Допоміжна література до вивчення ідеології

1. Постанови III НВЗ ОУН.

2. Деклярації Проводу ОУН після закінчення другої світової війни.

3. Елементи революційности українського націоналізму, – П. Полтава.

4. Концепція самостійности України і основна тенденція політичного розвитку сучасного світу, – П. Полтава.

5. Як зрозуміти концепцію власних сил у нашій визвольній боротьбі, – А. Осипенко.

6. Проблеми нашої національно-визвольної боротьби, – Бусел-Київський.

7. Хто такі бендерівці та за що вони борються.

8. Наша визвольна боротьба і проблема жерт.

9. Яка філософія – ідеалістична чи матеріялістична – зобов’язує членів ОУН, – О. Горновий.

10. На шляху історичного поступу, – Старух-Стяг.

11. Форма і тактика ОУН в боротьбі за УССД – єдиноправильні, – З. Савченко.

12. Чому повстання 1648 р. було переможне, – П. Полтава.

13. Історія Української Національної Революції (шкіц).

14. Передпосилки поширення нашого руху в умовах СССР, – П. Полтава.

=========

=====

Пояснення чужих і незрозумілих слів, ужитих у тексті

Арена (лат.) – місце для змагання; в цирку колове місце, висипане піском, де відбувається вистава; міжнародна арена – міжнародний терен; міжнародне поле.

Адміністрація (лат.) – керування, управління установою, державою; державна адміністрація; державні органи правління; адміністратор – управитель.

Автономія (гр.) – самоуправа, певні обмежені права дані зверхньою (часто окупантською) владою народові чи якісь області.

Активний (лат.) – діяльний, рухливий в роботі; національний актив – провідні, найбільш діючі на народній ниві люди.

Авангард (фран.) – передня сторожа в армії в час маршу, у фльоті; революційний авангард – передовий, пробойовий відділ в революційній боротьбі, той, що йде в першій і передній лінії. Протележним поняттям цього слова арієргард (франц.) – задня охорона військового відділу.

Атмосфера (гр.) – верства повітря, що окружує землю; атмосфера в родині, суспільстві – дух, відносини, які там панують.

База (гр.) – основа, підстава, підвалина; військова база – місто, терен чи більший відтинок території, де військо має головний осідок, де скупчені головні сили і звідти виходять до дії, роблять випади.

Біологія (гр.) – наука про життя тварин і рослин.

Варварство (гр.) – жорстокість, кровожадність, дикунство.

Виробничі процеси – плян, хід і керівництво промисловим виробництвом.

Виконавчий орган – людина чи група людей, що виконує роботу; державний виконавчий орган-уряд.

Вихідна площина – основна думка, основна точка, з якої виходиться, яка кладеться в основу роботи, боротьби від неї розвивається інші думки; основна думка-ідея, якою руководиться людина чи партія в своїй роботі.

Догма (гр.) – основне твердження науки; непохитне твердження, неоперте на доказах; догматизм – принимання за правдиві основні твердження без доказів, без провірки і їх походження і правдивости; сліпе переконання.

Денаціоналізація (лат.) – винародовлювання; денаціоналізувати народ, – перетягати ( найчастіше окупантом) в різний спосіб на свою сторону; знищувати духовність і різно затирати його окремішність.

Дипльоматія (гр.) – робота особи чи багатьох осіб, уповноважених до цього урядом, на міжнародній арені; наука про міжнародні відносини.

Диктатура (лат.) – необмежена влада одної людини чи партії.

Демократія (гр.) – народовластя – народна влада; влада, яку вибирає простолюддя.

Деморалізація (лат.) – занепад моралі, розпуста, зіпсуття; занедбання своїх обов’язків, упадок дисципліни в армії.

Децизія (франц.) – рішення, вирок, постанова; Дицидуючий голос, слово рішаючий голос, слово, такі, що являються затвердженням якоїсь постанови.

Деклярація (лат.) – заява, зобов’язання, обітниця деклярувати своє становище – заявляти про своє становище в даній справі, оголошувати свій погляд на дану справу, зобов’язуватись так, а не інакше поступати.

