Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОД ДЛЯ ЗАОЧКИ КЛИНИКИ.doc
Скачиваний:
37
Добавлен:
28.08.2019
Размер:
856.06 Кб
Скачать

Чи може студент-юрист представляти інтереси клієнта в суді?

Варіант 1: Може

Варіант 2: Не може

Варіант 3: Може але за певних умов

За

Проти

За

Проти

За

Проти

- закон це не забороняє;

- якщо на це дав свідому згоду клієнт;

- студент ще не фахівець;

- через фахову не підготовленість може нашкодити;

- за участю викладачів-консультантів можна забезпечити якість допомоги, і відпаде загроза спричинення шкоди інтересам клієнта;

- В разі вивчення ним загальної частини цивільного права;

- за наявності допомоги викладачів та юристів практиків;

необхідний постійний контроль та допомога;

[1]

Така методика прийняття рішень є одночасно і робочим і навчальним інструментом юриста. Приймаючи рішення, необхідно проаналізувати всі наявні варіанти, причому з позиції не тільки однієї сторони, але й іншої, ї з позиції не тільки сьогоднішнього дня, але і короткочасної та довгострокової перспективи.

Сократівський діалог.

Досвід показав, що самим складним для починаючого юриста є навик задавання питань. При цьому складність визиває те, що він не знає про що питати? що питати? як питати? як побудувати питання? для чого питати? Для того, щоб набути цих навичок треба проводити тренінги.

Наприклад, для відпрацювання цього методу можна:

1) запитати свого колегу по групі що він робив весь день, для встановлення або хронології подій, або їх спостерігачів ( наприклад, для встановлення алібі).

2) зіграти в гру, коли одному на деякий час показали предмет, потім він по пам’яті його описує, другий учасник намагається його намалювати.

3) при підготовки до семінарського заняття по вивченій темі записати питання, готовність правильно сформулювати питання показує рівень підготовки до цієї теми.

Питання можуть бути такими:

  • Як ви вважаєте, треба погоджуватись з клієнтом при визначенні стратегії дій? (водне питання)

    • Чому ви так вважаєте? (водне питання) ;

  • Що ви маєте на увазі? (прямі уточнюючи, пояснюючи питання);

  • Як ви можете по іншому перефразувати вашу позицію? (прямі уточнюючи, пояснюючи питання);

  • Що дає вам підстави робити такий висновок? (питання що викривають аргументацію);

  • Які аргументи ви можете навести в підтвердження своєї позиції? (питання що викривають аргументацію);

  • Не схожі тоді буде стан юриста на стан лікаря, який бездумно виписує рецепт на прохання пацієнта? (питання з використанням аналогії);

  • Що би сказали з цього приводу самі клієнти? (питання допомагаючи стати на іншу точку зору);

  • Чи не значить це, що юрист повинен забезпечити ухилення від відповідальності за заплановане правопорушення? (питання з використанням крайніх позицій). [1]

Сократівський діалог допомагає не тільки навчитись ставити питання, але і планувати хід розмови його алгоритм: передбачати можливі варіанти відповідей і попередньо готувати варіанти можливих запитань.

Інтерактивний виступ.

Традиційний виступ – це монолог оратора який проголошується публічно. Такі виступи бувають офіційними та сухими, але можуть включати елементи красномовства.

Але основне завдання юриста при підготовці публічного виступу, не демонстрація ораторського мистецтва, а досягнення конкретного результату. Наприклад, переконати суд в правильності своєї позиції з приводу доведеності вини підсудного; проінформувати депутатів про переваги і недоліки законопроекту.

Юрист повинен готувати виступ так, щоб він був належно сприйнятий слухачем.

Інтерактивний виступ – допомагає посилити ефект сприйняття і переконливості, оскільки під час виступу використовуються елементи діалогу, спирання на досвід людей, використовувати відповіді отримані з аудиторії в підтвердженні своєї позиції, або продемонструвати різноманітність думок з даної проблеми, коментувати відповіді. Задавати питання аудиторії для перевірки сприйняття матеріалу і її підготовленості. В окремих випадках можна провести рольову гру, або надати слово спеціалісту.

До того ж якщо виступ планується довгим і він складається з декількох частин можна розподілити їх між 2 ораторами і по черзі розкрити тему.

Звичайно тут без красномовства не обійтись, що звичайно підвищує відсоток засвоєння інформації.

