Питання для самоконтролю

1. Що є метою доказування в кримінальній справі?

2. Що розуміється під істиною у кримінальному процесі?

3. Що таке предмет доказування в кримінальній справі?

4. Які елементи становлять його структуру?

1. Чи можуть бути додаткові елементи структури предмета доказування в окремих категоріях кримінальних справ?

2. Що собою становить «подія злочину» як обставина, що підлягає доказуванню?

10. Якими є вимоги кримінально-процесуального закону щодо встановлення (доказування) суб'єкта і суб'єктивної сторони злочину?

11. В якому законі закріплені пом'якшуючі й обтяжуючі кримінальне покарання обставини? Перелічіть їх.

12. З якою метою законодавець вимагає встановлення (ви­явлення) причин і умов, які сприяли вчиненню злочину?

13. Що собою являє доказування як діяльність суб'єктів кри­мінального процесу?

14. Якими є елементи процесу доказування?

15. Якими способами здійснюється збирання доказів?

16. Якими є способи засвідчення і закріплення доказової інформації?

17. Що являє собою перевірка доказів? Які існують способи перевірки доказів?

18. У чому полягає оцінка доказів?

19. Якою є роль оперативно-розшукової діяльності органів дізнання у процесі доказування?

20. Що таке версія у доказуванні у кримінальних справах? Які є види версій?

21. На кому лежить обов'язок доказування вини обвинува­ченого?

22. Які обов'язки лежать на захисникові в процесі доказу­вання?

23. Яка роль суду у доказуванні?

24. Поняття показань свідка, потерпілого, підозрюваного і обвинуваченого та їх предмет.

25. Процесуальне становище свідка і потерпілого за КПК Ук­раїни: права, обов'язки, відповідальність.

26. Свідоцький імунітет: сучасний стан і перспектива зако­нодавчого врегулювання.

27. Особливості оцінки показань потерпілого від злочину.

28. Види показань підозрюваного і обвинуваченого. Зміц­нення процесуальних гарантій їх прав.

29. Показання експерта за КПК України.

Задачі і завдання

1. У справі про обвинувачення Чайки у завданні тяжких тілесних ушкоджень Кривці останній повідомив слідчому, що очевидцями події злочину були 5-річний Юрко Горобець, ста­рий Шорман, глухонімий Силенко і сестра обвинуваченого Чайка. Він просив викликати і допитати їх як свідків. Слідчий клопотання потерпілого задовольнив лише частково, відмовив­ши у допиті малолітнього і сестри обвинуваченого.

- Як хто і з приводу яких обставин можуть бути допитані названі потерпілим Кривкою особи?

- Якими будуть процесуальні обов'язки та права названих осіб у випадку, коли вони будуть допитані як свідки?

- Чи правильним є рішення слідчого?

2. Обвинувачений Карбовник — співучасник злочину, перед­баченого ч. 2 ст. 142 КК України, — у 1998 році ухилився від слідства. Справа щодо нього була виділена в окреме провадження і після проведення всіх необхідних і можливих у відсутності обвину­ваченого слідчих дій була зупинена (зупинене провадження в справі). Його співучасник Михальський був засуджений у цьому ж році до позбавлення волі. Після розшуку Карбовника у 2007 році та відновлення провадження слідчий викликав на допит Михальського, який вже на той час звільнився з місць позбавлення волі.

- Як хто і з приводу яких обставин може бути допитаний Михальський?

- Які роз'яснення з цього приводу дав Пленум Верховного Суду України?

3. Адвокат Березюк – сусід Злобіна, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 157 КК України, був викликаний на допит як свідок. З'явившись на виклик, він заявив, що показань давати не буде, оскільки до нього звертався за пора­дою Злобін, і він дав свою згоду бути його захисником після пред'явлення обвинувачення.

- Чи підставна заява адвоката?

- З приводу яких обставин справи захисник обвинуваче­ного не може допитуватися як свідок?

