність економічного зростання;

4. недостатнє державне регулювання.

26. Властиву капіталізму нерівномірність процесу відтворення називають:

1. циклічністю;

2. кризою;

3. планомірністю;

4. дискретністю.

27. Номінальний ВВП – це:

1. обсяг виробництва, обчислений за діючими фактичними цінами;

2. обсяг виробництва, обчислений за базовими цінами

3. плановий обсяг виробництва;

4. фактичний обсяг виробництва

28. Реальний ВВП – це:

1. сукупна вартість кінцевих товарів і послуг;

2. сукупний дохід в економіці;

3. сукупна вартість кінцевих товарів і послуг, створених за певний період вітчизняними підприємствами в країні і за її межами;

4. обсяг виробництв, вартість якого скорегована на величину річного зростання цін

29. Особистий дохід дорівнює національному доходу за мінусом:

1. внесків на соціальне страхування

2. податку на доходи підприємств

3. прибутку, що використовується для розширення виробництва

4. все вище зазначене

30. Тіньова економіка – це:

1. неформальна економіка

2. фіктивна економіка

3. криміногенна діяльність

4. уся економічна діяльність, яка з різних причин не враховується офіційною статистикою і не включається до складу ВВП

Змістовний модуль 13. Економічний розвиток. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх регулювання державою

1. Економічний цикл - це:

1. технологічний період виробництва продукції;

2. термін використання основних фондів до повного їх зношення;

3. процес відновлення і повторення суспільного виробництва;

4. період від однієї кризи до наступної у процесі суспільного відтворення.

1. За тривалістю розрізняють економічні цикли:

   1. тимчасові і постійні;

   2. короткі, середні і довгі;

   3. динамічні й статичні;

   4. об'єктивні і суб'єктивні.

2. Найскладнішою і важливішою фазою середнього (промислового) циклу є:

1. криза;

2. депресія;

3. пожвавлення;

4. піднесення.

1. Економічна криза представляє собою:

1. порушення ринкової рівноваги, неефективність підприємницької діяльності, банкрутства частини підприємств;

2. недостатнє державне регулювання економіки, нездатність забезпечити планомірний розвиток господарства;

3. негативний вплив зовнішніх факторів на розвиток національного виробництва, загострення економічної безпеки суспільства;

4. спад виробництва, глибокий розлад економічної системи, спосіб тимчасового вирішення її суперечностей.

1. Економічна криза несе в собі:

1. лише руйнівну силу для господарства;

2. позитивний вплив на підприємницьку діяльність;

3. руйнівну силу і виконує конструктивну функцію;

4. нові можливості для оптимізації виробництва.

1. Найтяжчі наслідки кризи для суспільства є:

1. політичні;

2. економічні;

3. психологічні;

4. соціальні.

7. Розрізняють наступні види економічних криз:

   1. недовиробництва і перевиробництва;

   2. внутрішні і зовнішні;

   3. низхідні і висхідні;

   4. випадкові і закономірні.

8. Сучасна економічна теорія визначає переважно такі дві фази економічного (промислового) циклу:

1. коротка і тривала;

2. стримування і експансія;

3. рецесія (криза та депресія) і піднесення (пожвавлення і бум);

4. коливання (хвилі) і сталість ділової активності.

7. Антициклічне регулювання економіки - це:

1. невтручання держави в економічні процеси, коли господарська діяльність регулюється виключно об'єктивними економічними законами ринку;

2. коли держава централізовано контролює і регулює суспільне виробництво, забезпечуючи його планомірний розвиток;

3. цілеспрямовані дії держави (частково й могутніх корпорацій), спрямовані на зменшення глибини коливань, стабілізацію господарської кон'юнктури і темпів економічного зростання;

4. проведення кардинальних економічних реформ з метою удосконалення господарського механізму суспільства.

7. Інновації призвели до скорочення робочих місць для людей, що зайняті ручною працею. Безробіття, що виникло в цьому зв'язку відноситься до:

1. циклічного.

2. фрикційного.

3. застійного.

4. структурного.

11. Офіційний рівень безробіття - це відношення числа безробітних до:

1. числа зайнятих.

2. загальної чисельності населення країни.

3. чисельності працездатного населення країни.

4. чисельності працездатного населення країни, яке працює.

11. У відповідності з законом Оукена, перевищення фактичного рівня безробіття на 2 % над його природним рівнем означає, що відставання фактичного ВНП від потенційного дорівнює:

1. 5%

2. 3,5.

3. 2,0 %

4. 12 %.

11. До якого типу належать економічні цикли тривалістю 7 - 10 років?

1. короткі

2. середні

3. довгі

4. вірної відповіді немає

11. До інтенсивних факторів економічного зростання відносяться:

1. якісне удосконалення виробничих потужностей

2. збільшення відпрацьованого часу

3. якісне удосконалення всіх факторів виробництва при незмінному їх обсягу

4. якісне удосконалення всіх факторів виробництва при зростаючому їх обсягу

11. В умовах економічного зростання рівень безробіття:

1. зменшується

2. зростає

3. не змінюється

4. усі відповіді невірні

11. Хто є автором “довгих хвиль” в розвитку економіки?

1. Кітчин.

2. Жуглар.

3. Кондрат’єв

4. Маркс

11. Який чинник грає визначну роль в обумовленості типів і темпів економічного зростання?

1. заощадження

2. відтворення

3. інвестиції

4. інфляція

11. Інтенсивний тип економічного зростання характеризується

1. збільшенням використання природних ресурсів

2. розширення масштабів виробництва на незмінній технічній основі за рахунок додаткового залучення матеріальних і трудових ресурсів

3. кількісним нарощуванням факторів виробництва

4. підвищення кваліфікації робітників застосуванням прогресивних засобів праці і більш економічних предметів праці, поліпшення використання наявного виробничого потенціалу

11. Матеріальною основою “ довгих хвиль “є:

1. зміна попиту на засоби виробництва.

2. процес, що відбувається у сфері грошових відносин.

3. процес, що утворюється у сфері грошових відносин.

4. зміна базових технологій і поколінь машин.

20. Повна зайнятість пов'язана з:

    1. повною відсутністю безробіття.

    2. гіперінфляцією.

    3. природним безробіттям.

    4. циклічним безробіттям.

21. Економічним змістом процесу відтворення робочої сили є:

    1. збільшення народжуваності і населення країни;

    2. постійне відновлення здатності людей до праці;

    3. витрати суспільства на розвиток робочої сили;

    4. турботи сімей про освіту, виховання і розвиток дітей.