Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Testi_2.doc
Скачиваний:
34
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
856.06 Кб
Скачать

Змістовний модуль 8 Ринок, його сутність і функції. Моделі ринку. Конкуренція і монополія

  1. Ринок недосконалої конкуренції охоплює:

    1. олігополію, ринок монополістичної конкуренції, ринок досконалої конкуренції

    2. монополію, ринок монополістичної конкуренції, ринок досконалої конкуренції

    3. олігополію, монополію, ринок досконалої конкуренції

    4. монополію, ринок монополістичної конкуренції, олігополію

  2. Якщо ринкова ціна знаходиться нижче ціни рівноваги, то:

  1. з’являється надлишок товарів

  2. виникає дефіцит товарів

  3. формується ринок покупця

  4. ціна на товар починає поменшуватися

  1. Попит – це:

  1. сукупна потреба в товарах споживачів

  2. кількість товарів та послуг, яку люди бажають купити

  3. кількість товарів та послуг, яку люди можуть купити

  4. кількість товарів та послуг, яку люди бажають та можуть купити

  1. Величина попиту залежить від:

  1. технології

  2. моди

  3. цін на товари субститути

  4. ціни даного товару

  1. Міжгалузева конкуренція призводить до :

  1. усереднення норми прибутку і встановлення ціни виробництва.

  2. встановлення ринкової вартості товару.

  3. переливу капіталу і формуванню суспільно – необхідних витрат..

  4. усі попередні відповіді вірні.

  1. Якщо попит збільшується, що відбувається з ціною та кількістю товарів до обміну ?

Ціна Кількість

  1. збільшиться зменшиться

  2. збільшиться збільшиться

  3. зменшиться збільшиться

  4. зменшиться зменшиться

  1. Комп'ютер і принтер - це товари:

  1. компліменти.

  2. Гіффена

  3. Веблена.

  4. субститути.

  1. Що буде, якщо держава встановить ціну на товар вище

рівноважної ?

  1. виникне надлишок товару.

  2. виникне дефіцит і нормований розподіл товарів.

  3. всі люди матимуть можливість купити скільки завгодно товару.

  4. встановиться нова ринкова рівновага.

  1. В економіці попит - це:

  1. кількість товарів і послуг, котрі споживачі бажають придбати і

  2. кількість товарів та послуг, котрі споживачі можуть та бажають придбати по відповідним цінам.

  3. товари, котрі люди бажали б мати в майбутньому, незалежно від цін на них.

  4. кількість товарів та послуг, котрі споживачі можуть придбати по відповідним цінам.

  1. Крива попиту ілюструє залежність:

  1. ціни від попиту

  2. попиту від ціни.

  3. величини попиту від ціни.

  4. величини попиту від пропозиції.

  1. В результаті якої конкуренції безпосередньо утворюється середній прибуток?

  1. внутрішньогалузевої

  2. міжгалузевої

  3. цінової

  4. нецінової

  1. Крива попиту зміщується ліворуч, якщо:

  1. доходи сім'ї зростають.

  2. кількість покупців збільшується.

  3. ціна на товар-доповнювач зменшилась.

  4. ціна на товар- субститут зменшилась.

  1. Якщо крива попиту на землю зсунеться вправо, що відбудеться з ціною землі:

  1. збільшиться;

  2. зменшиться;

  3. не зміниться;

  4. для відповіді недостатньо інформації.

  1. Попит є еластичним за ціною, якщо:

  1. процент зміни ціни більше проценту зміни величини попиту

  2. процент зміни ціни менше проценту зміни величини попиту

  3. процент зміни ціни дорівнює проценту зміни величини попиту

  4. процент зміни ціни пропорційно залежить від проценту зміни величини попиту

  1. Зсув кривої пропозиції може бути, якщо:

  1. підвисяться ціни на ресурси, які використовуються для виробництва даного товару.

  2. будуть використовуватися нові технології, які підвищують продуктивність праці.

  3. зростуть податки на прибуток.