Мозковий штурм

Цей метод дуже корисний для відшукання оптимальних шляхів вирішення будь-якої проблеми або відповіді на складне запитання. Робота при мозковому штурмі складається з 2-х етапів.

1 етап - запропонувати як можна більше варіантів і відповідей, навіть нереальних, дещо комічних;

2- етап – обговорення, класифікація, відбір пропозицій.

Важливо правильно поставити запитання або проблему у вигляді запитання. Наприклад: «які докази можуть бути зібрані по цій справі?»

До того ж важливо дотримуватись правил мозкового штурму:

  1. зібрати якнайбільше ідей;

  2. вислуховуються будь-які пропозиції, в тому числі, на перший погляд смішні, фантастичні;

  3. висловлені пропозиції не критикуються і не коментуються;

  4. учасники мають право висловлюватись в порядки черговості не перебивають один одного;

  5. ведучій занотовує всі без винятку ідеї;

Акваріум

Цей метод дозволяє засвоїти матеріал на прикладі інших. На практиці побачити, які можна допустити помилки, формує навики аналізу.

Обирається група яка займає місце центральне. Наприклад консультант і клієнт. Всі інші спостерігачі. Консультант і клієнт демонструють прийом клієнта. Спостерігачі слідкують за ними і в кінці дають аналіз, що було позитивним, а що негативним у демонстрації.

Спочатку аналізують себе студенти які безпосередньо виконували ролі консультанта і клієнта. Вони повинні відповісти на питання:

До консультанта:

    1. Що було зроблено правильно, вдало?

    2. Щоб вони зробили по іншому, якби їм була надана можливість провести цю зустріч ще раз?

    3. Чи виконали вони завдання, що поставлено було перед ними?

До клієнта:

  1. Чи зумів юрист встановити психологічний зв’язок?

  2. Чи давав можливість вільно висловити думки?

  3. Чи зміг отримати повну інформацію по справі?

Правила коментування для спостерігачів:

  • з повагою відноситись до роботи колеги;

  • знайти позитивне в його діях і повідомити про це, схвалити творчі підходи, самостійні оригінальні рішення;

  • не забувати що єдиного рішення немає;

  • починати з позитивних моментів і тільки після того казати про недоліки;

  • висловлюватись лаконічно;[ 1]

Займи позицію

Більшість дискусій стають не конструктивними внаслідок того, що учасники чітко не визначились зі своєю позицією. Розміщаються таблички: «абсолютно за», «абсолютно проти», «більше за», «більше проти». [1]

Аудиторії задається питання, наприклад; «Ви за чи проти прийняття податкового кодексу». І дається час, щоб кожен визначився зі своєю позицією і зайняв місце біля відповідної таблички. Кожен виступаючи в підтримку своєї позиції висловлює один аргумент. 1-й виступаючий має в своєму розпорядженні не більше 3-х хв., наступні – не більше 2-х хв. Після виголошення аргументів на підтримку позицій учасники починають спростовувати аргументи супротивної сторони. Кожна із команд має право на оголошення певної кількості спростувань. Під час висловлювань кожен учасник може змінювати свою позицію і переходити до іншої таблички, але аргументуючи свій вибір.

Підведення підсумків. Спостерігачі підсумовують результати, характеризуючи сильні і слабкі сторони команд-учасниць. Також самі учасники на цій стадії можуть оцінювати свою участь в грі в цілому і, зокрема, що вдалося, що – ні, можливості вдосконалення.

Ток –шоу

Обирається ведучій і гість. Гість висловлює свою позицію питання має право ставити як ведучий так і спостерігачі. Виробляється вміння відстояти свою позицію.

Дебати

Суть цього методу у вмінні відстоювати свою позицію і задавати питання своєму опоненту для його дискримінації чи спростування його тверджень. Обирається 2 учасника кожен з них викладає суть своєї позиці, потім мають право задавати питання один одному для спростування позиції. Під час цього методу може використовуватись ПОПС-формула. Перемагає той, хто переконуючи довів свою позицію і зміг її відстояти.

Підведення підсумків. Спостерігачі підсумовують результати, характеризуючи сильні і слабкі сторони команд-учасниць. Також самі учасники на цій стадії можуть оцінювати свою участь в грі в цілому і, зокрема, що вдалося, що – ні, можливості вдосконалення.