Евентуальний (лат.) – можливий, здогаданий, такий, що може наступати; евентуально – можливо, на всякий случай.

Елемент (лат.) – первень; складова частина чогось частина електричної батареї; суспільні елементи – поодинокі люди, групи людей даного суспільства.

Еміграція (лат.) – переселення за кордон; залишиння рідного краю по причині політичних чи інших переслідувань; еміграцію називається також всіх людей, що по цій причині опустили рідний край і знаходяться за кордоном.

Епоха (гр.) – доба; перелом; нова епоха – нова доба, новий розділ історії одного народу чи певної частини світу, який являється чимось особливим, новим.

Етика (гр.) – наука про обичайність, честь і обов’язки людини; суспільна етика – чесність супроти свойого суспільства і чесне виконування суспільних обов’язків.

Експлуатація (франц.) – розробка, використовування якось природного багатства; визиск експлуатація людини – визиск, використовування людини, її праці.

Економія (гр.) – суспільно-державне, світове господарство; ощадність; наука про господарство.

Зеніт (араб.) – найвища точка в небі прямо над головою; найвища точка, вершок (слави).

Законодатні органи, влада – такі, що мають право видавати і видають закони.

Зовнішня сила – закордонна сила, сила, що знаходиться поза нашим нутром, чужа сила.

Ініціятива (лат.) – почин, започаткування, перші кроки в якісь роботі; ініціятивна людина, що сама виконує роботу з власного почину, без доручень.

Індивідуальність (лат.) – загал одних прикмет, що їх має одна особа і ці прикмети відрізняють її від других; особливо здібна людина; славетна людина.

Інстинкт (лат.) – природний, несвідомий нахил до чого-небуть; національний інстинкт – підсвідоме національне почуття, яке наштовхує людину до служіння своїй нації.

Інституція (лат.) – постанова, заведення; урядові інституції, урядові постанови; суспільні інституції – різні товариства, клюби, читальні, музеї, тощо.

Імперія (лат.) – держава, де править імператор; велика держава в склад якої введено ряд народів, найчастіше насильно загарбаних.

Імперіялізм (лат.) – намагання держави поширити свої впливи, кордони, загарбати землі других народів; стремління панувати над світом; лад в державі, де панує самоволя володаря, який опирається на силу армії і поліції.

Історично-перехідне явище – таке, що на протязі певного часу історії появилося, зродилось і пізніше само-собою зникає, відмирає, перестає існувати.

Ідея (гр.) – найвища провідна думка, найвища ціль, головна думка; неосяжна вимріяна річ.

Ідейність (гр.) – відданість справі, якій служиться, завзяття, вірність своїй ідеї.

Ідеологія (гр.) – наука про ідеї, їх походження і значення; ряд провідних найвищих думок певної організації, суспільної верстви, людини; ідеологія ОУН – це в’язка провідних основних і найважливіших думок-ідей, засад, які являються для нас нашою національною Правдою, які об’єднують усіх членів ОУН в одну бойову громаду.

Ідеалістична теорія – напрямок в науці, який твердить, що основою всього життя на світі є дух. Головний представник цього напрямку – нім. філософ Гогель.

Інтерпритація (лат.) – пояснювання, тлумачення, якоїсь думки, твору, закону.

Інтернаціоналізм (лат.) – стремління до міжнародного об’єднання, всіх народів; інтернаціональної ідеї – ідеї, що заперечують націю як найвищий тип людської спільноти, а вважають таким типом людство; інтернаціональна держава – така, в якій мало б бути багато народів, світова.

Капіталізм (фран.) – суспільний і державний лад, в якому панує капітал; в якому панують батії, власники фабрик, банків, великих землеволодінь; всі ці богатирі використовують працюючі маси.

Каденція (виборча) (лат.) – час, визначений конституцією, в якому вибраний уряд має право виконувати владу, – після того наступають нові вибори.

Кваліфікація (лат.) – означення якости, вартости оцінка; вивченна спеціяльність (лікар, учитель, інженер, технік, бляхар).