4. Адвокат Козлевич, який представляв інтереси потерпілого у справі про обвинувачення Зюзака в злочині, передбаченому ч. 3 ст. 296 КК України, був викликаний як свідок. З'явившись на виклик слідчого, він заявив, що свідком у цій справі бути не може, оскільки про обставини справи йому стало відомо в зв'язку з виконанням функцій представника потерпілого.

- Чи підставна заява адвоката?

- Чи можуть бути допитані як свідки представники по­терпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача і за яких обставин?

- В яких випадках допускається суміщення представника і свідка?

5. Підозрювані Варава і Микулик на допитах, визнаючи свою участь у бійці, розповіли за яких обставин вона виникла, а також про особисту участь у завданні тілесних пошкоджень Скибіцькому. Проте кожний з них стверджував, що удар но­жем завдав потерпілому не він, а його співучасник.

- Які обставини враховуються при оцінці показань?

- З допомогою яких процесуальних заходів можуть бути перевірені ці показання?

- Визначте предмет показань підозрюваного.

6. Абраменко обвинувачувався в тому, що він, перебуваючи в неприязних стосунках з Охріменком, в ніч на 5 травня вчи­нив замах на умисне знищення його майна шляхом підпалу. Не визнаючи себе винним у підпалі, Абраменко як обвинувачений на допиті заявив, що в ніч на 5 травня він чергував на фермі і нікуди з неї не відлучався. Про те, що хтось намагався в ту ніч підпалити будинок Охріменка, він довідався лише ранком 5 травня від завідуючого фермою, коли той прийшов на роботу.

- Визначте предмет показань обвинуваченого.

- Які є види показань обвинуваченого?

- Визначте можливі способи і процесуальні засоби для пе­ревірки показань Абраменка.

7. Вироком Завадського районного суду м. Миколаєва Бон­даренка М. було засуджено за ч. 3 ст. 296, ст. 116 і ч. 2 ст. 126 КК України до 13 років позбавлення волі. Постановою судді для участі в судовому засіданні в цій справі були допущені як захисники Бондаренко 3. і Бондаренко К. — батько і брат засудженого.

Як видно з матеріалів справи, останні під час досудового слідства допитувалися як свідки щодо обставин злочину та об­ставин, що характеризують особу засудженого.

За апеляцією прокурора постанову судді та вирок суду було скасовано.

- Чи правильно вчинив апеляційний суд, скасувавши названі рішення суду?

8. Під час огляду місця події злочину (крадіжки майна з ма­газину способом злому дверей і проникнення через них в при­міщення магазину) слідчий з допомогою експерта-криміналіста знайшов відбитки пальців на прилавку, закривавлений бинт і відбиток взуття з правої ноги, невідомо ким залишені.

- До якого виду речових доказів належать знайдені пред­мети та їх відбитки?

- Яким є порядок фіксації речових доказів?

9. Слідчим райвідділу внутрішніх справ Галицького району м. Львова була порушена кримінальна справа за фактом неза­конної реалізації громадянином Овсієнком промислових і про­довольчих товарів. Під час проведеного в його квартирі обшуку були виявлені 400 л оливкової олії в молочних бідонах, 230 кг вершкового масла, 120 кг ковбаси «Сервілат», 3 телевізори «Електрон», 20 пар чоловічих штанів-джинсів фірми «Левіс» та інші товари.

- Чи є підстави визнати виявлені предмети речовими дока­зами в справі?

- Яким є процесуальний порядок визнання предметів ре­човими доказами?

- До якого виду речових доказів належать виявлені пред­мети?

- Як слід вчинити з продуктами, які можуть швидко псува­тися?

