- •1. Роль колекціонерів у формуванні музеїв України.
- •2. Види нерухомих об'єктів культурної спадщини.
- •3. Великий Лувр. Історія створення музею.
- •4. Пам'яткознавство як наукова дисципліна.
- •5. Британський музей в Лондоні: історія комплектування і структура колекцій.
- •6. Класифікація музейних експозицій.
- •7. Конвенція юнеско „Про охорону підводної культурної спадщини" (2001р.).
- •8. Національна галерея у Лондоні.
- •9. Дрезденська картинна галерея. Історія створення та структура музею.
- •10. Загальна характеристика положень Конвенції Ради Європи „Про охорону архітектурної спадщини" (1975 р.).
- •11. Музеєфікація пам’яток архітектури.
- •12. Місце музеєзнавства в системі наук.
- •13. Поняття „реставрація", „консервація".
- •14. 0Сновні етапи наукового проектування музейної експозиції.
- •15. Загальна характеристика положень Венеціанської Хартії (1964 р.).
- •16. Археологічні джерела трипільської культури.
- •17. Еволюція поняття „музей".
- •18. Роль наукових товариств у створенні музеїв України /XIX ст./.
- •19. Науково-фондова робота як напрям музейної діяльності.
- •20. Епоха бронзи і заліза на території України. Пам'ятки матеріальної культури.
- •21. Петровська Кунсткамера - перший публічний музей Росії.
- •22. Види наукових музеєзнавчих досліджень.
- •23. Міфологія та язичницькі вірування східних слов'ян.
- •24. 0Сновні тенденції розвитку музейної справи в Україні.
- •25. Джерела та процес комплектування музейних фондів.
- •26. Визначення поняття "музейний предмет".
- •27. „Застосування сили чи примусу" як критерій здійснення реституції історико-культурних цінностей.
- •28. Соціальні функції музеїв.
- •29. Втрати історико-культурних цінностей в Україні у 1920-30-х роках.
- •30. Основні напрями музейної діяльності.
- •31. Знищення пам’яток архітектури в Україні у роки Другої світової війни.
- •32. Козацтво як одна з культуротворчих сил нації.
- •33. Класифікація екскурсій.
- •34. Визначення поняття „компенсація".
- •35. Українська культура в умовах козацької державності на Лівобережжі України.
- •З6. Домузейні форми нагромадження культурних цінностей.
- •37. 3Акон України. Про ввезення, вивезення та переміщення культурних цінностей (1999 р.).
- •38. В.Тарновський - видатний український колекціонер.
- •39. Вимоги до транспортування творів живопису.
- •40. Музеєзнавча діяльність м-Бартрама.
- •41. Умови збереження музейних предметів у фондосховищах.
- •42. Соціальна структура скіфів.
- •43. Місце музеїв в системі охорони та збереженні національної культурної спадщини.
- •44. Пам’ятки України у Списку Всесвітньої культурної і природної спадщини юнеско.
- •45. Форми культурно-освітньої роботи музеїв.
- •46. Ювелірне мистецтво Київської Русі.
- •47. Поняття "дитячий музей".
- •48. 0Блікова документація на пам’ятки історії та культури.
- •49. Поняття „музейна аудиторія".
- •50. Типи музейних джерел.
- •51. Причини руйнації та старіння пам'яток.
- •52. Структура станкового й монументального живописного твору.
- •53. Міграційні процеси за доби бронзи на Україні.
- •54. Поняття „об'єкт культурної спадщини". „пам'ятка історії та культури".
- •55. Художня експозиція як феномен культури.
- •56. Елліно-скіфське мистецтво іv ст. До н.Е.
- •57. Проблема „неолітичної революції".
- •58. Етапи розвитку давнього світогляду (за археологічними матеріалами).
- •59. Спеціальні історичні дисципліни в системі історичної науки.
- •60. Сучасні тенденції архітектурно-художніх рішень побудови музейних експозицій.
3. Великий Лувр. Історія створення музею.
