5. Структуризація і види ринків за ознаками

   Ознаки структуризації ринків	Вид ринку
   Суб’єктний склад	споживачів виробників проміжних продавців державних установ міжнародних виробників, продавців і посередників
   Продуктово-ресурсне наповнення	продовольчих і непродовольчих товарів знарядь і предметів праці та інших товарів виробничого призначення житла, землі, природних багатств і корисних копалин побутових, транспортних, комунальних та інших послуг валюти, грошей і цінних паперів
   Елементно-технологічні зв’язки	засобів виробництва предметів споживання інновацій та інформації інвестиційних ресурсів робочої сили валютний грошово-кредитний
   Територіально-просторова організація	місцевий (локальний) регіональний національний транснаціональний світовий

6. Види ринків з урахуванням поведінки їх суб’єктів

1. Ринок споживачів, тобто ринок окремих осіб і домашніх господарств, які купляють товари або одержують послуги для особистого споживання;

2. Ринок виробників — сукупність осіб і підприємств, які дістають товари для їх використання у виробництві інших товарів чи надання послуг;

3. Ринок проміжних продавців (посередників) — сукупність осіб та організацій, які стають власниками товарів з метою їх перепродажу або здавання в оренду іншим споживачам та одержання прибутку;

4. Ринок державних і громадських установ, які купляють товари і одержують послуги з метою їх подальшого використання у вигляді комунальних послуг або для передачі тим, хто цих послуг потребує;

5. Міжнародний ринок — ринок іноземних покупців, споживачів, виробників, проміжних продавців.

7. Інфраструктура ринку

• Інфраструктура ринку — сукупність організацій (установ), що мають різні напрямки діяльності, забезпечують ефективну взаємодію товаровиробників та інших ринкових агентів, які здійснюють просування товарів із сфери виробництва у сферу споживання.

• Основні елементи ринкової інфраструктури:

• комерційні інформаційні центри;

• товарні, фондові і валютні біржі;

• комерційно-кредитні та інші об’єкти;

• транспортна і складська мережі;

• комунікаційні системи.

8) Принципи поведінки суб’єктів господарювання на ринку

• Базові принципи:

• Принцип соціального партнерства визначає будь-яку розвинуту ринкову економіку як соціально орієнтовану. Він обумовлений тим, що підприємство як соціально-економічна цілісність функціонує в певному зовнішньому середовищі. Тому поряд з економічною функцією по виробництву продукції (наданню послуг) та одержанню в результаті максимально можливого прибутку підприємство зобов’язане приділяти належну увагу соціальному розвитку не лише свого трудового колективу, а й місцевого населення. Соціально відповідальна поведінка усіх суб’єктів господарювання забезпечує необхідний суспільний консенсус, надійне партнерство підприємців та інших соціальних прошарків населення, громадських організацій.

• Принцип свободи підприємництва забезпечується правами підприємства у сфері здійснення його діяльності: 1) можливістю самостійної економічної діяльності трудових колективів; 2) самостійністю в організації виробництва та його ресурсному забезпеченню; 3) незалежністю в прийнятті будь-яких господарсько-управлінських рішень; 4) реальним правом розпоряджатися власним майном та одержаним доходом.

• Локальні принципи:

• спільність комерційних інтересів і постійного пошуку способів максимального задоволення потреб споживачів;

• взаємовигідність ділових відносин, що передбачає достатність прибутку для партнерів за господарськими договорами;

• рівноправністю у взаємовідносинах, яка означає однакову відповідальність за порушення умов договору, альтернативу вибору контрагентів;

• прагнення до постійного інвестування у виробництво і створення нових робочих місць;

• підпорядкування короткочасних цілей інтересам міцного економічного стану підприємства на тривалу перспективу.