10. Розглянувши кримінальну справу про обвинувачення за­відувача спортивним магазином Бровка у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 КК України, суд у резолютивній частині вироку вказав: 1) 10 пар лиж і 12 комплектів чоловічих і жіно­чих спортивних костюмів, які привласнив підсудний і які були вилучені у нього на квартирі та визнані речовими доказами, підлягають реалізації, а вилучені суми мають бути звернені на відшкодування завданої шкоди; 2) знайдені на квартирі гроші в сумі 5 700 грн повернути сім'ї підсудного; 3) чисті бланки на­кладних на одержання товарно-матеріальних цінностей, знайдені в гаражі підсудного, — знищити; 4) п'ять золотих монет царського карбування вартістю 10 крб. кожна та діамантовий перстень, які є фамільними цінностями і перейшли в спадщину від батька підсудного, повернути дружині останнього.

- Якою є доля різних речових доказів при вирішенні кри­мінальної справи по суті?

- Вирішіть долю названих речей — доказів у справі на підставі чинного законодавства.

11. Громадянка Арбузова у зв'язку з сімейними неполадками вирішила покінчити життя самогубством і з цією метою перері­зала на руці вену. Після цього залишила записку, написану кро­в'ю, такого змісту: «Яким ти був, таким і залишився». Поранену Арбузову було відправлено до лікарні, а в кімнаті було проведе­но огляд, під час якого слідчий виявив: бритву з бурими плямами, схожими на кров; згадану записку; записник, у якому Ар­бузова щоденно занотовувала свої переживання та враження.

Слідчий склав акт вилучення виявлених предметів і приєд­нав його до справи. Бритву, записку, записник зберігав в окре­мому пакеті.

- До якого виду джерела доказів належить віднести вилу­чені предмети?

- Чи має доказове значення складений слідчим акт?

- Як процесуально оформити вилучення і приєднання до справи названих предметів?

12. У селищі Брюховичі група грабіжників скоїла напад на Пєтухова. Під загрозою фінського ножа грабіжники запропонували Пєтухову зняти плащ і годинник. Побачивши автомашину, яка наближалася по шосе, злочинці втекли. В автомашині їхали вій­ськовослужбовці, які, дізнавшись про подію, організували пере­слідування злочинців і двох із них затримали. В момент затримання один із злочинців кинув у сніг якийсь блискучий предмет. Незабаром на місце події прибули працівники міліції. Вважаючи, що злочинець кинув фінський ніж, вони провели огляд місця події, але ножа не виявили через велику кількість снігу. Через три тижні Гусєва, яка живе поблизу місця події, при­несла дільничному інспектору міліції фінський ніж і заявила, що знайшла його поблизу шосе.

Працівники міліції пригадали про подію і дійшли висновку, що це і є той ніж, що розшукувався у справі про пограбування Пєтухова. Вони передали ніж слідчому без будь-якого докумен­тального оформлення, а останній виніс постанову про приєд­нання фінського ножа до справи як речового доказу.

При розгляді справи в суді підсудні категорично заперечу­вали належність їм ножа. Викликана в суд як свідок Гусєва за­явила, що точно вказати місце, де вона знайшла ніж, не може, оскільки сніг зійшов і місцевість змінила свій вигляд. Харак­терних ознак знайденого ножа також назвати не може, але пам'ятає, що ніж мав різнокольорову ручку.

- Чи можна за таких обставин визнати ніж речовим дока­зом у справі?

- Як необхідно було органам дізнання і слідчому процесу­ально оформити знайдений ніж?

13. З вересня 2002 р. близько 11 год. ранку троє невідомих, один з яких був у формі працівника міліції, зупинили таксі, у якому перебували головний касир міського вузла зв'язку Доля та інкасатор Василенко з 200 тис. грн, тільки що одержаними у банку. Погрожуючи вогнепальною зброєю, невідомі відібрали гроші та втекли на автомобілі «Жигулі».

Одержавши повідомлення про це, в УВС області ввели в дію план «Сирена». Через 50 хв. екіпаж однієї з патрульних машин виявив грабіжників на території підприємства «Дружба». Вони, залишивши машину, намагалися втекти, але були затримані.

