18. Характеристика флювіальної морфокліматичної зони – Черненко

Має на Землі чи не найбільше поширення. Збігається з територією поширення лісової зони, її планова конфігурація порушується лише у областях вертикальної поясності. Особливо виразним є її поширення у Північній півкулі (через загально географічні особливості природних умов – значними рівнинними просторами та загальним домінуванням суходолу).

Характеристика: тривалішим є теплий період року, що зумовлює збільшення вологості атмосфери та зростання кількості опадів (800-1200 мм/рік), що при незначному випаровуванні і неповній інфільтрації створює надлишок поверхневих вод. У результаті цього з’являється поверхневий стік та змив, а згодом і ерозійно-акумулятивна діяльність. Що з часом зумовлює, при наявності відповідних умов, розвиток генетичного ряду флювіальних форм рельєфу. Як результат – річкові долини з притаманними їм специфічними особливостями морфо скульптури. Навіть побіжний аналіз густоти річково-долинної мережі й цій зоні свідчить про домінуюче значення річково-долинних форм рельєфу. На силових поверхнях – гравітаційні процеси, а в товщах осадових порід(на рівнинах) відбуваються карстові. Також здійснюють свою ерозійно-акумулятивну діяльність тимчасові водотоки, а в умовах значного господарського освоєння територій мають розвиток площинний змив, суфозія тощо, проте початковим процесом, безперечно виступає флювіальна діяльність.

Поширення цієї зони пов’язане значною мірою з рівнинністю територій, що піддається загальним закономірностям тектонічного розвитку таких ділянок земної кори, хоча масштаби поширення флювіальної морфо кліматичної зони мають також і азональний характер.

Домінування флювіальних форм рельєфу у лісовій природній зоні призводить до розвитку інших екзогенних процесів рельєфоутворення, що разом сприяють вирівнюванню рельєфу, утворенню давніх поверхонь вирівнювання, широких річкових долин із комплексом надзаплавних терас.

19. Характеристика ерозійної морфокліматичної зони - Федина

20. Характеристика аридної морфокліматичної зони – Амосов

За масштабами поширення на Землі цю зону можна порівняти з флювіальною(найбільш поширена) морфокліматичною, але для неї характерна виразна фрагментарність, зумовлена аридністю клімату. Як уже зазначалося, розрізняють пустелі, утворення яких спричинене сухістю повітряних мас унаслідок особливостей глобальної циркуляції атмосфери (пус­телі тропіків), сухими холодними повітряними масами в зонах впли­ву холодних океанічних течій (пустелі Наміб та Атакама, південь Північної Америки) або розміщенням таких областей у центральних

ливання добових температур сягає кількох десятків градусів уна­слідок аридності повітря, що дає змогу довгохвильовому випромінюванню Землі в нічний час безперешкодно віддавати тепло, накопичене за світловий день, у космічний простір, різко знижуючи нічні температури.

Температурним режимом аридних областей пояснюється феномен значних коливань тиску повітря впродовж доби, що спричинює інтен­сивну вітрову діяльність (азональна орографічна ознака екзогенного формування рельєфу аридних територій). Вона є особливо інтенсив­ною завдяки рівнинному рельєфу багатьох пустель на Землі.

Визначальна ознака формування рельєфу — наявність процесів вивітрювання, серед яких дослідники розрізняють температурне, со­льове вивітрювання, десквамацію та їхні модифікації й комплекси. Результатом діяльності цих процесів є утворення значної маси зруй­нованих гірських порід, деструкція найміцніших літологічних і пет­рографічних відмін, що зумовлює тенденцію до вирівнювання арид­них областей. Відсутність ефективного чинника для винесення про­дуктів денудації за межі аридних областей призводить до перерозпо­ділу новоутворень у межах цих областей, що час від часу змінюють свій ареал унаслідок знесення осадових утворень під впливом потуж­них ураганів.

Характерними морфоскульптурами в аридних областях є_кори вивітрювання? панцирі, щебеневі та скельні_гамади, гласиси, форми елювіального препарування скельних виступів, а наслідками періодичих флювїальнгіх процесів — безстічні западини та суходолі

Інтенсивна вітрова діяльність, притаманна аридним областям, зу­мовлює інший генетичний тип екзогенного формування рельєфу у цій морфокліматичній зоні — денудаційні та акумулятивні, содові процеси. їхня діяльність розпочалася у пізньому голоцені й триває понині.