1964р. – абат Ж.Б. Буазо пожертвував монастирю св.. Вінсента в Безансоні своє зібрання книг, картин, монет та медалей за умовою, що воно буде доступне всім, хто за бажанням буде використовувати його в процесі навчання. Так з’явився перший французький музей, створений на благо суспільства. Публічний музей національного масштабу – музей Лувра – було створено лише через сто років. Перша письмова згадка про Лувр віднайдена в письмовому джерелі за 1204 рік, де сповіщається про Вежу-донжон. Вежу побудували ще за короля Філіпа-Августа у 1190 році.У 1317 році сюди перевезли королівську скарбницю. З 1725 року сюди перевели щорічні виставки художників. Від назви Квадратний салон палацу Лувр походить і назва виставок Паризький салон, що отримали світову славу. Але палац Лувр почав занепадати. У 1750 році його навіть запропонували зруйнувати. Пожвавленя прийшло несподівано в роки французьої революції 1789-1793 рр. Прийнято рішення створити в ньому національний музей мистецтв. В пусті зали занепавшого палацу почали звозити твори мистецтва з покинутих і реквізованих садиб і палаців аристократів -вимушених емігрантів, що рятували своє життя. Визначну збірку малюнків старих і счасних майстрів зібрав художник Жан-Оноре Фрагонар . Значні мистецькі надходження почались з початком воєн Наполеона, коли він та його оточення почали систематично вивозити витвори мистецтва з пограбованих країн ( Египет, Італія, Іспанія, Росія тощо). Більша їх частина осіла в Луврі і стала надбанням Франції. У вересні 1792 р. Конвент, вищий законодавчий орган влади, прийняв постанов про створення в Луврі музею Франції, відкриття якого було приурочено до річниці оголошення республіки – 10 серпня 1793р.
4. Пам'яткознавство як наукова дисципліна.
Основні напрями пам’яткознавства
- вивчення – дослідження пам’ятки, об’єкта історико-культурної спадщини (історичне, культурне, художнє значення)
- облік – після дослідження пам’ятки, на її складають облікову документацію (паспорт, облікова картка, коротка історична довідка, акт технічного стану, вносять до списку об’єктів культурної спадщини)
- охорона – існують категорії охорони:
А) пам’ятки національного значення, які вносяться до державного реєстру національного культурного надбання;
Б) пам’ятки місцевого значення (за радянського часу – пам’ятки Всесоюзного значення);
В)пам’ятки світового значення.
5. Британський музей в Лондоні: історія комплектування і структура колекцій.
Британський музей-головний історичний музей Великобританії. Заснований у 1753 р., відкритий в 1759 (будівля побудована в 1823-1847, архітектор Р. Смерк; читальний зал - в 1854-1857, архітектор С. Смерк). Спочатку був відкритий як збірка старовини з Давнього Єгипту, Стародавньої Греції, Ассірії і інших країн(зберугаються Розеттський камінь і портлендського ваза).
На даний момент в музеї також є безліч малюнків, гравюр, медалей, монет та книг відносяться до античності, середньовіччя і епохи Відродження.
Має у своєму складі велику бібліотеку з читальним залом. У бібліотеці Британського музею знаходиться понад 7 млн. друкарських книг, близько 105 тис. рукописів, близько 100 тис. хартій та грамот, понад 3 тис. папірусів.
Британський музей у Блумсбері (Лондон) був створений у 1753 на основі трьох колекцій - колекції відомого британського лікаря і натураліста Хенсен Слоуна, колекції графа Роберта Харлі, а також бібліотеки антиквара Роберта Коттона, яка стала основою Британської Бібліотеки. Вперше був відкритий у Монтегю-хаусі, в Блумсбері в 1759. У 1772 році були куплені грецькі та римські вази, що належали серові Вільяму Гамільтону, в 1810 році - колекція мінералів Гревіля. У 1814-1815 роки парламент купив у лорда Ельджіна шедеври з афінського Парфенона. Музей містить 10 розділів (доісторичний, єгипетський, грецький, римсько-британський, середньовічний, Ренесансу, східний, нумізматичний та ін) і Британської бібліотеки.
Розділ Нумізматика включає монети і медалі різних країн та епох, в тому числі давньогрецькі, давньоримські і перські, а також колекцію короля Георга IV.
Музеї: зоологічний, ботанічний, геологічний і мінералогічний переведені в 1845 в особливу приміщення в Південному Кенсінгтоні.
Великі етнографічні колекції Британського музею містять пам'ятники культури народів Африки, Америки, Океанії та ін.