У залишеній ними машині виявлено гроші в сумі 199 500 грн, два обрізи мисливських рушниць, патрони до них, комплект міліцейської форми, гумовий кийок, паспорти на ім'я Попова, Галамаєва і Власова та довідку про звільнення останнього з місць позбавлення волі.

- Оцініть доказове значення виявлених предметів.

- Які процесуальні дії потрібно вчинити, щоб закріпити ви­явлені дані?

14. Із розподільника Інституту експериментальної патології було викрадено 8 японських мавп — макак, яких виростили для продажу за кордоном і мали намір продати їх приблизно за 100 тис. доларів США. Злочин було розкрито, мавп вилучено і повернуто законному власникові.

- До якого виду доказів слід віднести у цьому випадку мавп?

15. У справі, яка була порушена за фактом вбивства Павлова, під час огляду місця події недалеко від трупа в кущах був знайдений кухонний ніж, на лезі якого містилися плями бурого кольору, схожі на кров.

Слідчий написав листа керівництву Львівського НДІСЕ, який у своїй структурі має лабораторію з дослідження речових дока­зів. У листі слідчий на вирішення експертів поставив запитання:

1. чи бурі плями на кухонному ножі є плямами крові людини;

2. якщо вони є кров'ю людини, то якою є її групова належність?

- Що є підставою для проведення експертизи в криміна­льній справі?

- Яким є співвідношення між поняттями «експерт» і «екс­пертна установа»?

- Дайте оцінку діям слідчого.

16. Кондратенку було пред'явлено обвинувачення в тому, що, перебуваючи в нетверезому стані, небезпечним для життя ба­гатьох людей способом - пострілами з мисливської рушниці – він убив двох пастухів – Сіренька і Климчука.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого, адвокат Костовський, заявив клопотання про призначення експертизи з метою вияснення психічного стану підсудного. Своє клопо­тання захисник мотивував тим, що Кондратенко був учасни­ком війни, переніс кілька тяжких поранень, контузію. Крім того, незрозумілим є мотив убивства. Адже підсудний перебу­вав у дружніх стосунках з потерпілими. Необхідно також, на думку захисника, витребувати довідку з госпіталю, в якому лікувався підсудний, про стан його здоров'я.

Суд відхилив клопотання захисника, вказавши в ухвалі, що підстав для призначення експертизи немає, оскільки підсуд­ний визнав вину і заявив про свою готовність нести відпо­відальність за свій вчинок.

Вироком суду Кондратенко був визнаний винним у пред'явле­ному обвинуваченні і засуджений на 15 років позбавлення волі.

Захисник подав на вирок суду апеляцію, в якій просив ска­сувати його і скерувати справу на новий розгляд.

- В яких випадках проведення експертизи є обов'язковим?

- Чи діяв суд відповідно до кримінально-проце­суального закону?

- Чи необхідно задовольнити апеляцію захисника у цій ситуації?

17. У готелі «Ювілейний» з п'ятого поверху в проміжку між сходами впав громадянин Валько і розбився. Слідчому, що прибув на місце події, чергова на поверсі повідомила, що Валько за кілька хвилин (5—7) до падіння стояв разом із громадя­нином Ткебучавою на сходах 5-го поверху і про щось голосно розмовляв. Цю обставину підтвердив і Ткебучава, заявивши, що з Валько він перебував у дружніх стосунках. Залишив він його на 5-му поверсі і пішов у буфет обідати. Там він почув, що хтось впав з п'ятого поверху і розбився.

Слідчий вирішив призначити судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставив питання: що стало причиною смерті громадянина Валька — нещасний випадок чи самогубство?

- Оцініть дії слідчого щодо призначення експертизи.