  4. усі відповіді вірні.

  1. Згідно із законом попиту при збільшенні ціни:

  1. попит падає.

  2. попит зростає.

  3. обсяг попиту падає.

  4. обсяг попиту зростає.

  1. Товари - субститути - це:

  1. товари, які доповнюють один одного і не використовуються самостійно.

  2. товари для “бідних”.

  3. товари, що замінюють один одне.

  4. престижні товари.

  1. Який закон регулює поведінку насамперед споживачів:

  1. закон пропозиції

  2. закон зростання продуктивності праці

  3. закон попиту

  4. усі перелічені закони

  1. Який закон безпосередньо та одночасно регулює поведінку і споживачів і виробників:

  1. закон попиту

  2. закон пропозиції

  3. закон вартості

  4. закон зростання продуктивності праці

  5. закон спадної граничної корисності

  1. .Які закони безпосередньо регулюють поведінку покупців:

  1. закон пропозиції

  2. закон зростання продуктивності праці

  3. закон вартості

  4. закон підвищення потреб, закон попиту і закон спадної граничної корисності

  1. Яка ознака характеризує тільки досконалу конкуренцію?

    1. фірма максимізує прибуток

    2. фірма одержує економічний прибуток в довгостроковому періоді

    3. фірма немає можливості впливати на ціну

    4. правильної відповіді немає

  2. Який ринок найбільш відповідає умовам досконалої конкуренції?

    1. зерна

    2. автомобілів

    3. взуття

    4. сталі

  3. Вільний вхід у ринок і вихід з нього характерні для:

    1. монополії

    2. досконалої конкуренції

    3. монополістичної конкуренції

    4. правильно b і с

  4. Попит і пропозиція можуть бути використані для пояснення координуючої ролі ціни

    1. на товарному ринку

    2. на ринку ресурсів

    3. на валютному ринку

    4. на будь-якому ринку

  5. Серед важливіших об'єктивних передумов виникнення ринку у першу чергу слід виділити:

      1. науково-технічний прогрес;

      2. суспільний поділ праці і відокремлення товаровиробників;

      3. еволюцію відносин власності;

      4. розвиток економічних відносин.

  6. До комплексного поняття ринку не має відношення:

  1. товарне виробництво і обмін за допомогою грошей;

  2. місце, або економічний простір, де відбуваються угоди купівлі-продажу товарів і надання послуг;

  3. форма зв'язків між продавцями-покупцями продукції;

  4. натуральне господарство.

  1. Ринок як економічна категорія виражає:

  1. сукупність зв'язків між фазами суспільного відтворення;

  2. виробничі відносини як форму розвитку продуктивних сил;

  3. певну сукупність економічних відносин з приводу виробництва життєвих благ з метою їх обміну (купівлі-продажу);

  4. систему відносин власності у суспільстві.

  1. Суб'єктами ринку фактично стають:

  1. усі товаровиробники, продавці і покупці, посередники і споживачі продукції, виробленої для реалізації шляхом обміну;

  2. фізичні і юридичні особи, які займаються створенням продукції для задоволення власних потреб;

  3. особи, зайняті в особистому підсобному господарстві селян;

  4. працівники державних установ і організацій.

  1. Об'єктами ринку служить:

  1. все, що продається і купується;

  2. приватна власність на засоби виробництва;

  3. суспільна форма організації товарного господарства;

  4. система товарно-грошових відносин.

  1. Сучасні ознаки ринкового господарства:

  1. багатоукладність економіки, відособленість товаровиробників, їх відносна самостійність і свобода дій;

  2. наявність вільних цін і конкуренції;

  3. пріоритетність підприємницької діяльності;

  4. правильні усі відповіді

Змістовний модуль 9. Домогосподарство в системі економічних відносин.

    1. Який пункт не стосується економічних функцій домогосподарств?

