V. Добро українського народу – найвищий наказ.

Головною вихідною площиною всієї нашої праці і боротьби є добро українського народу. Ми почуваємо себе його синами і провідниками. Ми почуваємо на собі обов’язок усвідомити свій народ у потребі держави, зорганізувати його до боротьби за неї та повести його до її здобуття і побудови. Ми свідомі того, що нікого не болить серце за те, що наші батьки, матері, брати, сестри, наші діти голодні, обдерті, биті й грабовані всіми окупантами, морені голодом і розстрілювані. Єдино в нашому серці відчувається біль по кожному ударі в наш народ. Тому, що ми керуємось такими засадами, тому, що ми ставимо інтереси цілого суспільства понад інтереси одиниць, понад інтереси однієї кляси, а також понад інтереси одного живучого покоління, то й маємо право мобілізувати всіх українців і українок до боротьби, тому маємо право кидати хочби в найбільш кривавий бій ціле покоління. Бо все це для народу, для його визволення, для його існування і розвитку.

У всякій ситуації, хоч би в найбільш важкій несприяючій для нас, хоч би в обличчі смерти ми, українські революціонери, ніколи не зрадимо свого народу, ніколи не проміняємо його інтересів на “теплі” посади з рук того чи іншого окупанта. Ми все і всюди будемо боротися і за здобуття УССД, і за побудову в ній такого внутрішнього устрою, щоб всі українці мали рівне право та можливості всебічно ровиватися і жити по-людському. Зокрема ми всі мали і маємо в серці і на думці інтереси працюючих мас, бо вони найбільше покривджені, найбільше терплять і їм найбільше треба допомогти, щоб зробити їх вільними, освіченими, заможними і щасливими людьми. Бо ж, власне, ці мільйони так рідних і дорогих нам нуждарів, бідних, обдертих і голодних колгоспників і робітників – це в основному сьогоднішній образ України, це, власне, вона в їхній постаті розіп’ята окупантами. За цю Україну ми йдемо в бої, на тортури, на смерть, за Неї ми стріляємось і розриваємось гранатами.

Власне, вірністю інтересам українського народу ми є найсильніші. Народ це знає. Тому нам з таким досвідом віддають батьки і матері своїх дітей, тому так нам допомагають, тому ми так часто чуємо з уст селян і робітників: “Поки ви ОУН, будете при кермі української держави, то ми певні, що ви нам кривди не зробите, не залишите нас у такому становищі, як ми жили дотепер”. Поки ми такими будемо, то народ все буде з нами, ми все будемо мати опору і підтримку в ньому.

VI. Ідея народної влади в Україні.

1. Як показав досвід історії багатьох народів, що таки найкращою формою національно-державної влади є влада народна, тобто влада не накинута народові одиницею чи партією, а покликана ним, контрольована ним, і відповідальна перед ним. Виборна влада забезпечує державне керівництво перед виродженням у кліку, що з правила буває при диктатурах. Коли б навіть трапився поганий уряд в українській державі, то народ при допомозі національного активу буде мати змогу його змінити чи перед чи по упливі виборчої каденції.

Багато хиб демократичного устрою (ідеального устрою взагалі немає) вдається усунути дорогою виховання суспільства.

2. Фундаментом народної влади в УССД буває конституція, затверджена народом і його найвищим законодатним органом, згідно з якою будуть зобов’язані поступати всі уряди.

3. При побудові народної влади в УССД українські працюючі маси матимуть гарантію того, що програма, яку ми проголошуємо, не лишиться лише обіцянкою, а буде зреалізована нами і всім національним активом, бо народ буде мати на це вплив, контролю і децидуючий голос. Народна влада в УССД буде реалізувати накреслений в нашій програмі соціяльний, суспільний і політичний лад і буде мати найвищим своїм наказом добро цілого українського народу, а одної партії чи кляси.