18. Під час перевезення робітників-будівельників на обладнаній для цього вантажній автомашині її водій Штеменко пору­шив правила вуличного руху, результатом чого стала автопригода без тяжких наслідків. Встановивши цю обставину, а також те, що Штеменко вживав на роботі в той день спиртне, начальник автоцеху Ткачук усунув його від роботи і подав клопотання керівництву про переведення його на місяць в автослюсарі. Незадоволений Штеменко кишеньковим ножем завдав начальнику цеху поранення в груди, від якого він незабаром помер. Під час допи­ту як обвинуваченого Штеменко винним визнав себе повністю, але заявив, що дій своїх не пам'ятає і не може їх пояснити.

Під час досудового слідства була призначена слідчим і прове­дена судово-психіатрична експертиза лікарями-психіатрами обласної психіатричної лікарні Барановим і Гавришуком, які дали спільний висновок. З нього вбачалося, що обвинувачений є психічно здоровим. Проте захисник обвинуваченого заявив клопотання про призначення повторної стаціонарної експер­тизи, на вирішення якої він просив поставити питання: чи не пе­ребував Штеменко в момент нападу на Ткачука в стані паталогічного сп'яніння? Слідчий відмовив у задоволенні клопотання.

Під час розгляду справи в судовому засіданні захисник знову повторив своє клопотання. Суд задовольнив його, призначивши стаціонарну судово-психіатричну експертизу, проведення якої було доручено лікарям обласної психіатричної лікарні Баранову і Стеценку. На вирішення експертів були поставлені питання: чи хворіє Штеменко на якесь психічне захворювання; чи є він осудним стосовно інкримінованого йому злочину; чи не є Ште­менко холериком за типом темпераменту? Експерти дійшли висновку, що підсудний на психічне захворювання не хворіє і є повністю осудним. За типом темпераменту — холерик. Захисник знову заявив у судовому засіданні клопотання про проведення додаткової експертизи, оскільки у проведенні експертизи брав участь експерт, який проводив попередню експертизу. Суд відхилив клопотання захисника. У своїй ухвалі він відзначив, що в суді проводилася, власне, додаткова, а не повторна експертиза. Що ж до участі в проведенні експертизи лі­каря Баранова, то, як відомо, закон не забороняє брати участь тому самому експерту при проведенні додаткової експертизи.

- В яких випадках призначаються додаткова і повторна експертизи?

- Чи може бути відведений експерт і якщо так, то які для цього є підстави?

- Дайте оцінку діям суду і захисника.

19. У справі про обвинувачення Торчакова за п. 4 ст. 115 КК України була проведена комплексна психолого-психіатрична експертиза групою експертів у складі двох психіатрів, лікаря-психолога, судового психолога і педагога. На запитання про осудність і відповідність фізичного та інтелектуального розвитку обвинуваченого досягнутому віку всі експерти дали пози­тивну відповідь, а на запитання про усвідомлення значення своїх дій у момент вчинення вбивства і розуміння їх як особливо жорстоких психіатр і педагог відповіли позитивно, лікар-психолог – негативно, а судовий психолог утримався від відповіді. Більшістю голосів була прийнята позиція психіатрів і педагога. Висновок експертизи підписали всі експерти, однак у судовому засіданні кожен із них виклав свої міркування.

- Яке доказове значення має висновок експертизи в цьому випадку?

- Як повинен оцінити суд висновок експертизи і показан­ня експертів?

20. Лозовський Дмитро був притягнутий до відповідальності за ст. 115 КК України за вбивство своєї дружини, Лозовської Марії. Як речовий доказ у Лозовського була вилучена мисливська рушниця і направлена «в інститут експертизи для проведення балістичної експертизи». В результаті дослідження було встановлено, що Лозовську Марію було вбито з цієї рушниці і відповідний висновок був направлений слідчому прокуратури. В зв'язку з переїздом інституту в інше приміщення мисливська рушниця Лозовського була загублена. У судовому засіданні Лозовський відмовився від даних ним показань і свою вину заперечував, а його захисник поставив під сумнів висновок експертизи і заявив клопотання про проведення повторної експертизи.

