1. Підприємство як організаційна форма господарювання - це:

1. самостійний економічний суб'єкт, створений у відповідності із законом для задоволення суспільних та ін. потреб шляхом системи господарської діяльності;

2. утворення, яке має у своєму складі одну або декілька юридичних осіб,що спільно займаються ринковою діяльністю;

3. окрема фізична особа, яка на власний розсуд веде господарство з метою отримання прибутку;

4. колектив власників капіталу, об'єднаних суспільною метою щодо діяльності в умовах ринку.

1. Підприємство є юридичною особою, бо має:

1. наявний капітал та інші ресурси для ведення господарства;

2. поєднання господарської політики і практики;

3. відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків,печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційний код;

4. свій персонал та організаційно-економічну структуру управління.

1. Підприємство - це первинна ланка економіки, тому що саме тут:

1. безпосередньо створюються блага на основі господарського (комерційного) розрахунку;

2. функціонує самостійна юридична особа, є закінчений технологічний цикл відтворення (випуск і реалізація продукції);

3. з'єднуються усі фактори виробництва, виникають трудові відносини, діють економічні закони;

4. усі відповіді правильні.

1. Економічною функцією підприємства служить:

1. виробництво продукції та надання послуг;

2. підвищення добробуту людей шляхом задоволення їх особистих потреб;

3. забезпечення екологічної безпеки суспільства;

4. усі відповіді правильні.

1. Підприємства в ринковій економіці утворюються для:

1. забезпечення робочими місцями працездатного населення;

2. здійснення підприємницької і некомерційної діяльності;

3. реалізації господарської політики держави;

4. задоволення внутрішніх потреб своїх працівників.

1. Унітарне підприємство створюється:

1. державою разом із громадськими організаціями;

2. двома або більше засновниками;

3. спільно державою та окремими юридичними особами;

4. одним засновником.

1. Підприємство, створене двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), що функціонує на основі об'єднання майна та підприємницької чи трудової діяльності, називається:

1. унітарним;

2. громадським;

3. корпоративним;

4. приватним.

1. Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу, отриманого за рік, підприємства можуть бути:

1. індивідуальні, колективні й державні;

2. унітарні, корпоративні і міжнародні (спільні);

3. малі, середні й великі;

4. національні і з іноземними інвестиціями.

1. Акціонерним товариством є господарське утворення, яке має:

1. статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери ризикують лише у межах своїх вкладів;

2. солідарну відповідальність (крім власного майна згідно статутного фонду) учасники додатково несуть у разі необхідності втрати, однаково кратні до розмірів вкладу кожного з учасників;

3. договір, у відповідності з яким всі учасники, що здійснюють підприємницьку діяльність, несуть і додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном;

4. нести відповідальність в особі одного або декількох учасників усім своїм майном, а інші акціонери присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами.

1. Тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, окремих проектів тощо) називається:

1. асоціація;

2. корпорація;

3. консорціум;

4. концерн.

1. У західній економічній літературі підприємство частіше називається як:

1. компанія;

2. холдинг;

3. домогосподарство;

4. фірма.

1. У багатоаспектному форматі категорії «капітал» його, зокрема, аналізують за способом обороту та перенесення вартості, розрізняючи(капітал):

1. постійний, змінний;

2. реальний, фіктивний;

3. основний, оборотний;

4. речовий, людський.

1. Авансований промисловий капітал, функціонуючи за схемою Г- -Т - Г, повертається до своєї початкової форми, здійснюючи:

1. обіг;

2. оборот;

3. обмін;

4. кругообіг.

1. Під час кругообігу капітал проходить три послідовні стадії:

1. обіг (закупівля необхідних факторів виробництв;

2. виробництво передбаченої бізнес-планом продукції;

3. обіг (реалізація товарів і послуг);

4. усі відповіді правильні.

1. Здійснюючи кругообіг, промисловий капітал послідовно набуває трьох функціональних форм:

1. грошової, продуктивної і товарної;

2. фіктивної, речової і комерційної;

3. фінансової, матеріальної і трудової;

4. усі відповіді правильні.

1. Оборот капіталу зводиться до:

1. використання усіх його форм у процесі функціонування підприємства;

2. поєднання трьох стадій руху капіталу;

3. безперервного повторення кругообігу, в результаті чого усі авансовані кошти повертаються до своєї висхідної форми, як правило, у збільшеному розмірі;

4. послідовних стадій та функціональних форм руху капіталу при індивідуальному відтворенні.

