- •1. Роль колекціонерів у формуванні музеїв України.
- •2. Види нерухомих об'єктів культурної спадщини.
- •3. Великий Лувр. Історія створення музею.
- •4. Пам'яткознавство як наукова дисципліна.
- •5. Британський музей в Лондоні: історія комплектування і структура колекцій.
- •6. Класифікація музейних експозицій.
- •7. Конвенція юнеско „Про охорону підводної культурної спадщини" (2001р.).
- •8. Національна галерея у Лондоні.
- •9. Дрезденська картинна галерея. Історія створення та структура музею.
- •10. Загальна характеристика положень Конвенції Ради Європи „Про охорону архітектурної спадщини" (1975 р.).
- •11. Музеєфікація пам’яток архітектури.
- •12. Місце музеєзнавства в системі наук.
- •13. Поняття „реставрація", „консервація".
- •14. 0Сновні етапи наукового проектування музейної експозиції.
- •15. Загальна характеристика положень Венеціанської Хартії (1964 р.).
- •16. Археологічні джерела трипільської культури.
- •17. Еволюція поняття „музей".
- •18. Роль наукових товариств у створенні музеїв України /XIX ст./.
- •19. Науково-фондова робота як напрям музейної діяльності.
- •20. Епоха бронзи і заліза на території України. Пам'ятки матеріальної культури.
- •21. Петровська Кунсткамера - перший публічний музей Росії.
- •22. Види наукових музеєзнавчих досліджень.
- •23. Міфологія та язичницькі вірування східних слов'ян.
- •24. 0Сновні тенденції розвитку музейної справи в Україні.
- •25. Джерела та процес комплектування музейних фондів.
- •26. Визначення поняття "музейний предмет".
- •27. „Застосування сили чи примусу" як критерій здійснення реституції історико-культурних цінностей.
- •28. Соціальні функції музеїв.
- •29. Втрати історико-культурних цінностей в Україні у 1920-30-х роках.
- •30. Основні напрями музейної діяльності.
- •31. Знищення пам’яток архітектури в Україні у роки Другої світової війни.
- •32. Козацтво як одна з культуротворчих сил нації.
- •33. Класифікація екскурсій.
- •34. Визначення поняття „компенсація".
- •35. Українська культура в умовах козацької державності на Лівобережжі України.
- •З6. Домузейні форми нагромадження культурних цінностей.
- •37. 3Акон України. Про ввезення, вивезення та переміщення культурних цінностей (1999 р.).
- •38. В.Тарновський - видатний український колекціонер.
- •39. Вимоги до транспортування творів живопису.
- •40. Музеєзнавча діяльність м-Бартрама.
- •41. Умови збереження музейних предметів у фондосховищах.
- •42. Соціальна структура скіфів.
- •43. Місце музеїв в системі охорони та збереженні національної культурної спадщини.
- •44. Пам’ятки України у Списку Всесвітньої культурної і природної спадщини юнеско.
- •45. Форми культурно-освітньої роботи музеїв.
- •46. Ювелірне мистецтво Київської Русі.
- •47. Поняття "дитячий музей".
- •48. 0Блікова документація на пам’ятки історії та культури.
- •49. Поняття „музейна аудиторія".
- •50. Типи музейних джерел.
- •51. Причини руйнації та старіння пам'яток.
- •52. Структура станкового й монументального живописного твору.
- •53. Міграційні процеси за доби бронзи на Україні.
- •54. Поняття „об'єкт культурної спадщини". „пам'ятка історії та культури".
- •55. Художня експозиція як феномен культури.
- •56. Елліно-скіфське мистецтво іv ст. До н.Е.
- •57. Проблема „неолітичної революції".
- •58. Етапи розвитку давнього світогляду (за археологічними матеріалами).
- •59. Спеціальні історичні дисципліни в системі історичної науки.
- •60. Сучасні тенденції архітектурно-художніх рішень побудови музейних експозицій.
51. Причини руйнації та старіння пам'яток.
Більшість пам'яток історії та культури тісно взаємопов'язані з геологічної середовищем, або ж є її складовою і невід'ємною частиною. До них відносяться:
– будівлі і споруди – пам'ятники історії, пов'язані з найважливішими подіями у життя людського співтовариства;
– городища, кургани, залишки древніх поселень i фортець, дороги, поховання, наскельні зображення кам'яні статуї, і навіть культурний шар, є пам'ятниками археології;
– архітектурні ансамблі, залишки древніх поселень, споруди промислової, військової, культової архітектури, садово-паркові ансамблі і природні ландшафти – пам'ятники містобудування й архітектури.
Прояви руйнівних процесів в спорудах дуже типові. З поверхонь стін, статей і склепінь будинків розділяються і обсипаються покриття (плитка, штукатурка, фарба та інших.). У кутках, в нижніх ділянках внутрішніх та зовнішніх стін приміщень з'являється вогкість і нальоти солей, виростають мікроорганізми (лишайник, мох, водорості та інших.). Будівлі нахиляються, в конструктивних елементах з'являються тріщини. Гладкі поверхні конструкцій стають хвилястими, ступеневими, клинять дверцят і віконні рами. Руйнуються металеві і дерев'яні зв'язку і стяжки, цегельні і "кам'яні стіни і перекриття.
Основними причинами деструкції історичних споруд є:
а) глобальні і локальні зміни природних умов функціонування споруд, пов'язані з тривалим терміном існування (підвищення загальної агресивності довкілля, посилене вплив фізичних і хімічних чинників, які ведуть вивітрюванню, зростання негативного впливу інших умов і причин руйнації)
б) штучне, цілеспрямоване зміна режиму експлуатації споруди;
в) помилки чи невизначеності під час розрахунків і уявленнях, які були для будівництва або реконструкцію споруди, недостатньо повне обгрунтування проектних (архітектурних) рішень, неврахування неоднорідності підстави, можливості розвитку геологічних процесів;
г) недостатня і різна міцність використаних при спорудженні споруди будівельних матеріалів і компонентів геологічне середовище вулканічний.
52. Структура станкового й монументального живописного твору.
Станковий живопис
Станковий живопис - род живопису, твори якого мають самостійне значення і сприймаються незалежно від оточення. Буквально - живопис, створений на станку (мольберті).
Твір станкового живопису - картина - створюється на нестаціонарної (на відміну від монументальної), і не утилітарної (на відміну від декоративної) основі (полотні, картоні, дошці, папері, шовку), і передбачає самостійне і не обумовлене оточенням сприйняття.
Основні матеріали станкового живопису - масляні, темперні і акварельні фарби, гуаш, пастель, акрил. На Далекому Сході отримало переважне поширення живопису тушшю, (в основному - монохромного), найчастіше інтегруюча каліграфію.
Монотипія - прийом нанесення барвистого шару на папір відбиттям з дошки (металевої, пластикової, скляної).
Монументальний живопис - живопис на архітектурних спорудах та інших стаціонарних основах.
Основні техніки:
• Мозаїка - декоративно-ужиткове та монументальне мистецтво, в творах якого зображення формується за допомогою компоновки, набору та закріплення на поверхні різнобарвних каменів, смальти, керамічних плиток та інших матеріалів.
• Вітраж - твір декоративного мистецтва образотворчого або орнаментального характеру з кольорового скла, розрахований на наскрізне освітлення і призначене для заповнення отвору, найчастіше віконного.
• Фреска - живопис по сирій штукатурці, одна з технік стінних розписів, протилежність а Секко (розпису по сухому).