Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навч пос_б для с.р.doc
Скачиваний:
34
Добавлен:
13.09.2019
Размер:
1.54 Mб
Скачать

Запитання для самоконтролю

1. На які дві великі групи поділяється лексика сучасної української літературної мови з погляду стилістичної диференціації? Наведіть приклади.

2. Яким чином відбувається взаємодія і взаємовплив між лексичними групами різних функціональних стилів? Наведіть приклади.

3. У яких формах існує українська загальнонародна мова?

4. З’ясуйте суть поняття „літературна лексика”. Наведіть приклади.

5. З’ясуйте суть поняття „розмовна лексика”. Наведіть приклади.

6. З’ясуйте суть поняття „просторічна лексика”. Наведіть приклади.

7. З’ясуйте суть поняття „діалектна лексика”. Наведіть приклади.

8. Що таке жаргонізми? Які групи жаргонізмів виділяють? Наведіть приклади до кожної групи.

9. З’ясуйте суть поняття „молодіжне комунікативне середовище”.

10. Схарактеризуйте поняття „образ автора” як одну з найсуттєвіших категорій у структурі художнього твору.

11.З якою метою використовують синоніми в художніх творах? Наведіть приклади.

12. Які функції виконують антоніми в художньому мовленні? Наведіть приклади.

13. Яка роль омонімів і паронімів у художньому стилі? Наведіть приклади.

14. Для чого вживається застаріла лексика та неологізми в текстах художньої літератури? Наведіть приклади.

15. Які засоби образності і з якою метою використовуються засоби образності в художньому мовленні? Наведіть приклади.

Тема 6. Лексичні та фразеологічні засоби мови в різностильових текстах

6.1. Суть понять «лексика», «лексикологія». Загальна характеристика лексики сучасної української літературної мови.

6.2. Корінна і запозичена лексика.

6.3. Правопис слів іншомовного походження.

6.4. Активна і пасивна лексика.

6.5. Терміни і професіоналізми.

6.6. Особливості використання синонімів, антонімів, паронімів і омонімів у різностильових текстах.

6.7. Фразеологічне багатство української мови.

6.1. Суть понять «лексика», «лексикологія». Загальна характеристика лексики сучасної української літературної мови.

Мова нації – універсальна система, в якій живе національна душа кожного народу, його світ, його духовність.

Сукупність слів певної мови становить її словниковий склад, або лексичну систему. Лексична система української мови у сучасному вигляді з'явилася не одразу. Формувалася вона у ході тривалого історичного розвитку. Чимало одиниць лексичної системи активно використовується мовцями, а частина слів уживається рідко.

Лексика –словниковий склад мови, який описують у лексикографічних працях.

Лексикологія (грец. lexikos – словниковий, logos – слово) – це розділ мовознавчої науки, що вивчає значення слів, їх походження та вживання, а також словниковий склад мови.

Українська мова належить до східнослов’янської підгрупи слов’янських мов, що входять до індоєвропейської мовної родини. Словниковий склад сучасної української літературної неоднорідний за походженням: він включає корінну (питому) лексику та запозичену з інших мов.

Використання сучасної української літературної мови в різноманітних сферах суспільного життя зумовлює функціонально-стильове розрізнення її лексичного складу і виділення двох груп лексики – загальновживаної і обмеженої в уживанні.

До загальновживаної лексики належать слова, що використовуються усіма мовцями, незалежно від віку, професії, освіти тощо. Насамперед це назви життєво необхідних для кожної людини понять, які пов’язані з побутом, суспільним життям, виробничою діяльністю. Загальновживана лексика стилістично нейтральна. Наприклад: книга, студент, паркет, газета, розуміти, високий, школа.

Лексика обмеженого вживання співвіднесена зі сферами суспільного життя та функціональними стилями мови. Її поділяють, з одного боку, на розмовну, просторічну, діалектну і жаргонну, а з іншого – книжну. Книжна лексика вносить у спілкування відтінок офіційності, урочистості, науковості. Порівняймо книжні слова усвідомлювати, вирушати зі стилістично нейтральними розуміти, йти чи розмовними кумекати, вшиватися. Книжну лексику активно використовують у функціональних стилях, пов’язаних з виробничо-професійною, науковою, суспільно-політичною, офіційно-діловою сферами. Переважно вони мають писемну форму вияву (науковий, офіційно-діловий, публіцистичний стилі). Книжна лексика властива і деяким стильовим різновидам усного літературного мовлення: лекціям, доповідям, повідомленням, виступам на зборах, ділових нарадах, конференціях тощо. До книжної лексики належать також особливі поетичні слова (розмай, приваба, надхмар’я), що використовуються в художньому стилі.