  1. домогосподарства виступають джерелом ресурсів для фірм

  2. домогосподарства являють собою попит на ринку ресурсів

  3. домогосподарства виступають користувачами суспільних благ і послуг

  4. домогосподарства є елементом соціокультурної системи

    1. Структура витрат домогосподарств на особисте споживання не охоплює:

      1. витрати на товари тривалого користування

      2. витрати на товари тимчасового використання

      3. витрати на облігації, акції та інші фінансові активи

      4. витрати на послуги

    2. Яке визначення домогосподарства є вірним:

  1. домогосподарство – це особа, або група осіб, поєднаних спільним веденням господарства

  2. домогосподарство – це сукупність осіб, що живуть разом

  3. домогосподарство – це сукупність осіб, пов’язаних родинністю та спільним бюджетом

  4. домогосподарство – це основна одиниця соціального і біологічного відтворення

    1. Постачальником якого ресурсу являються домогосподарства:

  1. праці

  2. капіталу

  3. грошей

  4. всі відповіді правильні

    1. До доходів населення не відноситься:

  1. оплата праці членів сім’ї

  2. надходження від особистого підсобного господарства

  3. пенсії, стипендії, субсидії

  4. кредит

    1. Основу для нерівномірного розподілу доходів створюють:

  1. володіння нерухомістю

  2. володіння засобами виробництва

  3. становище на ринку

  4. дискримінація

  5. всі відповіді вірні

    1. Споживчі витрати домогосподарств не включають:

  1. витрати на товари довгострокового користування

  2. витрати на товари короткострокового користування

  3. витрати на послуги

  4. витрати на заощадження

    1. Яким чином домогосподарство як покупець може забезпечити максимізацію граничної корисності?

  1. якщо гранична корисність останньої гривні, витраченої на певний товар, є такою самою, як і гранична корисність останньої гривні, витраченої на будь-який інший товар

  2. якщо гранична корисність першої гривні, витраченої на певний товар, є такою самою, як і гранична корисність останньої гривні, витраченої на цей товар

  3. якщо гранична корисність різних товарів на гривню доходу є різною

    1. Які чинники спонукають домогосподарства здійснювати заощадження?

  1. захист доходів

  2. прагнення забезпечити себе на «чорний день»

  3. спекуляція на біржі

  4. всі відповіді правильні

    1. Кінцевим пунктом будь-якого виробництва у системі суспільного відтворення є:

  1. створення продукту;

  2. розподіл благ;

  3. обмін товарів;

  4. споживання.

    1. Для відтворення населення, підтримання життєдіяльності людей та їх розвитку безпосередньо використовується:

  1. суспільне виробництво;

  2. фонд особистого споживання;

  3. доходи підприємств;

  4. національне багатство.

    1. Економічною основою фонду життєвих засобів населення служить:

  1. сукупний суспільний продукт;

  2. кінцевий продукт суспільства;

  3. чистий продукт, або національний доход;

  4. внутрішній валовий продукт.

    1. У класичному розумінні (за А. Смітом) три першооснови будь-якого доходу, як і будь-якої мінової цінності, це:

  1. заробітна плата, прибуток і рента;

  2. підприємницький доход, гонорари і дивіденди;

  3. натуральні і грошові доходи та трансферти;

  4. спадщина, заощадження і пенсії.

    1. Під функціональним (або первинним) в економічній теорії розуміють розподіл доходів за:

  1. факторами виробництва;

  2. здатністю людей до праці;

  3. результатами господарювання;

  4. діяльністю домогосподарств.

    1. Головним знаряддям перерозподілу чистого продукту виступає:

  1. кількість і якість праці;

  2. державний бюджет;

  3. кінцеві доходи населення;

  4. бюджет сім'ї.

    1. Економічними доходами вважаються такі, які отримуються на основі права власності на:

  1. результати господарської діяльності домогосподарств;

  2. ринкові переваги і можливості усіх господарюючих суб'єктів;

  3. робочу силу, засоби виробництва, землю, грошовий капітал та інтелект;

  4. природні ресурси суспільного виробництва.