- Як повинен діяти суд у цьому випадку?

- Яке значення має висновок проведеної балістичної експертизи?

21. Старший слідчий прокуратури Львівської області допитав як свідка Харламову О. П., склавши при цьому такий протокол:

Протокол допиту свідка

19 жовтня 2006 р. м. Львів

Допит розпочато о 10 год. Закінчено о 11 год. 30 хв.

Старший слідчий прокуратури Львівської області радник юстиції Іваненко П. І. у своєму службовому кабінеті допитав свідка з дотриманням ви­мог статей 85, 167, 170 КПК України.

Особа свідка встановлена за даними паспорта громадянина України серії ІV-СГ № 557582, виданого 26 грудня 1984 року Стрийським міським відділом внутрішніх справ Львівської області.

1. Прізвище, ім'я та по батькові — Харламова Ольга Петрівна.

2. Рік народження — 29 березня 1953 року.

3. Місце народження – м. Стрий, Львівської обл.

4. Громадянство — громадянка України.

5. Національність — росіянка.

6. Родинний стан — одружена.

7. Освіта — вища, закінчила економій факультет Львівського політех­нічного інституту в 1977 році.

8. Місце роботи — Стрийська меблева фабрика, економіст.

9. Місце проживання — м. Стрий Львівської області, вул. Зелена, буд. 8, кв. 9.

10. Судимість — не має.

11. В яких стосунках перебуває з потерпілим та обвинуваченим — у ро­динних. Обвинувачений — її син.

Харламовій О. П. повідомлено, що вона викликана як свідок в криміна­льній справі про обвинувачення Харламова В. Я. за ст. 115 КК України. Відповідно до ст. 70 КПК України їй роз'яснено обов'язки свідка і попе­реджено про кримінальну відповідальність за відмову від давання показан­ня за ст. 385 КК України.

На пропозицію розповісти все, що відомо їй про життя і поведінку сина за останній рік, свідок повідомила: «Мій син, Харламов Валерій Якович, на­родився в 1986 році від першого шлюбу ум. Львові, де я в той час працюва­ла. В 1989 році мого чоловіка — Харламова Якова Овсійовича — перевели на роботу до м.Стрия Львівської області, де він працював головним інже­нером цегельного заводу. Коли Валерію було 6 років, помер батько. Через рік син пішов вчитися до першого класу Стрийської міської середньої шко­ли № 7. Через рік ми переїхали жити до моєї сестри Федорової Марини у м. Рівне. Але у зв'язку з незадовільними житловими умовами сім'ї сестри через півтора року змушені були повернутися назад до Стрия. Коли син пішов до 4-го класу, я вдруге одружилася з Кондратюком Павлом Йосипо­вичем, з яким і живу в цей час. Після закінчення 9-го класу син Валерій не захотів навчатися у школі і вирішив іти працювати. Я не заперечувала, оскільки він навчався в основному на «задовільно». В 2002 році син вчинив крадіжку автомобіля і був засуджений на 1 рік і 6 місяців позбавлення волі, але був звільнений судом від відбування покарання з випробуванням. По­ведінка сина в цей час мене дуже турбувала: він інколи не виходив на робо­ту без поважних причин; часом не ночував дома; відчувалося, що він вживає алкогольні напої. На мої прохання та прохання вітчима змінити спосіб життя не реагував.

У листопаді 2004 року його призвали на службу до Збройних Сил Украї­ни. Службу проходив у м. Котовську Одеської області. Перебуваючи в армії, він на третьому місяці служби з кимсь зі своїх молодших командирів побився і самовільно залишив частину. За це він був засуджений військо­вим судом до тримання в дисциплінарному батальйоні строком на 1 рік. Про це я нічого не знала, а довідалася, коли він відбув покарання і проходив подальшу службу.