Кліка (фр.) – група людей, які мають якийсь спільний інтерес; партійна кліка – найчастіше верхівка партії, яка не числиться з інтересами загалу, а все робить для своїх власних інтересів, наживається на суспільному добрі, а якщо є при владі – присвоює собі всі багатства країни і безконтрольно ними розпоряджається.

Комунізм (лат.) – політично-суспільна наука про зрівнання всіх верств суспільства; про передання всіх багатств у державну власність, ліквідація праватної власності, перетворення всього у ході процесу суспільну вартість, введення в господарці збірної праці; большевицкий комунізм – державний капіталізм, російсько-большевіцкий імперіялізм.

Конкостні сили (лат.) – наявні, такі сили, що видні всім, дійсні, великі сили.

Конспірація (лат.) – затаювання, затирання слідів.

Конспект (лат.) – короткий зміст книжки, підручника схоплення головної думки.

Континент (лат.) – суходіл, великий простір, територія на суші.

Конституція (лат.) – основний державний закон, збірка державних законів, згідно з якими виконує владу народне представництво (вибрані народом представники).

Конференція (лат.) – зібрання, нарада якогось проводу, гуртка, провідних людей.

Конфлікт (лат.) – сутичка, зудар, незгода, супернецтво, боротьба.

Концентрація (лат.) – зосередження, скупчення, згущення сил, уваги, роботи, думки.

Концепція (лат.) – основне наставлення в якісь роботі, справі, основне розуміння; ряд найважливіших плянів дії, думок, зібраних в одну цілість; ряд задумів; головне накреслення пляну дії, роботи, боротьби.

Конструктор (лат.) – будівничий, спорудник якогось твору, зброї, тощо.

Корегувати (лат.) – направляти, управильнювати, поправляти, виправляти.

Кристалізація (гр.) -перетворювання, очищення, удосконалення; перехід тіл з пливкого або парового стану в твердий.

Криза – заломання, упадок, зневіра.

Компроміс (лат.) – угода, побудована на уступках безкомпромісова боротьба – непримирима, безпощадна боротьба.

Матеріялістична теорія (лат.) – напрямок в наці що визначає лише матеріяльну природу всіх речей і явищ, заперечує існування духа, твердить, що основою всього життя на світі є матеріял. Головними представниками цього напрямку являються: Маркс, Енгельс, Феєрбах.

Метрополія (гр.) – головна, центральна країна; країна окупанта, головна країна імперії,де сходяться всі нитки і багатства з колоній.

Нація (лат.) – окремий народ; найвищий тип людської спільноти.

Націоналізм (лат.) – почуття своєї народної окремішності, почуття приналежності до свого народу, стремління до його оборони; Ідейний і політичний рух, що найвищою своєю ціллю ставить добро нації – ідею нації.

Національна держава – держава, яку творить один народ на своїй власній території, його назвою вона названа, представники того ж народу стоять на її чолі.

Національна меншина – певне число оного народу, який живе в чужій державі.

Національно-державницька свідомість – свідоме поняття-думка, про те, до якої нації люди належать, свідомість потреби і важности держави для свойого життя і розвитку, свідоме наставлення і змагання до її здобуття.

Основні положення науки – основні, головні, найважливіші думки, твердження.

Опортунізм (лат.) – угодництво, пристосування до обставин; опортуністи – люди, що йдуть на угоду з ворогами, а нерідко скочуються до запроданства і зради.

Офіційно (лат.) – урядово, висловлювання думки і поглядів уряду, найвищого проводу.

Окупація (лат.) – захоплення, загарбання чужої території і насильне держання її під своїм пануванням; окупант – поневолювач.

Орієнтація (лат.) – головний напрямок у політиці, науці; погляд на справу, світ, народ; розпізнавання становища; орієнтація на власні сили – головний напрям у політиці, що кладе на ті сили, які має у свойому посіданні сили свойого народу.

Патріотизм (лат.) – щира і палка любов до своєї батьківщини.

