Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Rab_progr_kriminalny_protses_FZDN.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
02.09.2019
Размер:
2.41 Mб
Скачать

Тема1. Кримінальний процес та його місце в структурі правоохоронної діяльності

Завдання для самостійної роботи

Час – 1 година

Опорні поняття: кримінальний процес, кримінальне судочинство, стадії кримінального процесу, кримінально-процесуальні відносини, функції, форма, гарантії.

Перша тема навчальної дисципліни „Кримінальний процес” не передбачає семінарських та практичних занять, але основні положення цієї теми входять до переліку екзаменаційних питань на семестровому і державному іспитах. Тому, вкрай важливо після прослуховування лекції самостійно закріпити набуті знання шляхом вивчення рекомендованої літератури та нормативно-правових джерел. Під час самостійної роботи рекомендовано проробити наступні питання:

  1. Поняття та завдання кримінального процесу.

  2. Співвідношення кримінального процесу з іншими галузями права.

  3. Характеристика кримінального процесу як діяльності:

- система (стадії) кримінального процесу;

- кримінально-процесуальні функції;

- кримінально-процесуальна форма;

- кримінально-процесуальні гарантії.

Методичні рекомендації

Розглядаючи перше питання необхідно засвоїти, що поняття (і термін) "кримінальний процес" вживають у чотирьох значеннях:

1. Специфічна діяльність із застосування норм права. Згідно із таким підходом до його розуміння, кримінальний процес — це врегульована кримінально-процесуальним правом діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, змістом якої є дослідча перевірка і вирішення заяв (повідомлень) про злочини, досудове роз­слідування, судовий розгляд і вирішення кримінальних справ, а також вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироків.

2. Одна із галузей права. Кримінально-процесуальне право — це відносно самостійна сукупність норм вітчизняного права, що регу­люють відносини між учасниками кримінальної справи.

3. Галузь правової науки. Наука кримінального процесу — це галузь правової науки, предметом дослідження якої є кримінально-про­цесуальне право, практика його застосування, а метою — вироблення рекомендацій щодо удосконалення законодавства та практики діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.

4. Навчальна дисципліна. Кримінальний процес у цьому значенні розуміють як дисципліну, що її вивчають у вищих навчальних закладах юридичного профілю, предметом якої є кримінально-процесуальне законодавство та практика його застосування, а також наука кримінального процесу. Під час вивчення дисципліни студентам, окрім лекцій, під­ручників та навчальних посібників, слід звертатися до наукових публікацій

Слід зазначити, що поняття "кримінальний процес" і "кримі­нальне судочинство" є тотожними за змістом.

Завдання кримінального процесу закріплені у ст. 2 КПК України (надалі КПК).

Вивчаючи друге питання, слухачі повинні усвідомити, що кримінально-процесуальне право — це одна із галузей права Укра­їни, яка становить сукупність правових норм, що регулюють діяль­ність суду, прокуратури, органів дізнання і досудового слідства під час провадження у кримінальних справах.

Під час роботи з літературою необхідно розкрити двосторонній зв’язок кримінально-процесуального права із загальною теорією права, конституційним правом, кримінальним правом, криміналістикою, оперативно-розшуковою діяльністю.

Під час підготовки до третього навчального питання, необхідно звернути увагу на те, що функції кримінального процесу — це визначені законом основні напрями кримінально-процесуальної діяльності. Вони "не збігаються одна з одною і не поглинаються одна одною".

До основних функцій кримінального процесу належать: 1) функція кри­мінального переслідування); 2) функція захисту; 3) функція право­суддя. Проте, багато науковців виділяють й інші функції, що, переважно, мають допоміжний характер (розслідування, підтримання державного обвинувачення, підтримання цивільного позову та ін.).

Слухачі повинні розкрити сутність основних функцій та визначити коло суб’єктів, що їх виконують.

Стадії кримінального процесу — це його відносно самостійні час­тини, кожна із яких має власні завдання, специфічне коло учасників і процесуальних засобів діяльності, проходить притаманні тільки для неї етапи і завершується прийняттям певного рішення, яким вона, як правило, трансформується в наступну стадію. Ознаками стадії є її завдання, коло учасників, процесуальні засо­би, етапи, кінцеві рішення. Діяльність у кожній стадії здійснюється на підставі загальних положень, властивих тільки їй.

За чинним кримінально-процесуальним законом провадження у кримінальних справах проходить певну кількість стадій, що в своїй сукупності утворюють систему стадій кримінального процесу, а саме:

  1. порушення кримінальної справи;

  2. досудове слідство;

  3. попередній розгляд справи суддею;

  4. судовий розгляд;

  5. апеляційне провадження;

  6. касаційне провадження;

  7. виконання вироку;

  8. перегляд судових рішень у порядку виключного провадження.

Кримінально-процесуальна форма — це визначений законом поря­док провадження у кримінальній справі в цілому, порядок виконан­ня окремих процесуальних дій та порядок прийняття процесуальних рішень.

Значення кримінально-процесуальної форми полягає в тому, що вона створює докладно врегульований, юридично визначений, суворо обов'язковий режим провадження у кримінальній справі.

Кримінально-процесуальні гарантії — це визначені процесуальним законом засоби забезпечення ефективного функціонування кримі­нального процесу.

Систему кримінально-процесуальних гарантій становлять:

  1. достатній ступінь урегульованості кримінально-процесуаль­ної діяльності;

  1. кримінально-процесуальна форма;

  1. принципи кримінального процесу;

  2. процесуальний статус учасників кримінального процесу;

  3. можливість застосування заходів кримінально-процесуального примусу (запобіжних та інших заходів);

  4. судовий контроль;

  5. прокурорський нагляд;

  6. відомчий контроль;

  7. обґрунтування процесуальних рішень і ускладнений порядок прийняття деяких із них (про обшук в житлі особи, про взяття особи під варту тощо);

  1. право на оскарження дій і рішень органів та посадових осіб, які ведуть процес;

  1. юридична відповідальність та ін.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]