10 жовтня 2006 року він приїхав додому після демобілізації з армії. Я звернула увагу на те, що він був одягнений у військову форму, але, крім військового, у нього був і цивільний одяг, зокрема: куртка нейлонова сіро­го кольору; темно-коричневі штани; блакитна сорочка та чорні туфлі. Цей одяг він тримав у своїй валізі. Крім того, я побачила, що особливих радощів у зв'язку з демобілізацією він не проявив. Більше того, був мовчазний і дратівливий. Я якось його запитала, чи з ним чогось не трапилося. Він по­мовчав, потім махнув рукою і промовив: «Здається, знову влип». Більше він мені нічого не повідомив, хоч я і намагалася вивідати у нього, у чому поля­гають його проблеми.

Питання: Чи Ви не бачили у сина після його приїзду яких-небудь пред­метів, що є зброєю?

Відповідь: Ні, таких предметів у нього я не побачила.

Питання: Чи знайомилися Ви з тим, що було у його валізі?

Відповідь: Я одного разу хотіла подивитися туди, і попросила сина по­казати, що там міститься, але це його тільки розсердило, і він категорично відмовився показати. Більше того, замкнув валізу.

Питання: Чи не цікавились Ви у сина, як він збирається жити далі, адже він вже два рази був засуджений?

Відповідь: Я про це йому неодноразово говорила і просила як мати, щоб він змінив свою поведінку, пішов працювати, чесно ставився до праці, створив свою сім'ю. Проте такі розмови були йому не до вподоби. Він, як правило, говорив, що не треба його вчити як жити.

Питання: Де зараз перебуває Ваш син?

Відповідь: Коли я сьогодні йшла на роботу, то він залишався вдома. А де перебуває зараз — мені невідомо.

Свідок Харламова О. П.

Старший слідчий Іваненко П. І.

Проведіть аналіз наведеного процесуального документа. При цьому з'ясуйте:

- Як визначено в законі предмет свідоцьких показань?

- Якими є загальні вимоги до складання протоколів слідчих дій?

- Чи дотримані слідчим вимоги КПК при допиті свідка й оформленні результатів слідчої дії?

22. Горбатюк неодноразово вступав у сварку зі своїм сусідом Максютою із-за межі, що розділяла їх присадибні ділянки. Останній під час чергової сварки пообіцяв Горбатюку «знести голову», якщо він ще раз переткне їх спільну межу. 29 квітня, коли Максюта розпочав сварку знову, Горбатюк взяв мисливську рушницю і двічі прицільно вистрілив у Максюту, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження. Після цього він зник з села, за­лишивши дружині записку такого змісту: «Я більше не зміг терпіти. Пробач і не тримай на мене образи і гніву. Може, дасть Бог, колись ще побачимося».

Під час огляду місця події слідчий виявив паперовий пиж, виготовлений з аркуша учнівського зошита, а дружина Горбатюка передала йому згадану записку.

Допитуючи дружину як свідка з приводу обставин справи та залишеної записки, слідчий поцікавився, чи немає, часом, вдома зошита, з якого міг би бути вирваний аркуш для запис­ки. Свідок підтвердила, що такий зошит вдома є. Він лежить у книжковій шафі, але чи з нього був вирваний листок для за­писки, вона не знає і до хати нікого не пустить. Одержавши таку інформацію, слідчий прийняв рішення про проведення виїмки зошита, винісши про це відповідну постанову. Про проведення виїмки згаданого учнівського зошита в лінійку слідчий склав протокол і приєднав його та зошит до справи. У результаті проведення призначеної слідчим криміналістичної експертизи було зроблено висновок, що знайдений на місці вчинення злочину паперовий пиж, записка і учнівський зошит, вилучений з будинку Горбатюка, раніше становили одне ціле.

- Проаналізуйте одержану слідчим доказову інформацію (фактичні дані) і дайте відповідь: з яких джерел вона одержана?

- Протоколи яких слідчих дій виступають як джерело до­казів?

- Якими є ознаки документа як джерела доказів?

- Чи діяв слідчий відповідно до закону?