    1. До первинних форм розподілу доходів населення відносяться:

  1. пенсії, стипендії, пільги і субсидії;

  2. допомоги по безробіттю, страхові платежі;

  3. дарування, спадщина, знахідки, оплачування відпустки;

  4. прибуток, рента, відсоток і зарплата.

    1. Головною формою доходів населення вважається:

  1. заробітна плата;

  2. доходи від власності;

  3. трансферти;

  4. відповіді немає.

    1. Значна нерівномірність у розподілі доходів між окремими сім'ями спричиняє:

  1. соціальну напруженість у суспільстві;

  2. зубожіння більшості населення країни;

  3. безконтрольний розподіл доходів, посилення їх нетрудових джерел, послаблення мотивації праці;

  4. усі відповіді правильні.

    1. В аспекті соціального захисту населення, зокрема тих його категорій, які об'єктивно не можуть заробити в умовах ринку для забезпечення нормального життя, держава реалізує:

  1. економічну політику на підтримку підприємництва;

  2. програми зайнятості працездатного населення;

  3. соціальні програми за рахунок держбюджету та ін. джерел;

  4. структурну та антикризову політику в економіці.

    1. Сімейний бюджет представляє собою:

  1. доходи усіх членів сім'ї;

  2. сукупність доходів і витрат сім'ї;

  3. витрати усіх членів сім'ї;

  4. правильної відповіді немає.

    1. Залежно від праці розподіляється така частина соціальних фондів(суспільних фондів споживання):

  1. оплата відпусток, лікарняних листків;

  2. допомога при народженні дитини, багатодітним сім'ям;

  3. пенсії по інвалідності з дитинства;

  4. правильної відповіді немає.

    1. Безвідносно до праці на спільне споживання здійснюються наступні соціальні виплати:

  1. дотації держави на утримання дітей у дошкільних закладах, повне державне забезпечення сиріт, їх санітарно-курортне лікування;

  2. виплати по соціальному страхуванню;

  3. субсидії малозабезпеченим сім'ям;

  4. відповіді немає.

    1. Розрізняють такі види доходів сім'ї:

  1. поточні і довгострокові;

  2. грошові, натуральні і сукупні;

  3. власні, позичені і нетрудові;

  4. відповіді немає.

    1. Доходи від особистих підсобних господарств селян відносяться за своєю природою до:

  1. грошових;

  2. товарних;

  3. натуральних;

  4. суспільних.

    1. Як соціальна гарантія забезпечення нормальних умов відтворення робочої сили держава встановлює.

  1. верхню обмежувальну величину зарплати;

  2. не регулює доходи населення в умовах ринку;

  3. мінімум заробітної плати;

  4. межі отримання нетрудових доходів.

    1. Бюджет прожиткового мінімуму відображає:

  1. обсяг і структуру споживання окремих товарів;

  2. розвиток охорони здоров'я, культури, відпочинку і т.д.;

  3. ступінь розвиненості суспільних фондів споживання;

  4. гранично допустиму нижню межу споживання.

    1. Доходи населення у підсумку виконують такі основні функції:

  1. регулюючу, контролюючу і розподільчу;

  2. добробуту, мотиваційну і соціальну;

  3. інформаційну, творчу та інноваційну;

  4. господарську, технологічну та організаційну.

    1. Сучасна економічна теорія за основу виміру суспільного добробуту приймає оптимум В. Парето, який вважав, що:

  1. приріст суспільного добробуту, викликаний перерозподілом доходів, має рацію, коли ті, хто зазнав збитків, добровільно схвалять ці зміни;

  2. найкращим і справедливим варіантом рівня життя суспільства є високий добробут усіх людей;

  3. добробут країни досягає максимуму тоді, коли будь-які зміни у розподілі доходів не погіршують добробуту жодного із членів суспільства;

  4. втручання держави у перерозподіл доходів недоцільне, бо знижує стимули до підприємницької діяльності одних і породжує споживацькі настрої в інших людей.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]