1. Час обороту капіталу включає:

1. період технологічного циклу створення продукції;

2. час виробництва і час обігу;

3. перебування ресурсів у запасах, їх використання і перерви в робочому періоді;

4. придбання та доставка засобів виробництва і час реалізації товарної продукції.

1. Час, протягом якого робоча сила безпосередньо взаємодіє із засобами виробництва, називається:

1. час виробництва;

2. час обігу;

3. робочий період;

4. відповіді немає.

1. Фізично і морально зношуються фонди (капітал):

1. основний;

2. оборотний;

3. фонди обігу;

4. відповіді немає.

1. Амортизація - це процес:

1. використання засобів виробництва на підприємстві;

2. погашення авансованих коштів на створення продукції;

3. поступового перенесення вартості засобів праці на новостворену продукцію;

4. щорічного списання частини вартості основного капіталу.

1. У процесі господарської діяльності підприємство несе витрати:

1. постійні і змінні, в короткому і довгому періодах;

2. бухгалтерські, зовнішні і внутрішні, економічні;

3. альтернативні, граничні і трансакційні;

4. усі відповіді правильні.

1. Прибуток як перетворена форма додаткового продукту визначається різницею:

1. між вартістю і собівартістю продукції;

2. між валовою виручкою і сукупними витратами на виробництво продукції (товарів, послуг);

3. між сумою надходжень від реалізації товарів і коштами, отриманими під позареалізаційних операцій;

4. усі відповіді правильні.

Змістовний модуль 11. Галузеві особливості виробництва функціонування капіталу. Форми прибутку, процент і рента.(частина 1)

1. Диференційну ренту І привласнюють:

1. орендатори кращих, середніх і найгірших ділянок землі;

2. власники кращих і середніх ділянок землі;

3. власники або орендатори найгірших ділянок, які покращують якість землі

4. власники або орендатори будь - яких ділянок землі, які покращують якість земліі;

2. Який вид ренти пов’язаний з відмінностями у родючості землі, у природній якості землі?

1. диференційна рента І;

2. диференційна рента 11;

3. диференційна рента І і диференційна рента 11;

4. абсолютна рента.

3. В чому різниця між рентою і орендною платою?:

1. оренда - це сума абсолютної та диференціальної ренти;

2. оренда - це плата за користування капіталом, вкладеним у дану ділянку, а рента – це плата за землю;

3. орендна плата включає, окрім ренти, плату за користування спорудами та будівлями;

4. всі відповіді є правильними.

4. Види земельної ренти:

1. абсолютна, диференційна;

2. абсолютна, диференційна І, диференційна ІІ, монопольна;

3. монопольна, іпотечна, диференційна;

4. монопольна, диференційна І, диференційна ІІ, комерційна.

5. Агропромисловий комплекс – це:

1. система, що об’єднує виготовлення необхідних засобів виробництва для сільського господарства, безпосередньо господарство та галузі промисловості переробки отриманої продукції;

2. галузі промисловості, що постачають сільському господарству засоби виробництва та безпосередньо сільське господарство;

3. частина сільського господарства, що пов’язана з його промисловим забезпеченням;

4. сільське господарство та галузі, що забезпечують обслуговування сільського господарства та доведення сільськогосподарської продукції до споживача.

6. Орендна плата – це:

1. земельна рента в грошовому виразі;

2. позичковий відсоток;

3. земельна рента, позичковий відсоток, амортизаційні відрахування;

4. прибуток на землю.

7. Якщо крива попиту на землю зсунеться вправо, що відбудеться з ціною землі:

1. збільшиться;

2. зменшиться;

3. не зміниться;

4. для відповіді недостатньо інформації.

8. Пропозиція землі:

1. абсолютно еластична;

2. абсолютно нееластична;

3. еластичність більша за 1;

4. еластичність менша за 1.

9. Ціна землі залежить від:

1. розміру ренти;

2. ставки позичкового відсотка;

3. попиту і пропозиції на землю;

4. всі відповіді є правильними.

10. Аграрні відносини - це:

1. економічні відносини в сільському господарстві з приводу перш за все володіння, розпорядження і користування землею з метою отримання сільськогосподарської продукції;

2. використання землі як головного предмету і засобу праці в сільському господарстві;

3. продуктивні сили сільського господарства та особливості їхнього розвитку;

4. ринкові відносини на селі за сучасних умов.

11. Специфіка сільського господарства зумовлена:

1. переплетенням технологій виробництва з природними процесами відтворення;

2. великою залежністю результатів праці від якості землі та її розташування;

3. особливостями використання техніки, фінансування, доходів і цін на продукцію галузі;

4. усі відповіді правильні.