Партнер (фр.) – рівноправний спільчак; політичний партнер – рівноправний учасник у війні, бльоці, союзі держав.

Первісні суспільні групи – перші людські групи на землі, кровноспоріднені з собою; до таких належать: родина, рід, плем’я.

Період (гр.) – певний протяг часу; доба.

Політика (гр.) – наука про керівництво державою; керівництво державою і державними справами, як внутрі так і за кордоном; ведення справ і роботи, зв’язаних з державою, зі справами боротьби за державу.

Політичний лад – лад в держав, спосіб побудови влади (уряду, парляменту, диктатури, монархії), встановлення законодатного і виконавчого органів, визначення їхніх прав і обов’язків перед громадянством і навпаки, побудова цілого державного апарату, що керує цілісністтю державного життя.

Пресія – натиск, примушування.

Промислова продукція (лат.) – витворювання, вироблювання у фабриках різнородних виробів-продуктів.

Проект (лат.) – плян, начерк, намір.

Пропаганда (лат.) – пляномірне розповсюджування серед народу певних ідей, думок, політичних поглядів і відомостей.

Психіка, психологія (гр.) – духовний стан людини, духові прикмети; душевне життя людини.

Парлямент (фр.) – зібрання вибраних народом представників; так називається і сам цей орган.

Реалізм (лат.) – здорове, правильне, практичне, безстороннє відношення до справ і життєвих явищ; реалізувати плян – переводити в життя, здійснювати; реальні сили – дійсні, існуючі сили, такі, які маємо і можемо поставити в потребі.

Радикалізм (лат.) – безоглядний спосіб поступування або думання; радикальні методи боротьби – безоглядні, насильницькі.

Раса (фр.) – порода тварин; порода групи народів.

Расизм (фр.) – розпалювання в народі почуттів, що він найздоровший, найкращий, наймудріший, з особливим складом ума, духа й тіла, а другі цілком безвартісні й повинні того слухати.

Регіональні союзи – місцеві союзи, договори, в склад яких входить кілька народів, що мають особливо спільні інтереси, обмежені до своїх народів і територій.

Режим (фр.) – загальний характер державного ладу; засада життя окремих осіб чи особи (в’язниця, військо, шпиталь).

Репресія (лат.) – гніт, гноблення, утиск, знущання.

Репрезинтація – представництво; репрезентувати – представляти, заступати когось, щось.

Система (гр.) – відповідно упорядкована, уложена цілість, в склад якої входять гармонійні частини, поняття, явища, думки.

Соціяльний лад – побудова різних ділянок господарського життя.

Суспільний лад – відповідно право, обов’язки, розмежування і співвідношення різних суспільних верств у державі, житті, між собою.

Старт (анг.) – початок змагань, початок лету; життєвий старт; початок життя, початок ставлення перших кроків у життя.

Стратегія (гр.) – наука про воєнну штуку; найважливіші напрямні боротьби, війни, основні лінії її бігу, головний вплив її ведення.

Стихія – живлова сила природи; стихійний виступ народу – підсвідомий вибух, спалах, шал.

Суверенна держава – незалежна ні від кого, самостійна.

Соборна (церк.-слов.) -держава, що має зібрані в своїх кордонах усі свої землі.

Солідарність (лат.) – однозгідність, однодумність, сильна постава народу.

Філософія (гр.) – наук про розвиток людської думки, про розвиток науки взагалі; наука про розвиток напрямків, законів у науці.

Федерація (лат.) – об’єднання кількох народів зі самоуправними правами в рамах одної держави.

Форма (лат.) – зовнішній вигляд предмету, взір, крій, приклад для відливання фігур; звичай, правило.

Формації (лат.) – суспільні твори-групи, які споріднені зі собою і представляють собою одне ціле з окремими, властивими тільки їм духовними прикметами, звичаями, обичаями, мовою, культурою, тощо.

Функція (лат.) – держава – діяльність, чинність, виконувані завдання, діяльність державного апарату.

Фізика (гр.) – наука про елементи тіл; про незмінні сили природи.