6.5. Терміни і професіоналізми.

Говорячи про професію та її мову, ми розглядаємо окремий шар активної лексики – слова-професіоналізми.

Професіоналізми – це слова, що вживаються на позначення спеціальних понять у сфері тієї чи іншої професії.

У різних галузях науки, виробництва, політики, культури професіоналізми виступають як синоніми вже існуючих термінів. Але на відміну від термінів вони можуть мати експресивне забарвлення і досить детально характеризувати рід занять, дії чи предмети, безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідної професії. Наприклад: слова і звороти з фінансової галузі (бухгалтерський облік, податок, накладна, розрахунковий рахунок, платник тощо); зі сфери комп'ютерної технології (курсор, дискета, вікно редактора, вінчестер, командний рядок, файл тощо) та ін.

Виникають професіоналізми і як розмовний неофіційний замінник уже існуючих у певній галузі термінів. Це загальнозрозумілі слова, але вони не є літературними (пересадка замість трансплантація; вухогорлоніс замість отоларинголог).

Професійний жаргон – це слова-замінники термінів, але слова або зіпсовані, покалічені, або знижені, а то й просто непристойні. Такі професіоналізми засмічують мову ділових паперів, утруднюють спілкування й знижують загальний рівень мовної культури.

У межах одного колективу, підприємства, відомства може народжуватися безліч нових професіоналізмів. Нові професіоналізми творяться переважно шляхом словоскладання, основоскладання, суфіксації, префіксації.

Серед найбільш продуктивних префіксів виділяють:

0. до – доукомплектувати, дообладнати, доплатити, дообстежити;

1. недо – недовиторг, недостача;

2. за – задебетувати, заприбуткувати, заавансувати, закупівля, залишковий, заощадження, зарахування, запроцентувати;

3. над-, серед – надбудова, середвідомчий, надкошторисний.

Серед суфіксів найбільш продуктивні:

0. -ість- – збитковість, плинність;

1. -ація- – декларація, конфіскація;

2. -ат- – директорат, ректорат;

3. -аж- – тоннаж, типаж.

Такі професіоналізми вживаються здебільшого в усному мовленні. У писемному спілкуванні, зокрема діловому, вживання їх небажане.

Чим відрізняються професіоналізми від термінів? Які їх ознаки? Це переважно слова загальнонародної мови, вжиті у специфічному значенні або в незвичайній для них формі. Наприклад: у літературній мові абстрактні іменники типу обсяг, ряд, момент, застосування у формі множини не вживаються. Порівняйте професіоналізми: обсяги виробництва, типові застосування, ряд диференціювань, зафіксовані моменти тощо.

Професіоналізми, на відміну від термінів, зберігають емоційність (часто іронічну або образливу, негативну): зводити рахунки, дебет кредит обганяє, липовий баланс, заморозити рахунки, збити в купу рахунок (бухгалтерський професійний жаргон)

Терміни – це штучно утворені слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення спеціальним поняттям з якої-небудь галузі знання (науки, культури, техніки, політики, економіки).

Слово термін прийшло до нас ще з античних часів. У латинській мові воно означало “межу, рубіж”. Термін (лат. terminus) – римське божество меж і кордонів. Спочатку терміном називали камінь, що розмежував території різних племен. За переказами, культ цього божества встановив Нума Помпілій, який спорудив на його честь у Римі храм. У період зародження приватної власності культ межі був одним із основних у сільському господарстві.

У середньовіччі це слово розширило свою семантику і стало вживатися у значенні “визначення”, “позначення”. У старофранцузькій мові знаходило навіть номінацію terme – “слово”. В Україні ця назва поширюється у XVIII ст. і, на думку вчених, вказує на “зображення певної речі або поняття” у нашому розумінні.

Наукова термінологія — вище породження людської думки, притім національної за своїми витоками, міжнародної за своїм поширенням серед різних народів світу. Саме в термінології закодована історія й культура народу. Основу кожної термінологічної системи (звичайно, природно сформованої) становлять власне національні слова, що увійшли в науковий обіг.