12. Земля служить основним засобом праці на селі, коли вона:

1. обробляється людьми (ореться, сіється, збирається урожай тощо);

2. служить поживним середовищем (біологічні, мікроелементі та ін. чинники грунту) для с-г. культур у часі виробництва поза робочим періодом;

3. виступає основною причиною зайнятості сільського населення;

4. визначає сезонність сільськогосподарської праці і виробництва.

13. Характер аграрних відносин і господарювання на землі визначається насамперед:

1. політикою держави у сільському господарстві;

2. формою власності на землю як основного засобу виробництва;

3. природно-кліматичними умовами, значним розривом між робочим періодом і часом виробництва;

4. широкою комбінацією великих, середніх і дрібних господарських одиниць різних форм власності.

14. Селянське (фермерське) господарство:

1. є провідною організаційною формою підприємництва на землі;

2. ведеться, як правило, власними силами (сімейні ферми) або частково використовуються наймані працівники для виконання сезонних робіт;

3. власники суто капіталістичних ферм присвоюють частину додаткової вартості у формі прибутку внаслідок експлуатації найманої праці;

4. усі характеристики відповідають дійсності.

15. Для результативності сільськогосподарського виробництва величезне значення має родючість землі, яка буває:

1. природна та економічна;

2. постійна і тимчасова;

3. екстенсивна та інтенсивна;

4. усі відповіді правильні.

16. Важливішою складовою, ядром аграрних відносин є:

1. аграрно-економічна політика держави;

2. рентні відносини;

3. відносини сільськогосподарських підприємств з іншими галузями економіки;

4. відносини між містом і селом.

17. Земельна рента - це:

1. передача частини доходу, створеного землекористувачем, власнику землі;

2. форма економічної реалізації власності на землю;

3. категорія, яка виражає економічні відносини між власником землі, суб'єктами господарювання і найманими працівниками з приводу присвоєння результатів праці на землі;

4. усі положення вірні.

18. Результатом підприємництва у сільському господарстві є земельна рента:

1. диференціальна І і II;

2. абсолютна;

3. монопольна та екологічна;

4. усі відповіді невірні.

19. Диференціальна рента утворюється:

1. залежно від аграрно-правової політики держави;

2. внаслідок існування різних форм власності на землю;

3. незалежно від форм власності на землю;

4. в результаті поділу праці у сільському господарстві.

20. Диференціальна рента І - це:

1. додатковий чистий доход як результат продуктивнішої праці на кращих і середніх за природною родючістю і місцезнаходженням землях;

2. додатковий чистий доход, який виникає у результаті підвищення економічної родючості землі за рахунок додаткових вкладень капіталу в землю;

3. різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції і ціною її виробництва;

4. різниця між монопольно високою ціною рідкісних ресурсів та їх вартістю.

5. монополія на екологічно чисту землю.

21. Головна умова формування абсолютної земельної ренти:

1. відмінності в природній родючості ґрунтів і неоднакове місце розташування земельних ділянок;

2. відсутність вільного переливання капіталу з інших галузей економіки у сільське господарство;

3. монопольні ціни на рідкісні продукти;

4. монопольні ціни на економічно чисту продукцію.

22. 3 інтенсифікацією землеробства безпосередньо пов'язана рента:

1. диференціальна І;

2. диференціальна II;

3. абсолютна;

4. монопольна та екологічна.

23. Диференціальну ренту II в основному протягом строку орендного договору отримує:

1. держава;

2. землевласник;

3. фермер (підприємець);

4. відповіді немає.

24. Всі без винятку ділянки землі приносять землевласникам ренту:

1. диференціальну;

2. монопольну;

3. екологічну;

4. відповіді немає.

25. Орендна плата, частиною якої є рента, згідно умов договору:

1. вноситься орендарем (фермером) землевласнику (орендодавцю) за користування його земельною ділянкою;

2. не залежить від терміну оренди та умов платежу;

3. не включає амортизацію за використання капіталу, вкладеного раніше в землю, та відсоток на нього;

4. не враховує умови експлуатації землі, розмір банківського відсотка та обкладання податками.

26. Агропромислова інтеграція - це:

1. об'єднання різноманітних видів економічної діяльності;

2. об'єктивний процес встановлення прямих сталих зв'язків сільського господарства з іншими галузями на основі спільного виробничого циклу в єдиній системі відтворення;

3. спеціалізація сільськогосподарського виробництва в економічній системі суспільства;

4. різноманітна діяльність у сільському господарстві, включаючи зовнішньоекономічні зв'язки.